28.08.2013
Справа № 522/16143/13-ц
Провадження № 2/522/9229/13
28 серпня 2013 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі Шеян І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить розірвати між ними шлюб, зареєстрований 25 березня 1989 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Низаминського району м. Баку, актовий запис № 269.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 25 березня 1989 року сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що з грудня місяця 2010 року вони з відповідачкою не підтримують подружні стосунки, не мають бажання бути разом, живуть кожен своїм життям і не намагаються перейнятись проблемами один одного. Вказує, що він переконаний у тому, що поновлення сімейних стосунків є неможливим.
Також позивач зазначає, що примирення з ОСОБА_1 неможливе у зв'язку з повною відсутністю взаєморозуміння та різного бачення сімейного та соціального життя. Різність характерів та відсутність взаєморозуміння призвели до втрати почуття любові та поваги один до одного. Спору з приводу поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, немає. Між сторонами досягнута згода про визначення місця проживання, утримання та виховання їх неповнолітньої доньки.
ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягав на задоволенні його позовних вимог.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 позов визнала, не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2, вказала, що близько восьми років між нею та позивачем не підтримуються шлюбні відносини, хоча весь цей час вони проживають в одній квартирі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно зі ст.ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Тоді суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що 25 березня 1989 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Відділі реєстрації актів громадянського стану Низаминського району м. Баку був зареєстрований шлюб, актовий запис № 269, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1.
Від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Близько восьми років сторони не підтримують подружні стосунки, не мають бажання бути разом, живуть кожен своїм життям і не намагаються перейнятись проблемами один одного, тому переконані у тому, що поновлення сімейних стосунків між ними є неможливим.
Також судом встановлено, що примирення між сторонами неможливе у зв'язку з повною відсутністю взаєморозуміння та різного бачення сімейного та соціального життя. Різність характерів та відсутність взаєморозуміння призвели до втрати почуття любові та поваги один до одного. Спору з приводу поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, немає. Між сторонами досягнута згода про визначення місця проживання, утримання та виховання їх неповнолітньої доньки, що також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимогі на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя суперечить інтересам сторін та унеможливлює їх примирення, тому його слід розірвати.
Керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 3, 4, 5, 10, 11, 57, 60, 88, 174, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112, 115, 157, 160 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 25 березня 1989 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Низаминського району м. Баку, актовий запис № 269.
Неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити на утримання матері - ОСОБА_1.
Суму державного мита, яке стягується при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути порівну з обох сторін.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Відділу реєстрації актів громадянського стану Низаминського району м. Баку для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Ю.Б. Свячена