19 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого - судді Бєлан Н.О.,
Суддів - Шальнєвої Т.П., Ноздрякова В.М.
за участю прокурора Карпука Ю.А.
захисника ОСОБА_1
підсудної ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Замкової К.П., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника цивільного «Правниче бюро Єременка» і ТОВ «Парк-2008» Сушака В.В. на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2013 року.
Цією постановою кримінальна справа за обвинуваченням
ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч.4, 366 ч.2 КК України повернута прокурору Дніпровського району м. Києва на додаткове розслідування.
За матеріалами справи, ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у заволодінні належного іноземній компанії «Ай.Уай.Ейч Кампані Лімітед» (Нікосія, Кіпр) майна шляхом обману на загальну суму 1 416 420, 00 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинила шкоду в особливо великому розмірі.
Крім того, вчинила службове підроблення, бо протягом 2009 - 2010 років внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки.
Ці злочини, за висновком слідчих органів, вона вчинила за таких обставин.
ОСОБА_2, директор та співвласник спільного українсько-бельгійського деревообробного підприємства ТОВ «Велес» з метою заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо крупних розмірах, увійшовши в довіру до представника вказаної приватної іноземної
Справа №11/796/1555/ 2013 Категорія - 190 ч.4 КК України
Головуючий 1-ої інстанції - Бірса О.В. Доповідач - Бєлан Н.О.
інвестиційної кампанії ОСОБА_4, запропонувала йому створити окреме господарське товариство та оформити інвестиційний договір, приховавши той факт, що затвердження укладених договорів про відчуження основних засобів відноситься виключно до компетенції загальних зборів товариства «Велес».
26 грудня 2008 року за її участю та уповноважених ОСОБА_4 інших осіб було створено ТОВ «Парк-2008», директором якого теж була призначена ОСОБА_2
5 лютого 2009 року вона уклала договір позики з представником вказаної іноземної компанії ОСОБА_5, за яким ТОВ «Парк-2008» отримує позику у сумі 500 тис. доларів США.
17 березня 2009 року на валютний рахунок ТОВ «Парк-2008» за цієї угодою було перераховано 60 тис. доларів США, 23 квітня 2009 року - 80 тис. доларів США та 18 травня 2009 року - 40 тис. доларів США.
Проте, за висновком слідчих органів, ОСОБА_2 не мала наміру здійснювати господарську діяльність у ТОВ «Парк-2008 року, а отриманий кредит від нерезидента у розмірі 1 416 420, 00 грн. майже у повному розмірі перерахувала ТОВ «Велес» без проведення будь-якої фінансово-господарської діяльності та укладення договірної документації, а на підставі первинних документів, куди вносила завідомо неправдиві відомості, у тому числі й в документи бухгалтерської звітності.
Протягом 2009 року ОСОБА_2, як директор СП ТОВ «Велес», виписувала грошові чеки на зняття готівки у банку на загальну суму 648 500 грн., начебто для купівлі товару, проте отримавши готівкою грошові кошти до каси СП ТОВ «Велес» не вносила, а витрачала за власним розсудом.
Протягом 2010 року ОСОБА_6 для приховання факту розкрадання чужого майна намагалась створити штучну заборгованість СП ТОВ «Велес» перед ТОВ «Парк-2008», підробивши офіційні документи, а саме рахунки-фактури, про начебто повернення основних засобів та товарно-матеріальних цінностей (паркету) товариством «Парк-2008» товариству «Велес».
Приймаючи рішення про повернення справи на додаткове розслідування за ініціативою захисника з мотивів неправильності та неповноти досудового слідства, яка не може бути усунута у судовому засіданні, суддя у судовому рішенні зазначив про необхідність встановлення таких обставин.
Зокрема, підлягали з'ясуванню обставини, чи дійсно у Республіці Кіпр зареєстрована зазначена компанія і чи уповноважувала ця компанія ОСОБА_5 укладати будь-які договори, у тому числі й договір позики з товариством «Парк- 2008».
За вказівкою суду у постанові органам досудового слідства також належало встановити та допитати ОСОБА_5 з обставин та мети укладення зазначеного договору позики і роль у цьому ОСОБА_4, чи уповноважувала компанія останнього на представництво при проведенні переговорів з ОСОБА_2 щодо укладення договору позики, та чи зазнала іноземна компанія матеріальної шкоди від дій ОСОБА_2, і якої саме.
Також органам досудового слідства слід з'ясувати, хто на даний час, і на підставі яких документів, є повноважним представником цієї компанії, та встановити, чи укладала компанія договір цесії з відступленням права вимоги з Адвокатським об'єднанням «Правниче бюро Єременко», у тому числі й дострокове розірвання договору позики та повернення суми позики.
Крім того, органам досудового слідства пропонувалось, з якою метою була проведена судово-економічна експертиза, і чи виконані підписи від імені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у видаткових та податкових накладних підсудною ОСОБА_2
В апеляціях прокурор та представник цивільного позивача порушують питання про скасування постанови як незаконної та повернення справи на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, заперечення щодо цього захисника та підсудної, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, судова колегія знаходить їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Проте, з огляду на зміст постанови, висновок суду про неможливість усунути виявлену неповноту та неправильність досудового слідства взагалі невмотивований, як і вказані обставини, з'ясування яких, на переконання суду, впливає на встановлення істини у справі, та не зазначено, чи приймались судом встановлені законом заходи для можливої їх перевірки під час судового розгляду, зокрема шляхом допиту свідків як тих, що вказані у обвинувальному висновку, так і виклику і допиту нових свідків, а також шляхом судового доручення слідчому.
Більш того, у постанові фактично не зазначено, з якою метою ці обставини мають бути з'ясовані і як вони впливають на правильне вирішення справи та пов'язані з обвинуваченням, що висунуте ОСОБА_2, та які слідчі дії належить провести.
Також взагалі не зазначені допущені слідчим при розслідуванні цієї справи порушення кримінально-процесуального закону.
За таких обставин рішення суду про повернення справи на додаткове розслідування не може бути визнано законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно повно й об'єктивно дослідити обставини справи та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.365, 382 КПК України (1960 року), колегія суддів
Апеляції прокурора Замкової К.П. та представника цивільного позивача СушакаВ.В. задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2013 року про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 скасувати, справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без зміни.
Головуючий
Судді