№ 612/291/13- к
№1-кп/612/21/13
30 серпня 2013року смт.Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого-судді - Лобановської С.М.,
з участю секретаря - Шевченко О.О.,
прокурора - Ткаченка О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження № 12013220380000581 відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Близнюки Харківської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, розлученої, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, -
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України;
17.03.2013 року близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні кухні свого домоволодіння, розташованого за адресою:вул.. АДРЕСА_1 під час сварки, що раптово виникла, між її співмешканцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4, остання, знаходячись ззаду, умисно нанесла один удар кухонним ножем в область грудної клітки ОСОБА_4, в результаті чого йому було спричинено проникаюче колото-ножове поранення грудної клітки справа, що ускладнилося розвитком гемопневматорекса, яке утворилось від дії гострого колюче-ріжучого предмету та яким міг бути клинок ножа, можливо в термін та при таких обставинах, вказаних в установочній частині постанови та потерпілим ОСОБА_4 По ступені тяжкості - це тяжке тілесне ушкодження, яке небезпечне для життя, згідно п.2.1.3 (й) Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України визнала частково, факт нанесення потерпілому ОСОБА_4 ножового поранення не заперечує, однак стверджує, що ножовий удар з метою захисту завдала в той час, коли потерпілий ОСОБА_4 душив її співмешканця ОСОБА_3
Винність обвинуваченої ОСОБА_1 також підтверджується такими доказами.
- показами потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що 17.03.2013 року обвинувачена ОСОБА_1 завдала йому ножове поранення, проте всі збитки йому на даний час відшкодовано, претензій до ОСОБА_1 не має;
- показами свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснила, що 17.03.2013 року вона була присутня в домоволодінні ОСОБА_1 під час сварки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, однак факту нанесення ножового поранення ОСОБА_4 не бачила;
- показами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що 17.03.2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 нанесла ОСОБА_4 удар ножем у спину;
- показами експерта ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що тілесне ушкодження, а саме: проникаюче ножове поранення грудної клітини з гемопневматорексом з права, завдане ОСОБА_4, має признаки тяжкого тілесного ушкодження та є небезпечним для життя. В разі несвоєчасного надання медичної допомоги міг бути летальний результат;
- протоколом огляду місця події від 18.03.2013 року і фототаблицею до нього (а.с.12-18);
- висновками судово-медичних експертиз №121-ЛЗ/13, №120-ЛЗ/13, №131-ЛЗ/13, 174-ЛЗ/13 Лозівського МРО ХОБСМЕ, згідно яких проникаюче колото-ножове поранення грудної клітини з гемопневматорексом ОСОБА_4 утворилося внаслідок колото-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа та відноситься до тяжких тілесних пошкоджень (а.с. 70, 74, 78, 145-146);
- висновками судово-імунологічних експертиз №1003-И/13, №1002-И/13, №1001-И/13, 1004-И/13 Харківського обласного бюро СМЕ, згідно яких кров на речах, а саме: футболці, сорочці, курткці та кофті, вилучених у ОСОБА_4, належить потерпілому (104-105, 110-111, 116-118, 123-125);
- висновком судово-цитологічної експертизи №235-Ц/2013р. Харківського обласного бюро СМЕ, згідно якого кров на ножі, вилученому у ОСОБА_1, належить ОСОБА_4 (а.с.130);
- актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи №275 міської клінічної лікарні №3 м. Харкова, згідно з висновком якого ОСОБА_1 в момент вчинення кримінального правопорушення перебувала в стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, під час якої могла усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с. 139-141).
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена і її дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження.
Визначаючи міру покарання для ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1, відноситься до тяжких злочинів.
Вивченням особи ОСОБА_1 судом встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, несудима, має на утриманні неповнолітнього сина.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1., згідно ст. 66 КК України, є щире каяття у скоєному злочині та добровільне відшкодування збитків потерпілому.
Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, є скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у вигляді позбавлення волі в межах мінімального строку, передбаченого санкцією ч.1 ст.121 КК України. На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також є достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
До набрання цим вироком суду законної сили, запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити раніше обраний - домашній арешт.
Підстав для застосування ст. 69 КК України до підсудної ОСОБА_1 суд не вбачає.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення криміналістичних експертиз по справі.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України арешт на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_4, накладений ухвалою слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 19 березня 2013 року, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 369-371,373-375 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити їй покарання у вигляді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ на строк П'ЯТЬ років.
В силу ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю ТРИ роки.
Відповідно до п.п.3,4 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення криміналістичних експертиз №51 від 19.03.2013 року та №52 від 19.03.2013 року в сумі 1617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) гривень.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 19 березня 2013 року на майно ОСОБА_1 - ніж, чоловічу сорочку сірого кольору, яка застібається на ґудзики, з карманами та майно ОСОБА_4 - куртку на змійці чорного кольору, спортивну кофту на змійці чорного кольору та футболку білого кольору - скасувати.
Речові докази - CD-R диск залишити на зберігання у матеріалах справи, поліетиленові пакети з кухонним ножем, чоловічою футболкою, чоловічою сорочкою, чоловічою курткою та чоловічою кофтою, які зберігаються в кімнаті речових доказів Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області - знищити.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Лобановська