10 березня 2009 року № 22-а-14949/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді Онишкевича Т.В.,
суддів Ліщинського А.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання Сивулич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної інспекції з контролю за цінами у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року у справі № 2-а-1948/08 за її позовом до відкритого акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» про стягнення економічних (штрафних) санкцій, -
Державна інспекції з контролю за цінами у Тернопільській області (далі - ДІКЦ у Тернопільській області) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з відкритого акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» (далі - ВАТ«Тернопільміськгаз») економічні санкції на загальну суму 31 088,82 грн. за порушення державної дисципліни цін.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року у справі № 2-а-1948/08 у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржено ДІКЦ у Тернопільській області, яка у поданій апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення. У обґрунтування своїх вимог покликається на те, що до 01 січня 2008 року ст. 22 Закону України «Про міліцію» було передбачено не право на знижку по оплаті за комунальні послуги, а надання працівникам міліції та членам їх сімей 50 % знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, у тому числі за спожитий природний газ, без обмеження норм споживання. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом. Тому до 01 січня 2008 року вказаній категорії осіб пільги повинні були надаватися на весь обсяг послуг. Обмеження норм споживання комунальних послуг, у тому числі за спожитий природний газ, передбачено лише Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Окрім того, покликання суду на те, що у частині оплати вартості спожитого газу кошти перераховувалися у момент надходження від споживачів уповноваженим банком на розподільчий рахунок постачальника газу ДК «Газ України» є безпідставним, оскільки відповідно до приписів ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року № 727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або у касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). У даному випадку кошти від споживачів за спожитий газ поступали на рахунок ВАТ«Тернопільміськгаз».
Тому апелянт вважає свої висновки щодо порушення товариством державної дисципліни цін правильними, а позовні вимоги - правомірними.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову ДІКЦ у Тернопільській області, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 01 серпня 1996 року “Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати” такі пільги надаються у межах відповідних норм споживання. Тому надання пільг без обмеження норм суперечить вказаному нормативно-правовому акту. Згідно із “Алгоритмом розщеплення коштів” затвердженим постановою НКРЕ від 12 липня 2000 року № 759 кошти у частині оплати вартості спожитого газу (у іншій частині, ніж 50% знижка у межах норм споживання) перераховувалися у момент надходження від споживачів уповноваженим банком на розподільчий рахунок постачальника газу ДК “Газ України”. При цьому судом було зроблено висновок, що відповідач при здійсненні господарської діяльності не порушувало і не встановлювало самостійно ціни і тарифи на природний газ, дотримувалося існуючого режиму державного регулювання цін і тарифів.
Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.
Відповідно до приписів ст. 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Як безспірно встановлено судом, ДІКЦ у Тернопільській області було проведене перевірку ВАТ «Тернопільміськгаз» щодо правильності застосування роздрібних цін (тарифів) на природний газ, який реалізовувався населенню та іншим споживачам за період з 01 червня 2007 року по 01 січня 2008 року, у ході якої було встановлено, що при нарахуванні плати за спожитий природний газ пільговим категоріям споживачів (пенсіонери МВС) пільги у вигляді 50% знижки надавалися не на весь його обсяг, а у межах встановлених норм споживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 “Про міліцію” у редакції, чинній на період, за який позивачем проводилася перевірка відповідача, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
Разом із тим, з приписів п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 01 серпня 1996 року “Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати”, прийнятою з метою упорядкування оплати житлово-комунальних послуг громадянами, які мають відповідні пільги, вбачається, що громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, із 1 серпня 1996 року зазначені пільги надаються в межах визначених нею норм.
На думку колегії суддів, на підставі системного аналізу вказаних правових норм, які були чинними на час спірних правовідносин, слід зробити висновок про те, що вони не суперечать одна одній, оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 879 від 01 серпня 1996 року лише врегульовує порядок надання пільг, передбачених Законом України “Про міліцію”.
Покликання апелянта на положення ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року № 727/98 не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не відноситься до суб'єктів малого підприємництва.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при здійсненні господарської діяльності ВАТ «Тернопільміськгаз» не порушувало державної дисципліни цін, а отже позовні вимоги ДІКЦ у Тернопільській області є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відтак колегія суддів приходить до переконання, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державної інспекції з контролю за цінами у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року у справі № 2-а-1948/08 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий-суддя Онишкевич Т.В.
Судді Ліщинський А.М.
Ніколін В.В.