21 серпня 2013 року м. Львів № 9104/32719/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Савицької Н.В.
суддів: Запотічного І.І., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання Губач Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Держаної податкової адміністрації України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року у справі за адміністративним позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Держаної податкової адміністрації України до Головного управління юстиції у Волинській області про зобов'язання до вчинення дій,-
06.08.2010 року позивач Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція звернувся в суд із позовом до Головного управління юстиції у Волинській області в якому з врахуванням зміни позовних вимог просить суд звільнити з під арешту з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - будівлю пожежного депо ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» який застосований постановою підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Волинській області від 07.08.2009 р.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Держаної податкової адміністрації України подав апеляційну скаргу покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи. Зокрема, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що орган стягнення має першочергове право у разі непогашення забезпеченого податковою заставою податкового боргу одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами в порядку встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Апелянт просить апеляційний суд постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року скасувати та прийняти нову якою позов задоволити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що запис до Реєстру обтяжень рухомого майна податковим органом внесено пізніше, ніж Головним управлінням юстиції у Волинській області внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 07.08.2009 р. в процесі здійснення зведеного виконавчого провадження державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Волинській області винесено постанову про арешт майна ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» та накладено заборону на його відчуження в тому числі будівлю пожежного депо.
На підставі заяви від 07.08.2009 р. Головного управління юстиції у Волинській області до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено майно ВАТ «Володимир-Волинського цукрового заводу»
Судом першої інстанції встановлено, що запис Володимир-Волинської ОДПІ до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкову заставу на активи ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» до переліку майна яке взято у податкову заставу включено - будівлю пожежного депо внесено значно пізніше - 11.11.2009 р.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку відмовляючи в позові оскільки, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Держаної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року у справі за № 2а-2191/10/0370 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Н.В. Савицька
Судді: І.І. Запотічний
З.М. Матковська