І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
28 серпня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого судді: Прокопчук Н.О.
суддів: Мазурик О.Ф.,Кирилюк Г.М.
при секретарі: Мурга М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про перерозподіл спадщини та стягнення грошової компенсації,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25.04.2013 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі поданої ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апелянт зазначає, що рішення суду є неправильним. Суд залишив заявлені позовні вимоги поза увагою, зосередившись на пропуску строку позовної давності, не прийнявши до уваги, що позивач лише у 2012 році дізнався про те, що у спадкодавця, окрім квартири були ще й грошові вклади у банках. Вважає, що оскільки сторони по справі є спадкоємцями у рівних частках, а відповідач отримав вклади одноособово, він повинен сплатити позивачу грошову компенсацію 1\2 частини вкладів.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_1 і ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з підстав наведених в ній .
Представник відповідача ОСОБА_5 вважав, що спір вирішений судом правильно, апеляційну скаргу просив відхилити.
Представник третьої особи,будучи належним чином оповіщеним, про що свідчить зворотне поштове повідомлення долучене до справи, в судове засідання не з'явився. Виходячи з положень ч.2 ст.305 ЦПК України колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6. Її спадкоємцями за законом стали її чоловік ОСОБА_3, який прийняв спадщину у вигляді 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 А в м. Києві та грошових вкладів в ДКФ ВАТ АБ «Укргазбанк», в Іванківському відділенні № 3043 ВАТ «Державний ощадний банк України» Київської області, в Вишгородському відділенні № 8151 Головного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» по м. Києву і Київської області та її онук ОСОБА_2, який прийняв спадщину у вигляді 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 А в м. Києві.
ОСОБА_3 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом 29.11.2005 року та 14.09.2006 року , а ОСОБА_2- 31.05.2007 року ( а.с.82 зворот,83).
На час видачі свідоцтв про право на спадщину за законом спадкова справа була повністю сформована, містила інформацію щодо усього спадкового майна.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначав,що йому до 2012 року не було відомо про наявність спадщини у вигляді вкладів, у зв'язку із чим просив продовжити йому позовну давність.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачу з часу оформлення спадщини було відомо про вклади померлої ОСОБА_6,у 2007 році він вже звертався з аналогічним позовом про перерозподіл спадщини, який просив залишити без розгляду, а тому відсутні підстави вважати причини пропуску позовної давності поважними. Суд також вважав, що за відсутності домовленості сторін, позовна давність не може бути збільшена й що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду і вважає їх правильними.
Представником відповідача було заявлено про застосування позовної давності.
Встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.06.2008 року позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про перерозподіл спадщини залишена без розгляду за заявою позивача. Ураховуючи, що предметом спору у залишеній без розгляду позовній заяві були грошові кошти на банківських рахунках спадкодавця ОСОБА_6 і позивачем зазначалися банківські установи, реквізити рахунків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач з часу звернення із аналогічним позовом у 2007 році був обізнаний про наявність вкладів перерозподілити які він просить. Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують .
Залишення заяви без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності ( ст.265 ЦК України).
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Виходячи з зазначених норм права суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Апеляційна скарга не містить обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду першої інстанції.
Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги
Головуючий :
Судді:
Справа № 2604/26118/12
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8103/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Ластовка Н.Д.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.