Головуючий у 1 інстанції - Дмитрієв В.С.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
28 серпня 2013 року справа №805/5320/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,
секретарі судового засідання Мартакові О.А.,
за участі представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі № 805/5320/13-а за позовом Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_3 до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання недійсним акту перевірки від 15.03.2013 року, скасування постанови № 73 про накладання штрафу від 02.04.2013 року, -
Позивач 17.04.2013 року звернувся до суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області про визнання дій щодо виявлення порушень вимог законодавства в сфері містобудування при проведенні 15.03.2013 року позапланової перевірки протиправними, визнання недійсним акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2013 року, скасування постанови № 73 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.04.2013 року.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем проведена позапланова перевірка, внаслідок якої складений акт, в якому встановлено факт подання позивачем недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Позивач вважає, що ні в постанові від 02.04.2013 року, ні в акті перевірки від 15.03.2013 року, ні у приписі № 63 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не зазначено, які саме будівельні роботи позивачем не виконанні і які саме недостовірні дані позивачем зазначені у декларації.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції у справі встановлено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області є юридичною особою публічного права - територіальним органом суб'єкту владних повноважень - центрального органу виконавчої влади Державної архітектурно-будівельної інспекції України, утвореним постановою Кабінету міністрів України від 23 травня 2011 року № 549 «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції». Держархбудінспекція України здійснює свою діяльність на підставі Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011.
У відповідності до пункту 3 Положення, основним завданням Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.
Відповідачем було проведено позапланову перевірку позивача щодо факту можливого порушення вимог законодавства в сфері архітектурно - будівельної діяльності під час будівництва торгівельних рядів за адресою: АДРЕСА_1 Вказана перевірка проводилась на підставі наказу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області № 47 від 11.03.2013 року та звернення Новгородської селищної ради вх. № 01-08-2230 від 21.03.2013 року. Результати перевірки оформлені актом від 15.03.2013 року (а.с.8).
Як вбачається з акту перевірки встановлено факт наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, поданої позивачем до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області вх. № 01-53-14-3080 від 28.02.2013 року, а саме: в проекті, розробленим ТОВ «ПВТФ «Інвестпроектбудсервіс плюс» та затвердженим 22.09.2011 року наказом №1, ОСОБА_3 вказано вхід до окремих боксів без перепаду висот, тоді як відображено на фотознімках - вхід влаштовано за допомогою сходів, що не дає можливості для вільного доступу маломобільних груп населення. В акті зазначено, що ОСОБА_3 затвердив про виконання ціх робіт в майбутньому. Проте у вказаній декларації зазначено дату закінчення будівництва - лютий 2013 року.
Таким чином,вказаним актом було встановлено, що на момент перевірки в березні 2013 року не було виконано роботи, по яким строк виконання в декаларації був визначений лютий 2013 року.
Актом зазначено, що ОСОБА_3 як фізична особа - підприємець порушив вимоги ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Також вказаним актом встановлено факт експлуатації позивачем торгівельних об'єктів за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, чим позивач порушив вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якої замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
У випадку, якщо виконання робіт з благоустрою території було б перенесено у зв'язку з несприятливими погодними умовами, замовником повинно було б зазначити про це в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме п. 15 такої декларації передбачає внесення інформації щодо переліку робіт, які перенесено.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що на момент подання до відповідача декларації про готовність об'єкта до експлуатації були несприятливі погодні умови, а також позивач разом із комунальним підприємством міста здійснювали заміну теплових мереж, тому роботи із благоустрою були перенесені на більш пізній час.
Проте, з матеріалів справи вбачається , що у декларації про готовність об'єкта до експлуатації вх. № 01-53-14-3080 від 28.02.2013 року в п.15 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (замовником) не зазначено про перенесення робіт із благоустрою торгівельних об'єктів за адресою АДРЕСА_1
Крім того,за результатами перевірки в той же день 15.03.2013 року відповідачем було видано ОСОБА_3 припис № 63 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалось від позивача усунути правопорушення, тобто виконати роботи згідно з проектними рішеннями в повному обсязі ( а.с.9).
Вказаний припис позивачем не оскаржувався.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник пояснили, що на їх думку оскаржувати припис не було потреби, оскільки позивачем не був порушений проект.
Колегією суддів за клопотанням позивача та його представника надавався строк для надання ними в судове засідання копії проекту будівельних робіт в підтвердження відсутності його порушень. Проте, такий документ суду апеляційної інстанції позивачем або його представником наданий не був. Будь-які документи, які б підтверджували посилання апелянта на відсутність з його боку порушень, зазначених в акті перевірки, матеріали справи не містять.
Постановою Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 73 від 02.04.2013 року ФОП ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та до нього застосовано штраф в розмірі 103230 грн. (а.с.10). Підставою для прийняття спірної постанови став встановлений в акті перевірки та протоклі від 15.03.2013 року факт подання недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, поданої до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області від 28.02.2013 року, а саме: не виконано весь обсяг будівельних робіт, зазначених у проектній документації під час будівництва торгівельних рядів за адресою: АДРЕСА_1 чим порушено вимоги ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також договір підряду та фотоматеріали.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем допущено визначене актом перевірки порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Посилання апелянта на ту обставину, що начальник інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю України у Донецькій області не мав повноважень виносити постанову накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, колегією суддів до уваги не приймається, виходячи з наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначні Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно ч.10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення як експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладати штраф від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів мають право керівник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, керівники територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України та їх заступники.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 06 червня 2013 року року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі № 805/5320/13-а залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі № 805/5320/13-а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.
У повному обсязі ухвалу складено 02 вересня 2013 року.
Головуючий: І.В. Юрко
Судді: Г.М. Міронова
А.А.Блохін