02.09.2013
Справа № 482/1433/13-к В И Р О К
Іменем України
02 вересня 2013 року
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Гажі О.П.
при секретарі Пазюк І.О.
з участю сторін кримінального провадження: прокурора Бавикіна В.В., обвинуваченої ОСОБА_1, з участю потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Нова Одеса, справу кримінального провадження № 12013160280000653 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Підлісне Новоодеського району Миколаївської області, громадянки України, з середньою освітою, за спеціальністю муляр-штукатур, працездатної, не працюючої, одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимої, зареєстрованої і проживаючої в АДРЕСА_1, в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125ч.2 КК України, -
04 травня 2013 року, близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_2 підійшла до території домоволодіння ОСОБА_1, що розташоване по АДРЕСА_1, з метою врегулювання конфлікту, який виник між їх сім'ями.
ОСОБА_1 в цей час перебувала на території свого домоволодіння, за вищевказаною адресою.
Там, в цей час, на грунті особистих неприязнених відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 виник конфлікт та кілько хвилина словесна сварка.
Під час цієї сварки, ОСОБА_1, діючи умисно та протиправно, з метою спричинення тілесних пошкоджень ОСОБА_2, перелізла через кам'яну огорожу свого домоволодіння на вулицю, де підійшовши до ОСОБА_2, розпочала з останньою бійку, в процесі якої тягала ОСОБА_2 за волосся і нанесла каменем один удар по голові, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді рани на голові, синців на обличчі, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Цивільний позов по справі потерпілою не заявлений.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1, частково визнала свою провину у скоєні інкримінованого їй злочині, що передбачений ст.125 ч.2 КК України і по суті пред'явленого обвинувачення пояснила, що після того, як підійшла до її двору потерпіла і почала ображати, кидати камінням, вона взяла шматок битої черепиці і кинула нею у потерпілу, попавши в голову. Після цього вона перелізла через кам'яну огорожу свого домоволодіння до потерпілої і між ними розпочалася бійка, яку припинили родичі. Про те, що вона розбила голову потерпілій, вона дізналася згодом від працівників міліції. Заявила, що захищала себе і своїх дітей від потерпілої і, якби потерпіла до неї не прийшла б, то цього б випадку не було.
Покази допитаної в судовому засіданні обвинуваченої ОСОБА_1, спростувала допитана потерпіла ОСОБА_2, яка підтвердивши факт існування конфлікту, сварки і бійки з обвинуваченою, пояснила, що 04.05.2013 року, під час цієї сварки з обвинуваченою, остання не кинула каменем в неї, а перелізши через кам'яну огорожу, тримаючи камінь у руці, нанесла ним удар їй у голову. Внаслідок нанесеного удару у неї на голові виникла рана, після чого вона зверталась за наданням медичної допомоги до лікарні, де лікувалась два тижні.
Дослідивши в судовому засіданні покази обвинуваченої і потерпілої та всі фактичні обставини справи, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що крім часткового визнання обвинуваченою своєї вини в скоєні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України, її вина в інкримінованому в провину злочині повністю доведена в судовому засіданні дослідженими доказами і підтверджується, крім показань обвинуваченої і потерпілої, показами допитаних в суді свідків та документами справи, що були дослідженні в судовому засіданні.
Так, факт конфлікту, сварки між обвинуваченою і потерпілою 04.05.2013 року підтверджують допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
З показів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 вбачається, що між потерпілою ОСОБА_2 і обвинуваченою ОСОБА_1 04.05.2013 року через конфлікт відбулася бійка, внаслідок якої у потерпілої ОСОБА_2 була розбита голова, а на її одязі і тілі була кров. Бійка була припинена внаслідок втручання свідків.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні розповіла, що бачила, як в процесі конфлікту між обвинуваченою, яка є її матір'ю і потерпілою, мати кинула камінь у ОСОБА_2, попала їй в голову. Після цього мати перелізла через кам'яну огорожу на вулицю, де між нею і ОСОБА_2 розпочалася бійка. У потерпілої ОСОБА_2 вона бачила кров на голові.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, як сімейний лікар с. Підлісне, підтвердив факт надання ним медичної допомоги потерпілій ОСОБА_2, у якої була розбита голова, була рана на голові. Після первинної обробки рани, потерпіла була направлена до Ново одеської районної лікарні для накладення швів.
З дослідженого в суді висновку судово-медичної експертизи №765 від 13.05.2013 року, вбачається, що у потерпілої ОСОБА_2 були виявлені ушкодження у виді рани на голові, синця на обличчі, які виникли від дії не менше як одної ударної дії тупого твердого предмету, не виключено в строк і при обставинах вказаних потерпілою. За ступенем тяжкості дані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Висновок судово-медичного експерта, узгоджуються з показами потерпілої про нанесення їй цього поранення обвинуваченою.
Висновок СМЕ щодо характеру та механізму виникнення тілесних ушкоджень, умисності їх заподіяння, внаслідок застосування каменя підтверджується також, крім показів потерпілої, показами допитаних в суді свідків, та сам факт заподіяння цього ушкодження не заперечується самою обвинуваченою.
Механізм виникнення тілесного ушкодження було з'ясовано шляхом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_2, що відображено в протоколі цієї слідчої дії, який досліджений в судовому засіданні і долучений до справи. В процесі цієї слідчої дії, потерпіла розповіла та показала яким чином обвинувачена нанесла їй удар каменем по голові.
Результати слідчого експерименту підтверджені висновком СМЕ, підкріплені показами допитаної потерпілої і свідків.
Дослідженні в судовому засіданні докази узгоджуються між собою та з показами обвинуваченої і потерпілої щодо фактичних обставин, і підтверджують умисел нанесення тілесних пошкоджень, їх фактичне настання і ступінь тяжкості.
Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів та всіх фактичних обставин цієї події, а також сам факт застосування обвинуваченою в цій ситуації підручних засобів, яким був камінь, по відношенню до потерпілої та заподіяння каменем удару по голові потерпілій не може свідчити про те, що обвинувачена захищалася від потерпілої, або що вона перебувала у стані необхідної оборони чи у стані сильного душевного хвилювання, що виключає злочинність її діяння.
Суд зазначає, що обвинувачена, усвідомлюючи суспільно-небезпечних характер своїх дій, передбачала суспільно-небезпечні наслідки цих дій і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.
Докази, що були досліджені в суді, повністю підтверджують факт скоєння обвинуваченою злочину при обставинах, про які в судовому засіданні розповіла потерпіла і доводять, що обвинувачена, наносячи удар каменем в голову потерпілої діяла ситуативно, без наперед визначеної мети по заподіянню шкоди здоров'ю потерпілої, а саме конкретно визначених тілесних ушкоджень, однак передбачала можливість їх спричинення будь-якого ступеня тяжкості, бажала і свідомо допускала їх настання, а тому повинна нести відповідальність за наслідки, які фактично настали.
За таких обставин, дослідивши в судовому засіданні покази обвинуваченої, потерпілої, свідків та всі інші фактичні обставини справи, суд приходить до висновку що вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй в провину злочині повністю доведена дослідженими доказами, які відповідно до ст.ст.84-86 КПК України, являються належними і допустимими та, які слід покласти в основу обвинувального вироку суду.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченої кваліфіковані за ст.125ч.2 КК України.
Відповідно до ст.94 КПК України, аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, як кожного окремо, так і всіх їх у сукупності, суд приходить до висновку, що така кваліфікація дій підсудної являється правильною.
З досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинила умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. тобто злочин, передбачений ст.125 ч.2 КК України.
Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона одружена, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судима, заробляє собі на прожиття тимчасовими заробітками, за місцем проживання характеризуються посередньо.
Тому, призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує, як ступінь тяжкості та характер скоєного нею злочину, так і її особу та обставини, що обтяжують та пом'якшують їй покарання, а також враховує її матеріальний та сімейний стан.
Так, суд враховує, що скоєний підсудною злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості і вчинений нею без обставин, що обтяжують покарання.
Серед обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд враховує визнання нею своєї провини в протиправному, умисному заподіянні потерпілій тілесних ушкоджень, активне сприяння слідству у встановлені об'єктивної істини по справі та у розкритті злочину.
Також, суд враховує посередню характеристики обвинуваченої за місцем проживання, а також враховує всі інші обставини, що позитивно її характеризують її особу і пом'якшують покарання.
При визначенні виду і міри покарання, суд враховує, як збіг обставин, внаслідок яких відбулася подія злочину, так і причини та умови, що привели до його вчинення, в тому числі факт неправомірної поведінки самої потерпілої.
За таких вищевказаних обставин, із врахуванням невеликого ступеню тяжкості скоєного злочину та з урахуванням особи обвинуваченої, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.ст.65-68 КК України, їй має бути призначене покарання у виді штрафу, що передбачено санкцією статті обвинувачення, яке, на думку суду, буде необхідним і достатнім покаранням для її виправлення і для попередження скоєння нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлений. Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст.368-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні, у скоєні злочину, передбаченому ст.125 ч.2 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1500 гривень.
Цивільний позов не заявлявся. Судові витрати відсутні. Речових доказів по справі не має.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченої не обирався.
Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його оголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги, а засудженим в той же строк з моменту одержання копії вироку.
Копія вироку вручається обвинуваченому і прокурору під розписку, а потерпілому роз'яснюється право отримати в суді копію цього вироку.
Головуючий: