Справа № 109/3110/2013-к
Провадження № 1-кп/109/156/2013
04 вересня 2013 року Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Павлюкової О.В.,
при секретарі - Рашитовій Л.А.,
розглянувши у судовому засіданні в смт. Красногвардійське кримінальне провадження № 12013130290001157 за звинуваченням :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Клепиніне Красногвардійського району АР Крим, громадянина України, має неповну середню освіту, не одруженого, проживає: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,
за участю прокурора - Пучкова О.Ю.,
потерпілого - ОСОБА_2,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_3,
ОСОБА_1 27 травня 2013 року, близько 13-00 год., маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, проник у квартиру АДРЕСА_1, з метою заволодіння майном ОСОБА_2, шляхом нанесення тілесних ушкоджень останньому, у вигляді різаних ран правого передпліччя, лобової області та спини, які згідно висновку експерта № 146 від 28.05.2013 року є легкими тілесними ушкодженнями, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, відкрито заволодів ноутбуком марки Ienovo Z570-323AG-4pius, який належить ОСОБА_2. Викрадене обернув на свою користь та розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 5999,00 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину не визнав, пояснив, що 27 травня 2013 року прибувши в с. Клепініне разом з ОСОБА_4 та його знайомою - ОСОБА_5, зайшов до магазину, де працює дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_6, зпитав до її чоловік, вона відповіла, що не знає. Після чого, він пішов у будинок навпроти в квартиру НОМЕР_1, де проживає ОСОБА_2, вийшов потерпілий. В ході розмови потерпілий став виражатися на його адресу грубою нецензурною бранню, схопив його за футболку та став тягнути, внаслідок чого він опинився у квартирі потерпілого. ОСОБА_2 його не відпускав і порвав йому футболку, після чого він наніс ОСОБА_2 один удар кулаком в обличчя та один удар в грудну клітину потерпілого. ОСОБА_2 зайшов на кухню, а він за ним. Побачивши на кухні, що ОСОБА_2 щось шукає на підвіконні, він його штовхнув, внаслідок чого ОСОБА_2 розбив скло і порізав руку з якої пішла кров. В цей час до ОСОБА_2 підійшла його дитина, яку ОСОБА_2 взяв на руки. До квартири прибіг ОСОБА_4, який виштовхав його з кухні у під'їзд. Він разом з ОСОБА_4 зайшли за кут будинку, ОСОБА_4 пішов за ОСОБА_5. Зустрілися пізніше у дитячому садочку. Про місце перебування ноутбука йому вказали робітники міліції - в своєму під'їзді між четвертим та п'ятим поверхами. До цього моменту ноутбук не бачив, бо коли вони зі ОСОБА_4 вибігли з квартири потерпілого, то розбіглися в різні сторони.
Вказані покази суд розцінює як спосіб захисту.
В діях обвинуваченого ОСОБА_1 є склад злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна(грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднане з проникненням у житло.
Вина обвинуваченого ОСОБА_1. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України крім наданих ним показів, підтверджується дослідженими судом доказами:
- показами потерпілого ОСОБА_7, який в ході судового розгляду показав, що 27.05.2013 року знаходився вдома разом з двома малолітніми дітьми. Близько 12-30 годин побачив, що в квартиру зайшов ОСОБА_1 Він сказав йому, щоб він вийшов з квартири та зачинив вхідні двері. Після чого, почув стук в двері, відчинивши двері відразу відчув від ОСОБА_1 удар кулаком в обличчя і той почав штовхати його в квартиру. Завдаючи йому удари, вони опинилися на кухні. ОСОБА_1 його сильно штовхнув, внаслідок чого, він спиною вдарився об балконне скло, яке розбилось повністю. З рани на руці в нього пішла кров. Дитина стала плакати, поки він заспокоював дитину, то почув як закрилися вхідні двері. Потім він побачив, що з тумбочки зник ноутбук. Він вибіг на балкон і побачив як ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вибігли з під'їзду, ОСОБА_4 ховав під футболкою ноутбук. Він крикнув їм щоб повернули ноутбук, але вони не зупинилися і забігли за кут будинку. Він вибіг на вулицю, підійшла його дружина і вони разом піднялися до квартири і викликали міліцію та швидку. На сьогоднішній день ноутбук йому повернуто;
