Справа № 206/5965/13-к
Провадження № 1-в/206/679/13
03 вересня 2013 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя: Маштак К.С.
при секретарі: Таран А.О.
за участю прокурора: Калініна В.М.
представника адміністрації ІВЦ № 133: Зіневич Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську клопотання засудженого:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, до засудження не працював та проживав в АДРЕСА_1, засудженого 23.02.2010 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ст. 198, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
ОСОБА_2 згідно постанови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.09.2012 року не відбутий строк позбавлення волі замінено на обмеження волі на підставі ст. 82 КК України.
ОСОБА_2 повторно звернувся до суду із клопотанням про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення з тих підстав, що він довів своє виправлення, порушень не має.
Представник ІВЦ № 133 та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
ОСОБА_2 в судовому засіданні просив задовольнити клопотання.
Розглянувши матеріали подання, заслухавши думку прокурора, представника виправної установи, засудженого, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 КК України, особам, які відбувають покарання, у тому числі у виді обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною працею та зразковою поведінкою довів своє виправлення.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання
більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності..
Разом з тим, з матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 неодноразово судимий. Під час утримання в СІЗО стягнень та заохочень не мав. В ІВЦ № 133 засуджений знаходиться з 12.10.2012 року, порушує норми режиму відбування покарання та обов'язки встановлені правилами внутрішнього розпорядку, характеризується негативно, мав 1 заохочення та два стягнення. Адміністрація установи вважає не доцільним застосування до засудженого ст. 81 КК України.
Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що поведінка засудженого ОСОБА_2 під час відбування покарання являється зразковою та свідчить про повне його виправлення.
Крім того, 13.08.2013 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська вже було розглянуто клопотання засудженого та йому було відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України, тобто він має право повторно звернутися з даним клопотанням лише через рік після прийняття рішення про відмову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для застосування ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_2 не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На ухвалу суду може бути подана апеляція в Апеляційний суд Дніпропетровської області, протягом 7 днів з моменту її оголошення.
Суддя К.С. Маштак