Справа № 161/7880/13-к
Провадження № 1-кп/161/248/13
м. Луцьк 11 липня 2013 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Сівчука А.Є.
за участю секретаря Петрової В.О.
прокурора Турчинської О.Є.
захисника ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ківерці Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого, -
- 26.02.2007 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.3, 70 ч.1, КК України 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, 14.04.2008 року звільнений по відбуттю покарання;
- 06.04.2009 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.3, 69 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі, 28.07.2010 року, звільнений по відбуттю строку покарання;
- 17.03.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.185 ч.2 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі, 14.06.2012 року звільнений по відбуттю покарання.
за ст.190 ч.2 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_3, повторно, 21.03.2013 року приблизно о 16.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поблизу магазину «Наш Край», що по пр. Перемоги, 20 в м. Луцьку Волинської області, шляхом обману потерпілого ОСОБА_2 під приводом зателефонувати, заволодів належним останньому мобільним телефоном марки «Самсунг С3530» ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 700 грн., в якому знаходились картка пам'яті марки «АDАТА», об'ємом 2 Гб., вартістю 50 грн., сім-картка мобільного оператора «МТС» з номером НОМЕР_1, вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 10 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 770 грн.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Під час досудового розслідування між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 25.04.2013 року укладена угода про примирення. Згідно з угодою сторони погоджуються, про відсутність на час складання угоди матеріальних і моральних претензій з боку потерпілого ОСОБА_2 та на об'єм визнання вини обвинуваченим. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання за ст. 190 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки з іспитовим строком.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст. 469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ст. 474 ч.5 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3
Керуючись ч.3 п.1 ст. 314, ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Угоду від 25.04.2013 року по кримінальному провадженні №12013020010001652 від 21.03.2013 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України та призначити узгоджене покарання - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи чи навчання;
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Самсунг С3530» ІМЕІ НОМЕР_2, пам'яті марки «АDАТА», об'ємом 2 Гб., сім-картка мобільного оператора «МТС» з номером НОМЕР_1, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2, згідно його розписки - залишити останньому за належністю /а.с.28/.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.