Справа №: 22-ц/191/1134/13Головуючий суду першої інстанції:Лісовська В.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.
"02" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
суддівРедько Г.В., Романової Л.В.,
при секретаріКувшиновій А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином, за апеляційною скаргою ОСОБА_8, який представляє інтереси відповідача ОСОБА_7, на рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2013 року,
У квітні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок скоєння злочину, та уточнивши позовні вимоги просив суд, на підставі ст.ст. 22, 1166, 1167, 1195 ЦК України, стягнути з ОСОБА_7 на його користь 24 449, 49 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 травня 2010 року ОСОБА_7, з метою завдання смерті ОСОБА_6, скоїв злочин, за який був засуджений по ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та відбуває покарання у виправній колонії № 126 м. Керчі. Згідно судово - медичної експертизи № 36 від 18.05.2010 року, проведеної по кримінальнй справі, ОСОБА_7 були завдані ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, що тягне за собою необхідність лікування на витрачання коштів на лікування.
З травня 2010 року по теперішній час ОСОБА_6 купує ліки, що підтверджено відповідними касовими чеками, проходить медичні огляди в різних медичних установах, та регулярне лікування, рекондоване лікарями.
Позивач вказує, що на даний час не працює, оскільки втратив можливість працювати після отримання тяжких тілесних ушкоджень внаслідок злочинних дій, скоєних ОСОБА_7, а витрати на лікування вважає матеріальною шкодою, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.
Рішенням Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_7 на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 24449,49 грв. та у відшкодування судових витрат 2992,65 грв.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в який йдеться про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову у задоволенні позову, з підстав порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем не відшкодовано матеріальну та моральну шкоду позивачу, оскільки вироком суду першої інстанції від 12 січня 2011 року було встановлено, що завдана матеріальна та моральна шкода ОСОБА_6 була повністю відшкодована ОСОБА_7
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки чекам про придбання ліків, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо необхідності саме цих ліків для лікування ОСОБА_6 та саме у такій кількості, а в деяких чеках містяться препарати, які не відносяться до хвороби позивача - підгузки, вугілля активоване, ватні палочки, таблетки від глістів, жувальні таблетки. Частка касових чеків надані з міста Донецька, проте не надано відомостей про те, що позивач знаходився там на лікуванні .
На думку апелянта, надані квитки на проїзд на суму 326 грн. 30 коп., не підтверджують факт проїзду за ними саме ОСОБА_6
Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав правової оцінки договору на суму 7360 рублів РФ, який міститься на аркуші справи 12, де відсутній номер договору та дата його укладення, а надані документи про оплату за вказаним договором містять лише печатку про сплату коштів. Такі ж зауваження і до договору, який міститься на аркуші справи № 13. Апелянт вважає, що згідно цих договорів в оплату входять всі медичні послуги, однак незрозуміло чому ОСОБА_6 окремо сплатив за ЕКГ, лабораторію, томограму та інше.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішення суду першої інстанції зміненню з таких підстав.
Відповідно до статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 травня 2010 року ОСОБА_7 скоїв злочинні дії відносно ОСОБА_6, а саме стріляв в нього, чим завдав останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді сліпого вогнестрільного дробового поранення лівої половини грудної клітини ( 8 ран), лівого плеча ( 3 рани), лівої сідниці ( 1 рана), яке проникає в ліву плевральну порожнину з крововиленням в ліву плевральну порожнинну, що підтверджено судово - медичним висновком № 36 від 18.05.2010 року і відображено у вироку суду. (а.с. 9).
Відповідно до копії виписки з історії хвороби ОСОБА_6, останній 16 травня 2010 року поступив в лікарню м.Судаку з вогнестрільним пораненням, йому був проведений огляд, проведено операцію і призначені ліки: нетрогіл 3 рази, алмецил 2 гр в/в, ізльбантомакс 3 гр в /в, глюкоза 5 % 400,0, паналгін 20,00 в/в, віт С 5 % - 10,0, вит. В,В6, В12, аа 2, 0 в/в, сорбіфер по 1 т 3 р, лазалван 2,0 4 р в/в. Після проведення консультації тороканального хірургу для подальшого лікування був переведений КРУ РПГД № 1 м.Сімферополь (а.с. 74).
