Справа № 755/3364/13-ц
(заочне)
"23" травня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Вернидубова Я.І.
при секретарі - Базюнь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю, позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Відділу громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю, позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло. Одного разу до позивачки завітав її рідний брат - відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який звернувся до неї з проханням тимчасово пожити разом із нею у її квартирі. Проживши деякий час разом, почав наполягати на тому, щоб сестра дала дозвіл на реєстрацію його постійного місця проживання у своїй квартирі. Погодившись із цим вона прописала відповідача у квартирі, після чого він практично одразу почав зловживати спиртними напоями, почав вести аморальний спосіб життя, під дією алкоголю вчиняв сварки, а згодом дійшло і до застосування відповідачем фізичної сили. Враховуючи те, що вона є єдиним власником квартири, стає очевидним, що вона має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном (квартирою), в тому числі шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування її квартирою, що може бути підставою для зняття його з реєстраційного обліку в її квартирі.
Позивач в судове засідання подала заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та постановити по справі заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник ВГІРФО Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з'явився, направив заяву про слухання справи за відсутності представника.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20.02.1998 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с.4).
Довідкою форми № 3 від 13.02.2013 р. виданої ЖРЕО №408, підтверджується, що на даний час в квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.5).
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 31.08.2010 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні умисних тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_1 (а.с.34).
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦК України), усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч.3 ст. 319 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у праві користування та розпорядженням своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усуненні перешкод у користуванні власністю.
Крім того, статтею 150 ЖК України, передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до вимог ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Згідно із ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Також у статті 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 150, 155, 156 ЖК України, ст. ст. 317, 321,383, 391, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 213, 215, 218, 226 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю, позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, знявши його з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду в судовому засіданні, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.