Провадження: № 22-ц-/790/5989/13 Головуючий: 1 інстанції
Справа: № 638/8203/13-ц Наумова С.М.
Категорія: договірні Доповідач: Даниленко В.М
03 вересня 2013 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого: судді - Даниленка В.М.,
суддів: - Малінської С.М., Швецової Л.А.,
при секретарі: Каменській Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, -
У червні 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі: ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення з боржника - відповідача ОСОБА_4 кредитної заборгованості за Кредитним договором № НАХRRX13850181, укладеним між ними 15.04.2007 року.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2013 року зазначену позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк», як таку, що непідсудна цьому суду, повернуто позивачу для подання її до належного суду за місцем проживання чи перебування відповідача.
Не погодившись із таким процесуальним рішенням судді районного суду, позивач - ПАТ КБ «ПриватБанк» в апеляційній скарзі просить скасувати це судове рішення та направити справу до того ж суду першої інстанції для її розгляду по суті заявлених позовних вимог.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на незаконність та безпідставність оскаржуваної ухвали, оскільки при вирішенні питання про повернення позовної заяви позивачеві судом першої інстанції були порушені вимоги цивільного процесуального законодавства щодо підсудності такої категорії цивільних справ.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Статтями 1, 2, 3 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 1 Розділу III ЦПК України.
Статтею 109 ЦПК України, якою визначається так звана загальна територіальна підсудність цивільних справ, та на яку послався суд першої інстанції в обґрунтування свого процесуального рішення про повернення позивачеві ПАТ КБ «ПриватБанк» поданої ним позовної заяви для подачі її до компетентного суду за місцем проживання чи перебування відповідача, дійсно передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Разом із тим, статтею 110 ЦПК України встановлена альтернативна підсудність цивільних справ, яка визначається вказівкою законодавця про можливість розгляду і вирішення окремих цивільних справ конкретним судом за вибором позивача.
Встановлення альтернативної підсудності, яка на відміну від загальної, є додатковою процесуальною гарантією забезпечення інтересів окремих категорій позивачів, пов'язане з необхідністю створення позивачеві більш сприятливих умов для звернення за судовим захистом.
Так, частиною 9 статті 110 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відповідно до ч. 14 ст. 110 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.
Процесуальний порядок відкриття провадження у справі судом регламентовано законодавцем у ст. 122 ЦПК України.
Згідно частини 1 вказаної правової норми суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною 3 тієї ж правової норми передбачено, що в разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовною заявою про стягнення з позичальника ОСОБА_4 кредитного боргу до Дзержинського районного суду м. Харкова за останнім відомим йому зареєстрованим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_1, тобто до належного суду, до компетенції якого за територіальним принципом відноситься вирішення виниклого спору (а.с. 1).
На виконання приписів ч. 3 ст. 122 ЦПК України Дзержинським районним судом м. Харкова було направлено запит до адресно-довідкового бюро УМВС України в Харківській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача ОСОБА_4 (а.с. 3).
Згідно отриманої районним судом інформації відповідач ОСОБА_4 за вказаною вище адресою зареєстрованим не значиться, відомості про інше зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання останнього у відповіді довідкового бюро відсутні (а.с 4).
Однак, суддя районного суду, приймаючи оскаржуване процесуальне судове рішення, на зазначені положення цивільного процесуального законодавства, що регулює підсудність цивільних справ, та порядок відкриття провадження у справі належної уваги не звернула, в зв'язку з чим безпідставно, усупереч вимогам ч. 3 ст. 122 ЦПК України повернула позивачеві ПАТ КБ «ПриватБанк» подану ним позовну заяву з посиланням на непідсудність цієї справи Дзержинському районному суду м. Харкова.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, ухвала судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2013 року не може бути визнана обґрунтованою й такою, що постановлена з додержанням вимог процесуального закону, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України скасувати це судове рішення, а матеріали справи направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у цивільній справі відповідно до вимог чинного процесуального законодавства.
Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2013 року - скасувати.
Матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у цивільній справі відповідно до вимог чинного процесуального законодавства.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: