Справа № 435/8497/13-к
Ім»ям України
04 вересня 2013 року Жовтневий районний суд м. Луганська
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Немічевій В.М.
сторони кримінального провадження:
прокурор - Люта С.В.
представник цивільного позивача - ОСОБА_1
обвинувачений - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську кримінальне провадження № 120130300300006230 за обвинуваченням ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Щастя м. Луганська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, холостого, раніше не судимого, не працюючого, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, -
24.07.2013 року приблизно о 02.00 ОСОБА_2, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до приміщення, прибув за адресою: м. Щастя, вул. Гагаріна, 3а, де розташована філія Райгородського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Луганськгаз».
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, скориставшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, пройшов через незачинені ворота на територію вищевказаної установи, підійшов до вікна адміністративної будівлі, шляхом натискання на склопакет відчинив вікно та проник до приміщення, звідки таємно викрав чуже майно, що належить ПАТ «Луганськгаз», а саме: системний блок марки «Celeron» в комплекті з мережевими кабелями до нього вартістю 2134 грн. 17 коп., два системні блоки марки «Іmpression» в комплекті з мережевими кабелями клавіатурами, мишками до нього вартістю 6650 грн., два системні блоки «Everest@Enterprise» в комплекті з мережевими кабелями, клавіатурами, мишками, двома моніторами марки «Asus» вартістю 7820 грн., два монітори марки «Asus» вартістю 1580 грн., один сервер марки «Hewiett Packard DL» вартістю 14315 грн., а всього на загальну суму 32499 грн. 17 коп.
З викраденим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись їм на власний розсуд, як своїм власним, чим завдав ПАТ «Луганськгаз» матеріальну шкоду на суму 32499 грн. 17 коп.
Допитаний в залі суду обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що раніше він працював в філії Райгородське міжрайонное управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Луганськгаз» слюсарем. Приблизно о 02.00 24.07.2013 р. він пішов на територію вказаної установи, щоб здійснити крадіжку якогось майна. Проходячи біля адміністративної будівлі він помітив, що одне з вікон закрито нещільно, він натиснув на вікно і воно відчинилося. Через вікно він проник до приміщення кабінету і побачив, що там знаходиться компьютерна техніка. Через вікно він виніс всю техніку та подзвонив знайомому таксисту, щоб той відвіз його до м. Луганська, де він (ОСОБА_2) на той час мешкав. На таксі він перевіз всю техніку на орендовану ним квартиру за адресою: АДРЕСА_2. Наступного дня він попросив свого знайомого - ОСОБА_3 допомогти йому з продажем компьютерів. На запитання ОСОБА_3 кому належать компьютери він відповів, що вони належать йому. ОСОБА_3 розмістив повідомлення про продаж компьютерів на інтернет-сайті «Slando». Через два дні ОСОБА_3 повідомив його, що дзвонив покупець і він домовився з ним про зустріч. Вони взяли компьютер з монітором і пішли на зустріч, де їх затримали співробітники міліції. Викрадене майно було у нього вилучено та повернено ПАТ «Луганськгаз». В скоєному щиро каїться.
Допитаний в суді представник цивільного позивача пояснила, що в нічь з 23 на 24 липня 2013 року з адміністративної будівлі філії Райгородського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Луганськгаз» була викрадена компьютерна техніка. Про факт крадіжки вони подали заяву до міліції. Через деякий час інженер-програміст ОСОБА_4 на інтернет-сайті «Slando» побачив оголошення про продаж компьютерної техніки. З опису та фотографій компьютерів він зробив висновок про те, що це можуть бути компьютери, які були викрадені в ПАТ «Луганськгаз». Він подзвонив за телефоном, вказаним в оголошенні і домовився про зустріч з продавцем. На Зустріч прийшов обвинувачений ОСОБА_2 та хлопець на ім»я ОСОБА_2, які принесли з собою один з викрадених компьютерів. ОСОБА_2 та ОСОБА_2 було затримані співробітниками міліції. Викрадене майно ПАТ «Луганськгаз» повернуто.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, представника цивільного позивача та дослідив документи, які характеризують його як особу.
Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
За встановлених обставин, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушеня в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України - «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до іншого приміщення». Суд вважає, що така юридична оцінка дій обвинуваченого ОСОБА_2 відповідає фактичним обставинам, встановленим у кримінальному провадженні.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд приймає до уваги: особу обвинуваченого - раніше не судимий, не зайнятий суспільно-корисною працею, позитивно характеризується за місцем проживання; ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення - відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до тяжких; до обставин, що пом»якшують покарання обвинуваченого суд, відповідно до ст. 66 КК України, відносить: визнання провини, щире каяття, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 суд не вбачає.
На підставі викладеного, з урахуванням відношення ОСОБА_2 до вчиненого, особи обвинуваченого, обставин справи, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Суд вважає, що така міра покарання, призначена обвинуваченому ОСОБА_2 є необхідною та достатньою для його виправлення.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати у даному кримінальному проваджені відсутні.
Цивільний позов ПАТ «Луганськгаз» у встановленому законом порядку не заявлений.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він під час іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає обов»язки покладені на нього судом, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без відома органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомлять органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов»язання ОСОБА_2 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази, що знаходяться на зберіганні в ПАТ «Луганськгаз» - залишити останньому.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.М. Рудська