- показами неповнолітнього свідка ОСОБА_8, допитаного в ході судового розгляду у присутності законного представника ОСОБА_9 та представника органу опіки та піклування ОСОБА_10, яка є спеціалістом та педагогом служби у справах дітей управління освіти, молоді та спорту Красногвардійської РДА, який показав, що 27.05.2013 року знаходився біля будинку АДРЕСА_1. Близько 12-00 годин з другого поверху, з квартири ОСОБА_2 падало розбите скло, було чутно крики. З під'їзду вибігли ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які побігли навколо будинку. Він бачив, як ОСОБА_4 особисто клав під футболку ноутбук. ОСОБА_2 з балкону кричав «поверніть ноутбук», він це чітко чув, при цьому в цей момент і ОСОБА_4 і ОСОБА_7 перебували поряд із ним. Через 15-20 хвилин ОСОБА_4 підбіг до третього під'їзду, де знаходилася дівчина, і вони разом побігли в сторону дитячого майданчику. З під'їзду вибіг ОСОБА_11, у нього на руках була кров;
- показами свідка ОСОБА_6, допитаної в ході судового розгляду, яка пояснила, що 27.05.2013 року в магазині проводила ревізію. До магазину зайшов ОСОБА_1, просив дати йому в борг грошей або спиртне, вона йому відмовила. Після чого ОСОБА_1 покинув магазин, погрозивши що «якщо не хочеш по хорошему, то буде по плохому». Через деякий час до магазину прибіг її малолітній син та повідомив, що в квартирі побили батька та забрали ноутбук. Вона одразу вибігла на вулицю, зустріла чоловіка біля під'їзду, на ньому була кров. Чоловік сказав їй, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 забрали ноутбук, він бачив як вони виходять разом з кухні. Після чого, вона с чоловіком піднялись до квартири і викликали міліцію та швидку;
- поясненнями свідка ОСОБА_4, даними ним в ході судового розгляду, згідно яких 27.05.2013 року він разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 прийшли до будинку в с.Клепініно, вони із ОСОБА_5 сиділи на лавочці, а ОСОБА_1 пішов до когось в під'їзді в будинку. Пізніше вони почули звук розбитого скла. Він забіг на другий поверх до квартири яка була відчинена та побачив ОСОБА_1 на якому була кров, а потерпілий тримав на руках дитину. Він сказав потерпілому покласти дитину. Потім вони із ОСОБА_1 вийшли з під'їзду та розбіглися, Коли вони вибігали з під'їзду, то потерпілий з балкона крикнув, щоб вони повернули ноутбук, але він ноутбук не брав і не бачив щоб ноутбук брав ОСОБА_1 Він (ОСОБА_4) повернувся до ОСОБА_5, яка чекала їх у дворі. Він разом з ОСОБА_5 пішли до дитячого садка, що в с. Клепініно, де був ОСОБА_1, коли вони там перебували, то до садка прийшли працівники міліції та повезли їх до райвідділу;
Вказані покази, в частині того, що ОСОБА_4 не бачив ноутбук у ОСОБА_1 суд оцінює критично, бо ОСОБА_4 та ОСОБА_1 знаходяться у дружніх стосунках і на думку суду вказані покази ним надані з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1, а також з метою уникнення відповідальності самого ОСОБА_4 Як пояснив свідок ОСОБА_4 коли він сказав слідчому ОСОБА_14, що бачив як ОСОБА_1 ніс ноутбук, коли вони вийшли з квартири потерпілого і дав йому (ОСОБА_4) потримати ноутбук, то він слідчого обманув, бо не бачив цього.
Вказані покази також спростовуються показами і потерпілого ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_8 які показали суду, що бачили, як вибігаючи з під'їзду ОСОБА_4 тримав ноутбук.
- поясненнями неповнолітнього свідка ОСОБА_12, допитаної в ході судового розгляду у присутності представника органу опіки та піклування ОСОБА_10, яка є спеціалістом та педагогом служби у справах дітей управління освіти, молоді та спорту Красногвардійської РДА та законного представника ОСОБА_13 , яка показала, що 27.05.2013 року вдень вона знаходилися разом з ОСОБА_4, та його знайомим ОСОБА_1 в с. Клепініно в квартирі
ОСОБА_4. Вони розмовляли про можливість купити у знайомого, який жив в с.Клепініно коноплю. Вони прийшли до двору будинку в с.Клепініно, де ОСОБА_1 зайшов до одного з під'їздів, а вони зі ОСОБА_4 чекали у дворі. Через деякий час з під'їзду вибіг маленький хлопчик, який кричав та був схвильований, вона почала заспокоювати хлопчика та почула звін розбитого скла. Після цього ОСОБА_4 Одразу побіг до під'їзду, куди ввійшов ОСОБА_1 і де розбилося скло. Через деякий час з іншої сторони будинку вийшов ОСОБА_4 та схопивши її за руку сказав їй, що потрібно йти. При цьому ноутбука у ОСОБА_4 не було. Як ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виходили з під'їзду вона не бачила, бо сиділа спиною до під'їзду та заспокоювала дитину. Вони близько години шукали ОСОБА_1, потім пішли до дитячого садка, бо ОСОБА_4 повідомив, що знайшов ОСОБА_1 Вона побачила, що у ОСОБА_1 на руках була кров, почала її витирати і в цей час, до них підійшли працівники міліції. Коли вони їхали до райвідділу в машині працівників міліції, то ОСОБА_1 в неї спитав «що мені робити, ноутбук взяв я» на що вона сказала йому щоб він мовчав. До цього вона про викрадення ноутбуку не чула, вперше про те, що ОСОБА_1 взяв у потерпілого ноутбук вона дізналася в автомобілі міліції;
- протоколом місця події від 27.05.2013 року і таблицею ілюстрації до нього, згідно якого оглянута квартира АДРЕСА_1, де на кухні на столі на ковдрі біля холодильнику маються плями бурого кольору схожих на кров, на кухні знаходиться балконна двір, скло на якому розбите, на підлозі маються уламки розбитого скла, на двері від балкону маються патьоки бурого кольору(а.п.9-15);
- згідно заяви від 17.05.2013 року, ОСОБА_1 добровільно видав працівникам міліції ноутбук в чорному корпусі з сріблястою кришкою марки Ienovo Z570, який був ним викрадений з квартири ОСОБА_2 в с.Клепініно (а.п.19 );
- згідно розписки потерпілого ОСОБА_2 від 27.05.2013 року у нього на зберіганні знаходиться належний йому ноутбук марки Ienovo Z570 (а.п.34);
- згідно висновку експерта № 146 від 28.05.2013 року у ОСОБА_2 при огляді травматологом 27.05.2013 року виявлені пошкодження у вигляді різаних ран правого передпліччя, лобної області та спини. Вказані пошкодження виникли внаслідок троєкратного впливу ріжучого знаряддя в строк 27.05.2013 року, які є легкими тілесними ушкодженнями, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я(а.п.47);
- протоколом слідчого експерименту від 12 червня 2013 року за участю ОСОБА_1 з таблицею ілюстрацій до нього, згідно якого ОСОБА_1 показав яким чином та у який спосіб наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2.(а.п.67-69,70-71);
- висновком дактилоскопічної експертизи № 179 від 25.06.2013 року, згідно якого два сліда папілярного узору ділянок гіпотенару долонної поверхні, виявлених на внутрішньої стороні вхідної двері у квартиру залишені гіпотенаром правої руки ОСОБА_1.(а.п.76-84);
- протоколами огляду предметів від 18.06.2013 року - шортів та кросівок, виданих ОСОБА_1 добровільно, на яких при огляді виявлено сліди бурого кольору, схожі на кров, з таблицями ілюстрацій до них, які визнані, відповідно до постанов слідчого речовими доказами у справі (а.с.86-92);
- протоколом огляду ноутбуку Ienovo Z570, з таблицею ілюстрацій до нього, який відповідно до постанови слідчого визнаний речовим доказом у справі та переданий під гарантійну розписку потерпілому (а.с.96-99).
Суд не приймає доводи обвинуваченого про те, що ноутбук він не брав з квартири потерпілого, бо вказані доводи спростовуються показами свідка ОСОБА_12, яка показала суду, що ОСОБА_1 питав її, що йому робити, що це він взяв з квартири потерпілого ноутбук і вона порадила йому не розповідати про це. Крім цього, потерпілий помітив пропажу ноутбуку одразу, як ОСОБА_1 покинув його квартиру, і коли вибіг на балкон, то він кричав «поверніть ноутбук». Свідок ОСОБА_4 показав суду, що вони вибігли з під'їзду потерпілого разом із ОСОБА_1 і він (ОСОБА_4) чув, як потерпілий кричав повернути йому ноутбук, але він ноутбук не брав. Також поряд із ОСОБА_1 знаходився неповнолітній ОСОБА_8. який також чув крик потерпілого «поверніть ноутбук». Тому, суд вважає, що вказані доводи обвинуваченого є способом захисту, бо знаходячись поряд зі свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_8 він не міг не чути крик потерпілого про повернення йому ноутбуку.
Також, суд не приймає доводи обвинуваченого про те, що саме потерпілий затягнув його до своєї квартири, бо вони спростовуються показами потерпілого, який показав, що ОСОБА_1, коли він відчинив вхідні двері вдарив його кулаком по обличчю та заштовхав до його квартири.
Суд не приймає доводи обвинуваченого про те, що ноутбук він не ховав в під'їзді свого будинку, а його до будинку привезли працівники міліції і там вже перебував його ноутбук, вони показали йому ноутбук, а потім слідча взяла ноутбук та вони поїхали до райвідділу, де він визнав, що він сховав ноутбук в під'їзді свого будинку, бо йому було обіцяно, що у разі, якщо він це визнає, то його одразу відпустять. Вказані доводи перевірялися судом і не знайшли свого підтвердження. Судом було направлено доручення прокурору щодо перевірки вказаних обставин і відповідно до постанови прокурора від 14.08.2013 року порушень з боку працівників Красногвардійського РВ не встановлено, заході фізичного та психологічного тиску до обвинуваченого не застосовувалися, у порушенні кримінальної справи відносно співробітників Красногвардійського РВ за ч. 2 ст. 365 КК України відмовлено.
Досліджені судом докази є належними, отримані в порядку встановленому КПК України та у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення у справі.
При визначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочин, скоєний ОСОБА_1. є тяжким злочином. Відповідно до ст.. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено. В судових дебатах обвинувачений визнав вину, пояснив, що кається у скоєному і що він взяв ноутбук з квартири потерпілого, просив не позбавляти його волі, бо він усвідомив вчинене ним і більше такого не повторить. Проте, суд вважає, що каяття обвинуваченого не є щирим, а лише направлено на те, щоб уникнути суворого покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.
Також, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий (а.п.102), злочин скоїв вперше, за місцем проживання характеризується негативно(а.п.104), на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п.113).
В зв'язку із викладеним, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, і вважає, що достатнім і необхідним для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, буде призначення мінімального покарання у вигляді позбавлення волі.
Речові докази - шорти чорно-білого кольору з салатовими вставками та кросівки білого кольору з оранжевими та зеленими вставками, на яких маються сліди бурого кольору, що знаходяться в камері схову речових доказів Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим - повернути обвинуваченому ОСОБА_1, ноутбук марки Ienovo, що знаходиться під розпискою у потерпілого ОСОБА_2, вважати повернутим.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати по залученню експерта за проведення дактилоскопічної експертизи № 179 від 25.06.2013 року в сумі 489,00 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись статтями 25-27, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання за вказаною статтею у вигляді 4 років позбавлення волі в кримінально-виконавчий установі закритого типу.
В забезпечення кримінального провадження запобіжний захід ОСОБА_1 до набуття вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Строк покарання обчислювати з 04 вересня 2013 року. Зарахувати у строк відбуття покарання строк знаходження ОСОБА_1 під вартою у період з 27.05.2013 року по 03 вересня 2013 року включно.
Речові докази у справі - шорти чорно-білого кольору з салатовими вставками та кросівки білого кольору з оранжевими та зеленими вставками, на яких маються сліди бурого кольору, що знаходяться в камері схову речових доказів Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим - повернути обвинуваченому ОСОБА_1, ноутбук марки Ienovo, що знаходиться під розпискою у потерпілого ОСОБА_2, вважати повернутим.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати по залученню експерта за проведення дактилоскопічної експертизи № 179 від 25.06.2013 року в сумі 489,00 грн. на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляції через Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, що знаходиться під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Красногвардійському районному суді АР Крим в порядку, передбаченому ч. ч. 6, 7 ст.376 КПК України.
Головуючий: О.В.Павлюкова