Справа № 2-а - 7082/08
Категорія статобліку - 65
Іменем України
27 листопада 2008 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
при секретарі Середа А.О.
за участю:
представника позивача Ахметової О.О.
представника відповідача Борисової Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства «Дніпропетровський річковий порт» акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
29 липня 2008 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Дніпропетровський річковий порт» акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 219633,80 грн. та пеню у розмірі 8785,00 грн., судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) (в редакції Законів №875-ХІІ від 21.03.91 р.,№2602-ІУ від 31.05.2005 р.), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Згідно ч. 11 ст.19 Закону норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.
З урахуванням викладеного, позивач нарахував штрафні санкції за порушення відповідачем нормативу робочих місць для інвалідів у 2007 році, розмір штрафу склав 219633,80 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8785,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.
Представник відповідача надала до суду заперечення, в якому просила позов залишити без задоволення, оскільки відповідач своєчасно надав належний звіт регіональному фонду соціального захисту інвалідів і державній службі зайнятості, вказавши в ньому наявність робочих місць для можливого працевлаштування інвалідів та дотримався нормативу створення робочих місць для інвалідів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доказі в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Акту №105 від 23.07.08 р. про результати документальної перевірки стану виконання ст.19 та ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1992 №875-ХІІ (із змінами та доповненнями) Дочірнього підприємства «Дніпропетровський річковий порт» акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», середньооблікова кількість штатних працівників підприємства становить 507 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 11 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» - 20 осіб. Таким чином, незайнятими інвалідами на підприємстві було 9 робочих місць.
Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.
Статтею 20 вищевказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського Кодексу України.
Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
З огляду на приписи статті 238 Господарського кодексу України, до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносинвідповідно до статті 218 цього Кодексу є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Так, згідно до статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року, nau://ukr\875-12|st18/ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
В силу частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
В матеріалах справи наявні докази того, що підприємство зверталось до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та державної служби зайнятості про можливість працевлаштування інвалідів.
В 2007 році на підприємстві створено 20 робочих місць для інвалідів. Атестацію звичайних робочих місць інвалідів на підприємстві провела комісія, яка створена згідно наказу № 872 від 29 грудня 2006 року «Про призначення комісії для атестації робочих місць інвалідів на 2007 рік» у складі представників підприємства та профспілкової організації. Вищевказана комісія здійснила атестацію робочих місць для інвалідів: стрілець - 1 одиниця, касир товарний - 1 одиниця, електромеханік - 1 одиниця, слюсар - 2 одиниці, черговий по охороні - 2 одиниці, бункеровщик - 1 одиниця, вагар - 2 одиниці, заступник начальника ремонтних майстерень - 1 одиниця, маркшейдер - 3 одиниці, тальман - 3 одиниці.
На протязі 2007 року на підприємство не направлено центром зайнятості для працевлаштування ні одного інваліда.
При дослідженні матеріалів справи також встановлено, що безпосереднього звернення інвалідів на підприємство для працевлаштування з подальшою відмовою підприємства працевлаштувати інваліда не було.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць з метою працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим у відповідача відсутня вина за часткову незайнятість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
При вирішення справи суд також враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З урахуванням сукупності викладених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства «Дніпропетровський річковий порт» акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Повний текст постанови складений 02 грудня 2008 року.
Суддя В.М.Олійник