Справа № 206/5988/13-к
Провадження № 1-кп/206/274/13
02 вересня 2013 року Самарський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя: Маштак К.С.
при секретарі: Таран А.О.
за участю прокурора: Двойнічної Л.М.
потерпілої: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013040700001262 від 21.05.2013 року по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, освіта середня, працюючого КП «Етнографічні парки Дніпропетровська» Дніпропетровської міської ради, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
Відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.08.2009 року № 2-947/09 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 10.03.2009 року, на користь ОСОБА_1. Але з березня 2009 р. ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати аліментів на утримання дитини, на неодноразові попередження Самарського ВДВС Дніпропетровського МЮУ про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів не реагує, аліменти виплачує частково. Згідно п. 10 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» в результаті злочинних дій ОСОБА_2, направлених на невиконання рішення Синельниковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.08.2009 р. №2-947/09 на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, станом на липень 2013 р. утворилася заборгованість в сумі 29079,83 грн., яка в своїй сукупності перевищує суму виплат за шість місяців відповідних платежів, що указує на злісність в його діях по ухиленню від сплати аліментів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при вищезазначених обставинах визнав в повному обсязі при цьому суду пояснив, що дійсно відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.08.2009 р. він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частини. Але з березня 2009 р. аліменти він не виплачує, оскільки хворів та не мав можливості сплачувати аліменти. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що за рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частини. Але з березня 2009 року обвинувачений майже не сплачував аліменти, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 29079,83 грн.
Крім вищезазначеного, винуватість обвинуваченого в скоєнні злочину підтверджується доказами, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються та учасниками судового розгляду визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом в судовому засіданні дані докази не досліджувались.
Умисні дії ОСОБА_2, які виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), кваліфікуються за ч. 1 ст. 164 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, є щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, обвинуваченого ОСОБА_2, не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2, можливо без його ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим, вважає за необхідне призначити покарання у виді обмеження волі, із застосуванням вимог ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_2, визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя К.С. Маштак