Згідно виписки з історії хвороби № 245 КРУ РПГД м.Сімферополь від 26.05.2010 року, ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 21 травня 2010 по 26 травня 2010 року з діагнозом вогнепальне поранення, та йому було рекомендовано подальше лікування в торакальному відділенні лікарні № 17 м. Києва.(а.с. 75)
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, за призначенням лікарів, у 2010 році пройшов обстеження в медичному центрі м. Києва «Плазма - Мед +» (а. с. 77), був консультований спеціалістами кафедри пульмонології Київської медичної академії післядипломної освіти Київської міської лікарні № 17, що підтверджено висновком лікаря (а.с. 79), та проходив обстеження в поліклінічному відділенні Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України» в м. Києві, що підтвердженло відповідним висновком. (а.с. 80)
Крім того, у лютому 2011 року ОСОБА_6 уклав договори про надання платних медичних послуг № 20000359, 20000358, 20000399 та 16 лютого 2011 року № 10000082 з Державною установою Московський обласний науково - дослідний клінічний інститут імені М.Ф. Владимирського ( ГУ МОНИКИ ім. МФ Владимирського) на суму 7360 рублів РФ та 28105 рублів РФ, що підтверджено оригіналами договорів (а.с. 135, 133). За надані послуги ОСОБА_6 сплатив 6 060, 00 рублів РФ., 580 рублів РФ , 820 рублів РФ, 8070,00 рублів РФ , що підтверджується оригіналами сплачених рахунків та квитанціями про оплату. (а.с. 137, 139, 141, 143).
З матеріалів справи також вбачається, що з 16 лютого 2011 року по 03 березня 2011 року ОСОБА_6 проходив лікування в наведеному науково - дослідному клінічному інституті імені М.Ф. Владимирського, де 22.02.2011 року йому була проведена операція, рекомендована явка до хірурга по місцю проживання та контрольний огляд в КДО МОНИКИ через місяць, що підтверджено випискою з історії хвороби. (а.с. 81)
Консультативним висновком Київської міської лікарні № 17 від 24 травня 2011 року підтверджено, що 22 лютого 2011 року ОСОБА_6 була проведена операція (а.с. 82)
Із виписки з історії хвороби № 472 вбачається, що ОСОБА_6 з 16 лютого по 27 лютого 2012 року знаходився на обстеженні в Науково - дослідному інституті реабілітації інвалідів ім. М.І. Пірогова м. Вінниця. (а.с. 83)
Таким чином, судом безсуперечно встановлено, що в зв.язку з вогнепальним пораненням ОСОБА_6 проходив тривале лікування в різних медичних установах, переніс декілька операцій, під час проходження обстеження та лікування витрачав особисті кошти на придбання ліків та отримання діагностичних висновків.
З матеріалів справи також вбачається, що вироком Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 12 січня 2011 року ОСОБА_7 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 статті 15, ч. 1 статті 115 КК України, з нього на користь ОСОБА_6 стягнено 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. (а.с. 10).
Наведене свідчить про те, що між злочинними, протиправними діями ОСОБА_7 та матеріальними витратами, понесеними ОСОБА_6 на обстеження та лікування, є причинний зв.язок.
Згідно частини 1 статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Частинами 1, 2 статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком суду доведена вина ОСОБА_7 у вчиненні протиправних дій щодо ОСОБА_6, що потягло за собою ушкодження його здоров.я, наслідком чого є заподіяння майнової шкоди, пов.язаної з лікуванням. Тобто, матеріалами справи доведені винні дії відповідача та безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та шкодою, заподіяною позивачу.
За такими обставинами суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що матеріальні витрати, понесені ОСОБА_6 на обстеження та лікування в зв.язку з вогнепальним пораненням, спричиненим ОСОБА_7, підлягають відшкодуванню винною особою.
Посилання апелянта на те, що матеріальні витрати, понесені ОСОБА_6 на лікування, відшкодовані відповідачем, про що містяться відомості в вироку Судацького міського суду від 12.01.2011 року, не можуть бути прийняти до уваги.
В мотивувальній частині вироку суду від 12.01.2011 року було зазначено, що ОСОБА_7 відшкодував потерпілому шкоду у розмірі 8200 грн. (а.с.10). Проте, ухвалою Апеляційного суду АРК від 14 квітня 2011 року, з мотивувальної частини вироку Судацького міського суду від 12 січня 2011 року щодо засудження ОСОБА_7 було виключено вказівку суду про відшкодування потерпілому матеріальної шкоди в розмірі 8200 грв., оскільки фактично шкода у розмірі 8200 грн. ОСОБА_6 не відшкодована. (а.с. 158-160)
Перевіряючи доводи апелянта щодо розміру матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_6, колегія суддів виходить з наступного.
На підтвердження витрат щодо придбання ліків ОСОБА_6 надані оригінали касових чеків на суму 4775 грв., які підтверджують факт покупки ліків, медичних препаратів у м. Судаку, м. Сімферополі, м. Києві, м. Євпаторія у травні 2010 року, червні 2010 року, липні 2010 року, листопаді 2010 року. (а.с. 112, 113, 114, 115 , 116, 117, 118, 131 (частина чеків)). Співпоставляючи дати чеків з подіями, які відбулися з ОСОБА_6 у травні 2010 року, колегія судді приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильно висновку про те, що ці чеки є належним та допустимим доказом витрат, понесених позивачем, та встановленим фактом завдання йому матеріальної шкоди.
Проте, відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо приймання в якості доказу майновой шкоди касових чеків на придбання ліків та медичних препаратів в м. Донецьку на суму 3450 грв., оскільки в матеріалах справи відсутні докази про знаходження ОСОБА_6 на лікуванні в м. Донецьку, та відсутні докази на підтвердження того, що придбані ліки були призначені ОСОБА_6 для лікування та придбати їх за місцем проживання позивача не було можливості. (а.с. 113 - 1 чек) 122, 123, 126, 127, 128, 129, 130,131).
Не можна погодитись і з висновками суду першої інстанції про те, що оригінали чеків на придбання ліків та медичних препаратів на суму 1782 грв. з міста Сергієв Посад РФ є належними та допустимими доказами заподіяної шкоди, оскільки, відповідно до наданих договорів, позивач проходив обстеження та лікування в зв'язку із завданими відповідачем ОСОБА_7 тілесними ушкодженнями в Державній установі Московський обласний науково - дослідний клінічний інститут імені М.Ф. Владимирського ( ГУ МОНИКИ ім. МФ Владимирського), розташованій за адресою РФ м.Москва, вул.Щепкіна, 61\2. Доказів про проходження ОСОБА_6 обстеження та лікування в зв.язку з вогнепальним пораненням в м.Сергієв Посад РФ суду не надано. (а.с. 124, 125, 133,135,137,139).
Отже, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та правомірно задовольнив вимоги про відшкодування майнової шкоди, спричиненої ОСОБА_6 , однак помилково застосував у якості належних доказів касові чекі про придбання ліків і препаратів в м.Донецьк та м.Сергієв Посад РФ., в зв.язку з чим сума витрат на придбанні ліків підлягає зменшенню.
Обгрунтованими є і доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково застосував у якості доказів матеріальної шкоди проїздні квитки на суму 326, 30 грн.. Так, судом встановлено, що з 21 травня по 26 травня 2010 року ОСОБА_6, після отримання вогнепального поранення 16.05.2010 року , знаходився на лікуванні в м. Сімферополі, що підтверджено випискою з історії хвороби № 245 (а.с. 75). Таким чином, він не міг їздити в м. Судак 21 травня 2010 року, 22 травня 2010 року, 24 травня 2010 року, 25 травня 2010 року, про що свідчать надані проїздні квітки. В матеріалах справи також відсутні відомості про знаходження позивача на лікуванні в м. Євпаторії, тому квиток від 02 червня 2010 року за напрямом Євпаторія - Сімферополь не може бути прийнятий до складу матеріальної шкоди.( а.с.119)
З матеріалів справи вбачається, що в червні 2010 року ОСОБА_6 знаходився в м. Києві, що підтверджено направленням на комп'ютерну томографію (а.с. 144), отже, в якості допустимого доказу можливо прийняти один залізничний квиток на потяг сполученням Сімферополь - Київ 08 червня на суму 137, 52 грн (а.с. 120).
Доводи апеляційної скарги відносно неможливості прийняття в якості належного доказу договору про надання платних медичних послуг ГУ МОНИКИ ім. МФ Владимирського м.Москва РФ № 20000359, 20000358, 20000399 від 11.02.2011року, 11.02.2011 року, 16.02.2011 року, оскільки дати та номера договорів зазначені на одному бланку, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки з наданих сплачених рахунків випливає, що було укладено декілька договорів, за якими проводилась відповідна оплата. Вказані договори укладені в установленому законом порядку, підтверджені відповідними медичними документами, а необхідність обстеження та лікування випливала із отриманих позивачем тілесних ушкоджень та стану його здоров.я (а.с. 137, 139, 141, 143).
З наведених документів вбачається, що на лікування та обстеження в м.Москва позивачем було витрачено 43635 руб.РФ, що за курсом Нацбанку України еквівалентно 12992 грв.
Крім того, колегія суддів вважає, що на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на комп.ютерну томографію, проведену в м.Києві 14.06.2010 року, в розмірі 1400 грв.
Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_6 в зв.язку із злочинними діями, вчиненими ОСОБА_7, складає 19304 грв. ( 4775 +137.52 + 12992 +1400)
Відповідно до ч. 2 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись ч. 5 статті 88, статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 2 частини 1 статті 309, частини 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_7, - задовольнити частково.
Рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2013 року, в частині визначення розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 - змінити, зменшити суму стягнення у відшкодування матеріальної шкоди до 19304 грв. ( дев.ятнадцять тисяч триста чотири грв.), у відшкодування витрат по сплаті судового збору до 229,40 грв.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів .
Судді:
Т.І. Моісеєнко Л.В. Романова Г.В. Редько