Справа № 1512/2-555/11
Провадження № 2/520/611/13
16.07.2013 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Салтан Л.В.
при секретарі Зозулянському Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю чоловіка та визнання права власності на квартиру,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю та визнання права власності на квартиру, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що уклав договір інвестування № б/н від 12 вересня 2006 року на квартиру АДРЕСА_1. Оскільки розрахунок проводився позивачем за особисті кошти, а ОСОБА_2, не дивлячись на те, що на момент придбання майна була дружиною позивача, не приймала участі в придбанні зазначеної квартири, просить суд визнати зазначену квартиру об'єктом особистої приватної власності ОСОБА_1.
Позивач посилається на те, що 11 жовтня 2007 року він здійснив продаж квартири АДРЕСА_2 та за кошти, отриманні від продажу був здійснений розрахунок за об'єкт інвестування.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач та її представник про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, за договором про участь у пайовому будівництві від 12 вересня 2006 року ОСОБА_2 зобов'язалась перерахувати грошову суму в розмірі 60553,00 грн. В свою чергу МЖБТ «Дом» зобов'язалось передати зазначу квартиру.
Відповідно до квитанцій, які містяться в матеріалах справи ОСОБА_2 сплачувала свої зобов'язання за зазначем договором.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 14 травня 2009 року ОСОБА_2 є власником кв. АДРЕСА_1
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 57 СК України приватною особистою власністю дружини(чоловіка) є майно, що придбане нею(ним) під час шлюбу, але на кошти, які їй (йому) належали особисто.
Суд вважає, що докази, на які посилається позивач не можуть бути прийняті до уваги, у зв'язку з тим, що позивач не довів факт передачі своїх коштів відповідачу на погашення зобов'язань по зазначеному договору.
Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, дійшов висновку, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 174, 209 ч. 3, 212-215, 294 ЦПК України, ст. 331 ЦК України, ст. ст. 57 СК України, суд, -
Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю чоловіка та визнання права власності на квартиру.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання можуть оскаржити рішення Київського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня отримання рішення.
Головуючий