АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
22 серпня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», третя особа ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та звільнити від сплати штрафних санкцій, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року,
позивач ПАТ «Брокбізнесбанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04 квітня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», посилаючись на те, що відповідачі не виконують належним чином умови кредитного договору від 04 квітня 2007 року та договору поруки від 04 квітня 2007 року.
ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ «Брокбізнесбанк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що кредитор відмовився прийняти від боржника суму основного боргу.
ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до ПАТ «Брокбізнесбанк», третя особа: ОСОБА_2 про внесення змін до кредитного договору та звільнення від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов договору, мотивуючи свої вимоги тим, що фінансова криза ускладнила виконання боржником зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» задоволено частково - стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 8 338,22 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04 квітня 2013 року складає 66 647 грн. 39 коп.; штрафні проценти за невиконання основного зобов'язання в розмірі 2 233,13 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 17 849 грн. 41 коп.; штрафні проценти за порушення строків сплати процентів в розмірі 443,55 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 3 545 грн. 30 коп.; в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Зустрічні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 880 грн. 42 коп.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні основного позову відмовити в повному обсязі, і задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за такими підставами.
Звертаючись до суду з позовом, позивач ПАТ «Брокбізнесбанк» обґрунтовував свої вимоги тим, що 04 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 15 590 дол. США зі сплатою процентної ставки у розмірі 12 % річних з кінцевим терміном погашення не пізніше 30 квітня 2012 року. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між позивачем та ОСОБА_2 04 квітня 2007 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне і повне виконання боржником зобов'язань по кредитному договору. Оскільки відповідачі своїх зобов'язань не виконують належним чином, станом на 13 вересня 2012 року виникла заборгованість в розмірі 11 659,02 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13 вересня 2012 року складає 93 190 грн. 55 коп. За таких обставин, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
ОСОБА_2, звертаючись до суду із зустрічним позовом посилався на те, що кредитор відмовився прийняти від боржника суму основного боргу в розмірі 8 338,22 дол. США. Крім того, кредитор збільшив суму зобов'язання, а саме суму неустойки, яка відповідно до умов договору поруки включена до обсягу переліку зобов'язань поручителя. За таких обставин, позивач просив визнати договір поруки припиненим.
ОСОБА_1, звертаючись до суду із зустрічним позовом про внесення змін до кредитного договору та звільнення від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов договору, мотивувала свої вимоги тим, що фінансова криза ускладнила виконання боржником зобов'язань. Внаслідок значного підвищення курсу іноземної валюти, вона не в змозі виконувати свої зобов'язання в частині погашення кредиту та сплати відсотків, що є підставою для внесення змін до кредитного договору у зв'язку з істотною зміною обставин.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» задоволено частково - стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 8 338,22 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04 квітня 2013 року складає 66 647 грн. 39 коп.; штрафні проценти за невиконання основного зобов'язання в розмірі 2 233,13 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 17 849 грн. 41 коп.; штрафні проценти за порушення строків сплати процентів в розмірі 443,55 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 3 545 грн. 30 коп.; в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Зустрічні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 880 грн. 42 коп.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» частково, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними. Разом з тим, суд першої інстанції за заявою представника відповідача ОСОБА_1 застосував спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки та відмовив в стягненні частини пені.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання його зобов'язань за договором поруки припиненими.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності умов, сукупність яких відповідно до ст. 652 ЦК України може бути підставою для зміни договору за рішенням суду, відсутній.
Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим по справі обставинам.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст.ст. 526, 530, 554, 559, 627, 652, 1054 ЦК України.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що внаслідок зростання курсу долара США, вона не в змозі виконувати свої боргові зобов'язання за кредитним договором, не можуть бути підставою для внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин, оскільки зростання курсу іноземної валюти стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.
ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитного договору та відповідно погодилася з ними. Доказів, які б свідчили про те, що при укладенні даного правочину сторони виходили з неможливості настання такої обставини, як зміна курсу іноземної валюти протягом існування зобов'язальних правовідносин, суду не надано.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не було встановлено обставини, які мають значення для справи, а саме не враховано факт того, що пропозиція щодо реструктуризації належить кредитору і вона погодилась з третім варіантом із запропонованих ним, не досліджено факту наявності умов, які є підставою для такої реструктуризації, є необґрунтованими, були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що не досягнення згоди з приводу укладення договору про реструктуризацію заборгованості не може бути підставою для зміни договору за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7017/2013
Головуючий у суді першої інстанції: КрижанівськаГ.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.