Справа № 116/5262/13-к
Провадження № 1-кп/116/338/13
03.09.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого - судді Паніної П.Є., при секретарі - Комар В.В.,за участю прокурора Фролова Ф.В., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013130810002043 від 20.05.2013 року відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Маленьке Сімферопольського району АР Крим, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, який працює охоронцем у ТОВ "Деміург", проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу статті 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 152 КК України,
ОСОБА_2 19 травня 2013 року близько 16 години прийшов до приміщення літньої кухні, розташованої на території приватного домоволодіння, що належить ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2, в якому в той час перебувала потерпіла ОСОБА_1, де реалізуючи свій раптово виниклий намір, спрямований на насильницьке задоволення своєї статевої пристрасті щодо потерпілої, користуючись подавленою до опору волею потерпілої внаслідок застосування фізичного насильства щодо неї, яке виразилося в спричиненні тілесних ушкоджень у вигляді саден неправильно-овальної форми від запалим підсохлим темно-червоним дном на підборідді на умовно серединній лінії з розташуванням вліво та на верхній губі зліва, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасний розлад здоров'я, користуючись відсутністю сторонніх осіб та перевагою у фізичній силі, задовольнив свою статеву пристрасть природним способом проти волі останньої, довівши статевий акт до фізіологічного завершення.
ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 152 КК України, а саме зґвалтування, тобто статеві зносини з застосуванням фізичного насильства.
Судом встановлено, що 27 серпня 2013 року між обвинуваченим та потерпілою укладена угода про примирення.
У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення за вказаних обставин визнав повністю, просив затвердити угоду.
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди.
Потерпіла просила суд затвердити укладену угоду.
Відповідно до угоди потерпіла ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 152 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки з звільненням від покарання з випробуванням строком на два роки з покладенням на ОСОБА_2 обов'язків повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
ОСОБА_2 при укладанні угоди роз'яснені положення ст.ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження №12013130810002043, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.
Так, укладена сторонами угода про примирення у повній мірі відповідає положенням ч.3 ст.469, ст.471 КПК України. Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 5 ст.469 КПК України - укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення.
В судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 розуміє зміст п.1 ч.5 ст.474 КПК України та наслідки укладення даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла ОСОБА_1 просить затвердити зазначену угоду, претензій до обвинуваченого не має, їй відшкодовано спричинену шкоду.
Суд, дослідивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого та потерпілої, думку прокурора, дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, визначене ч.1 ст.152 КК України, яке згідно з положеннями ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості. Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, позитивно характеризуються за місцем проживання, відшкодував спричинені збитки. Встановлено, що укладення угоди між потерпілою та обвинуваченим про примирення є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України. Підстав для відмови в її затвердженні, передбаченої ст.474 КПК України відсутні. Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання визначена в межах санкції ч.1 ст.152 КК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено та не суперечить інтересам суспільства.
Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 27 серпня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Речові докази: простирадло, ковдр покривало, бриджі, туніку, труси жіночі, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову Сімферопольського РВ, повернути потерпілій ОСОБА_1 Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2, до вступу вироку у законну силу слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення від 27 серпня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12013130810002043 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.152 КК України.
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України, і призначити покарання три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю два роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази: простирадло, ковдр покривало, бриджі, туніку, труси жіночі, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову Сімферопольського РВ, повернути потерпілій ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на залучення експерта 3530 гривень 40 копійок.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити попередній - домашній арешт.
Вирок суду може бути оскаржений прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим та потерпілим, з підстав, передбачених ст.394 КПК України шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд АР Крим, протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Сімферопольському районному суді АР Крим в порядку, передбаченому ч. ч. 6, 7 ст.376 КПК України.
Суддя: