28 серпня 2013 року Справа № 36219/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Дяковича В. П., Сапіги В. П.;
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського управління земельних ресурсів третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та акту, -
03 березня 2011 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського міського управління земельних ресурсів третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними дій відповідача щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 308572 від 06 липня 2009 року та визнання такого акту нечинним.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що видачу оскаржуваного державного акту на право власності на земельну ділянку здійснено без жодних правових підстав.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.
Зазначену ухвалу мотивовано тим, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки такий стосується права власності позивача на частину земельної ділянки відповідно до ухвали Львівської міської ради 18-ї сесії 4-ого скликання № 3093 від 26 січня 2006 року «Про передачу громадянам у приватну власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок у м. Львові».
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що даний спір є публічно-правовим.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Частиною 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму, зокрема, згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 3.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. № 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 червня 1999 р. за № 354/3647, визначено, що державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Отже, дії щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку є діями суб'єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, а виданий державний акт на право власності на земельну ділянку - є правовим актом індивідуальної дії прийнятим внаслідок здійснення таких функцій.
Таким чином, порядок видачі державного акту на право власності на земельну ділянку перебуває у сфері публічно-правових відносин, а тому спір з приводу такого акту, а також дій щодо його видачі, підлягає розгляду адміністративним судом.
Як наслідок, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції допущено хибне трактування положень ст. 2, п. п. 1, 7 ч. 1 ст. 3, ст. ст. 17, 104 КАС України, що в свою чергу призвело до невірного висновку про приватноправовий характер спірних правовідносин, а відтак неможливості розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому таку слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 202, 205, 206, ч. 2 ст. 211, ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року про відмову у відкритті провадження в справі № 2а-2471/11/1370 - скасувати.
Справу № 2а-2471/11/1370 направити для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. П. Дякович
В. П. Сапіга