Справа № 2604/8621/12
(заочне)
"12" червня 2013 р. Діпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Вернидубова Я.І.
при секретарі Базюнь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування,-
Позивач звернулась з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності в порядку спадкування, посилаючись на те, що з 15.05.2004 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті залишилась спадщина, до складу якої входить 2/3 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1, з яких 1/3 частини квартири належала ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною державною адміністрацією міста Києва 12.11.1996 року згідно з розпорядженням № 28-977 від 12.11.1996 року, зареєстрованого в БТІ м. Києва 26.11.1996 року за № 233, а 1/3 частини - на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Десятою київською державною нотаріальною конторою 21.05.2004 року, зареєстрованого за реєстром № 1н-1030, та зареєстрованого в КП Київське МБТІ 21.01.2012 року. За життя ОСОБА_3 склав заповіт на усе належне йому майно на користь свого сина ОСОБА_2. Оскільки позивач є непрацездатною вдовою померлого у віці 85 років, інвалідом І групи, то вона відповідно до чинного законодавства має право на обов'язкову частку у спадщині, а саме - 1/9 частину спірної квартири. У встановлений законом термін позивач звернулася до Десятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (на всю обов'язкову частку) позивачу було відмовлено у зв'язку із відсутністю витягу з реєстру прав власності з БТІ на 1/3 частину квартири, яка належала спадкодавцеві на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною державною адміністрацією міста Києва 12.11.1996 року згідно з розпорядженням № 28-977 від 12.11.1996 року та запропоновано звернутися з позовом про визнання права власності на частку спірної квартири у судовому порядку. У зв'язку з тим, що відповідач як співвласник спірної квартири добровільно з'явитися в КП Київське МБТІ з відповідними документами для отримання необхідного витягу категорично відмовився, позивач змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом (обов'язкова частка) на майно, яке залишилося після смерті її чоловіка - ОСОБА_3, а саме - на 1/9 частини квартири АДРЕСА_1
Представник позивача в судове засідання подав заяву, в якій просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, розглянути справу у його відсутність та постановити по справі заочне рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка (а.с.84), про причини неявки суд не повідомив. Згідно з поданими до суду запереченнями проти задоволення позову заперечує в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях.
Представник третьої особи - Головного управління юстиції у м. Києві - в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду лист в якому просить суд розглянути справу у їх відсутність та постановити по справі рішення відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 15.05.2004 року (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років ОСОБА_3 помер, що підтверджується матеріалами спадкової справи (а.с.5).
Померлому ОСОБА_3 відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною державною адміністрацією міста Києва 12.11.1996 року згідно з розпорядженням № 28-977 від 12.11.1996 року, зареєстрованого в БТІ м. Києва 26.11.1996 року за № 233 та Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Десятою київською державною нотаріальною конторою 21.05.2004 року, зареєстрованого за реєстром № 1н-1030, та зареєстрованого в КП Київське МБТІ 21.01.2012 року на праві приватної власності належало 2/3 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.9-12).
15.06.2011 року позивач подала заяву до Десятої державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3.
Позивач є інвалідом І групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим Управлінням праці та соціального захисту м. Феодосія 14.11.2003 року (а.с.15).
Згідно з документами, що містяться в спадковій справі, розмір обов'язкової частки позивача в спадщині як непрацездатній вдові після смерті ОСОБА_3 становить 1/9 частина квартири АДРЕСА_1 (а.с.13).
Листом за підписом заступника завідувача Десятої державної нотаріальної контори Герасимів Ю.В. від 01.02.2012 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та запропоновано звернутися до суду для визнання права власності в судовому порядку (а.с.13).
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно з ч.3 ст. 75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09 07.2003 р. непрацездатними особами є особи, які досягли пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти інваліди, а також особи, які мають право на пенсію в зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього закону.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначені ст. 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.
На час смерті чоловіка, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачка досягла пенсійного віку, оскільки їй виповнилося 85 років (а.с.16) та була інвалідом І групи (а.с.15), тому як непрацездатна вдова набула право на обов'язкову частку у спадщині, що залишилася після його смерті, яка становить половину від 2/9 частки спірної квартири, тобто 1/9 частки квартири. Тому позовні вимоги в частині визнання за позивачкою права власності на 1/9 частину спірної квартири як обов'язкову частку у спадщині, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 16 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Частиною 2 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на 1/9 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75 СК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1223, 1241,1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/9 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 як обов'язкову частку у спадщині, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду в судовому засіданні, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.