Справа № 477/2007/13-ц
Провадження № 2/477/994/13
22 серпня 2013 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючої - судді Саукової А.А.,
при секретарі - Капацині Т.О..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
17 липня 2013 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
В обґрунтування своїх вимог вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2. Остання за життя написала заповіт, відповідно до якого заповідала їй свій будинок, розташований в АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_2 у визначений законом строк вона звернулася до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини, однак, в оформленні спадкових прав на житловий будинок їй було відмовлено в зв'язку з тим, що в свідоцтві про право на спадщину за заповітом, виданого Жовтневою державною нотаріальною конторою Миколаївської області 29 січня 1976 року за №330, де вказано, що спадкоємицею житлового будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач - Воскресенська селищна рада Жовтневого району Миколаївської області в судове засідання свого представника не направила, повідомивши письмово про відсутність заперечень щодо задоволення заявлених вимог позивача та можливість розгляду справи у відсутність її представника. Разом з тим, повідомила, що в житловому АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтвердила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - це одна особа. На даний час в зазначеному будинку продовжує проживати онука ОСОБА_2 - ОСОБА_1.
Дослідивши надані суду докази, суд встановив наступне.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15). Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Воскресенської селищної ради Кухтик Л.Г. 05 липня 1999 року, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповідала все майно, яке їй належало, в т.ч. будинок АДРЕСА_1 з усіма спорудами ОСОБА_1 (а.с.7).
Згідно реєстраційного посвідчення Снігурівського міжміського бюро технічної інвентаризації №433 власність на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Жовтневою державною нотаріальною конторою 29 січня 1976 року (а.с.13). Виходячи з даних рішення Воскресенської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області №12/14 від 21 грудня 2000 року, в зв'язку з впорядкуванням нумерації житлових будинків, розташованих на території селища Воскресенське затверджено зміну нумерації житлового будинку з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємицею після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_3 (а.с.11). З листа нотаріальної контори на адресу позивача вбачається, що органи нотаріату відмовили в оформленні спадкових прав, оскільки нею пред'явлено свідоцтво про право на спадщину за заповітом, де вказано, що спадкоємицею житлового будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, а в наданому свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 та заповіті від 05 липня 1999 року ім'я спадкодавця вказано «ОСОБА_2» (а.с.10). Однак, в свідоцтві про народження матері позивача матір'ю зазначена ОСОБА_2.
Відповідно матеріалів спадкової справи, заведеної Жовтневою державною нотаріальною конторою Миколаївської області після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, позивач у шестимісячний строк звернулась до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини.
Аналізуючи досліджені докази, суд, виходячи з положень ст.ст.328,334 Цивільного Кодексу України вважає доведеним, що ОСОБА_2 на момент смерті набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. За життя вона склала заповіт, де розпорядилась зазначеним нерухомим майном на користь позивача, яка у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк звернулася до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини.
Згідно ст.1223 Цивільного Кодексу України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, будь - яких обставин, що усувають позивачку від права на спадкування, в судовому засіданні не встановлено.
Ст.1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. На заповіт, як односторонній правочин розповсюджуються загальні норми цивільного законодавства стосовно підстав та наслідків визнання недійсності правочинів.
Відповідно до ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
На підставі викладеного, суд приходе до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 209, 213- 215, 218 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя А.А.Саукова