Справа № 565/1265/13-а
30 серпня 2013 року м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Демчини Т.Ю. при секретарі судового засідання Ковальчук В.С., з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кузнецовську адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача інспектора дорожньо-постової служби взводу з обслуговування стаціонарного поста № 3 роти ДПС «Гриців» ВДАІ Шепетівського РВ УМВС України в Хмельницькій області Лавренюка Миколи Васильовича
проскасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-постової служби взводу з обслуговування стаціонарного поста № 3 роти ДПС «Гриців» ВДАІ Шепетівського РВ УМВС України в Хмельницькій області Лавренюка М.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 507714 від 17.07.13 р., якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 255 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що 17.07.13 р. керувала транспортним засобом, рухаючись на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів. Проїжджаючи поза населеним пунктом була зупинена інспектором ДПС, який пояснив, що за допомогою приладу «Візир» здійснив замір швидкості, з якою рухався її транспортний засіб, та зафіксував швидкість її руху 90 км./год. Інспектор пояснив, що вона перевищила максимально допустиму швидкість на даній ділянці дороги на 20 км/год. Працівником ДПС відносно неї було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП та винесено щодо останньої постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 255 грн. Позивачка також вказала, що адміністративного правопорушення, яке їй вміняється, вона не вчиняла, так як вона на вказаному відрізку дороги не перевищувала максимально допустимої швидкості руху, оскільки населений пункт не розпочався, так як дорожнього знаку 5.45 ПДР України не було.
ОСОБА_1 просила постанову інспектора ДПС серії АА2 № 507714 від 17.07.13 р. про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. скасувати, а провадження у справі закрити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, про причини неявки суд не повідомляв, про розгляд справи у відсутності свого представника не клопотав, письмових пояснень або заперечень проти адміністративного позову не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Під час розгляду справи свідок ОСОБА_3 показала, що 17.07.13 р. о 20 годині 06 хвилин вона перебувала в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 Рухаючись на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів позивачка була зупинена інспектором ДПС, який пояснив, що за допомогою приладу «Візир» здійснив замір швидкості, з якою рухався транспортний засіб, та зафіксував швидкість її руху 90 км./год. Інспектор пояснив, що ОСОБА_1 перевищив максимально допустиму швидкість на даній ділянці дороги на 20 км/год. Працівником ДПС відносно позивачки було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП та винесено постанову про накладення штрафу в сумі 255 грн. На місці складання процесуальних документів, свідки були відсутні. ОСОБА_1 на місці складання документів заперечувала свою вину та вказувала, що населений пункт не розпочався, оскільки дорожнього знаку 5.45 ПДР України не було і зупинка була проведена поза населеним пунктом.
Дослідивши пояснення позивача, показання свідка, докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому суд встановив та врахував наступне.
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 507714 від 17.07.13 р., ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Із змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 17.07.13 р., перевищила встановлену швидкість руху на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів рухалась зі швидкістю 90 км./год., що встановлено за допомогою приладу вимірювання швидкості руху транспортних засобів «Візир».
Допущення руху зі швидкістю 90 км./год. саме в межах населеного пункту позивачкою оспорюється. Доказів, що місце зупинки її транспортного засобу знаходиться в межах населеного пункту, позначеного дорожнім знаком 5.45 ПДР України, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Виходячи з принципу покладення обов'язку доказування на відповідача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем перевищення ОСОБА_1 максимально допустимої швидкості руху в населеному пункті, отже, правомірності винесеної постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 7, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 247, 279, ч.1 ст. 293 КУпАП, п. 12.6 Правил дорожнього руху, додатку 1 Правил дорожнього руху, керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанову серії АА2 № 507714 від 17 липня 2013 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 провадженням закрити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий