27 серпня 2013 року Справа № 12848/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, за участю третіх осіб Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства соціальної політики України про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування і виплату допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку,
30 червня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними дії Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити їй недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року.
Постановою цього ж суду від 14 вересня 2011 року, винесеною у відкритому судовому засіданні, задоволено частково позов.
У поданій апеляційній скарзі Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою задоволенні позовних вимог за період відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповноту з'ясування істотних обставин справи
У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 визнано неконституційним, зокрема, п. 25 підпункт 12 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статтю 43, що закріплювала право застрахованої особи на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, не меншому розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Разом із тим, п. 23 розділу II цього ж Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми», на предмет конституційності не розглядався, у встановленому порядку неконституційним не визнався та своєї чинності не втратив.
Так, згідно із ст. 13 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» у редакції 2008 року право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною (а не тільки не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, як передбачалося цією нормою Закону у попередній редакції).
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що у 2011 році право позивачки ОСОБА_1 на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також розмір цієї допомоги врегульовувалися насамперед положеннями Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» як спеціального закону, що був чинним у цей період.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» (у редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином та відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» і Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» виконав свій обов'язок перед позивачкою ОСОБА_1 з виплати їй такої допомоги у спірний період.
Згідно із положеннями ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, здійснивши позивачці виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2011 р. в розмірі, встановленому вищевказаними Законами, станом на час проведення такої виплати діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинними Законами України, тобто правомірно, а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй спірну недоплату за спірний період немає.
Доводи апелянта на правильність прийнятої постанови впливають та висновків суду спростовують.
Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, ухвалив не законне рішення без дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відтак, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2011 року у справі № 2а-3907/11 - скасувати та прийняти нову, якою в позові ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.Б. Заверуха
О.М. Гінда