28.08.2013
Справа № 1522/29676/12
Провадження № 1-КП/1522/21/13
28 серпня 2013 року
Місцевий Приморський районний суд м. Одеси у складі
Судді Пислар В.П.
За участю секретаря Стрельченко Д.В.
прокурора Христенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012010500000029 від 22.11.2012 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Городнє Белградського району Одеської області, громадянина України, болгарина, розлученому, маючому на утриманні трьох неповнолітніх дітей, освіта середня, непрацюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1, мешкаючого: АДРЕСА_2, раніше не засудженого
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України.
21 вересня 2012 року приблизно о 19:30 годині ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні квартири, розташованої на першому поверсі будинку АДРЕСА_3, де проводив ремонтні роботи в складі бригади став вживати горілчані напої разом з членами бригади ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В ході спільного вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 виник конфлікт, оскільки останній став звинувачувати ОСОБА_1 у крадіжці речей та висловлювався в його адресу образливими та нецензурними словами. Під час сварки ОСОБА_1 наніс ОСОБА_7 близько 10 ударів руками по різним частинам тіла, від чого ОСОБА_7 впав на пластмасовий таз, який розколовся. Заспокоївши ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжили вживати спиртне. В ході чого ОСОБА_7 попросив пива, на що ОСОБА_1, взявши зі столу скляну закриту пляшку і кинув її в сторону ОСОБА_7, не передбчаючи можливості наступу тяжких наслідків, потрапив останньому в область голови, пошкодивши її та визвавши крововилив. ОСОБА_1, продовжуючи перебувати в образливому стані, підняв з полу табуретку і наніс нею ОСОБА_7 удар в область спини. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 упав на підлогу. Далі ОСОБА_3 допоміг підвестися ОСОБА_7 та вивів його на вулицю, де останній втратив свідомість і йому викликано карету швидкої допомоги, якою він був доставлений до МКЛ № 11 м. Одеси, де ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих травм помер, не приходячи у свідомість.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 141-3083/12 від 13.11.2012 року, у ОСОБА_7 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забитої рани, саднин, кровопідтьоків голови, крововиливу в м»які тканини правої лобно- височної-теменої області голови, крововилив під тверду мозкову оболонку (субдуральне) в передній, середній, задній черепних ямках з права і задній черепній ямці зліва, крововиливу під м'які мозкові оболонки (субарахноідальних) півкуль мозку і мозжечка, забиття - розтрощення правої скроневої долі (на базально-латеральній поверхні), травми кінцівок у вигляді: забиття і кровопідтьоків верхніх і нижніх кінцівок, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя згідно "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень п. 2.1.3. "в, г"; Смерть ОСОБА_7 знаходиться у прямому причинному зв'язку із закритою черепно-мозковою травмою у вигляді крововиливу під тверді і м'які мозкові оболонки, забиття - розтрощення головного мозку і настала від отьоку - набухання головного мозку.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 провину свою в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав і повністю підтвердив обставини провадження, встановлені судом, не оспорюючи доказів щодо цих обставин, наданих органами досудового слідства, у вчиненому розкаявся.
При цьому, ОСОБА_8 показав, що дійсно 21 вересня 2012 року приблизно о 19:30 годині він, знаходячись в приміщенні квартири, розташованої на першому поверсі будинку АДРЕСА_3, де проводив ремонтні роботи в складі бригади став вживати горілчані напої разом з членами бригади ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 У ході спільного вживання спиртних напоїв, між ним та ОСОБА_7 виник конфлікт, оскільки останній став звинувачувати його у крадіжці речей та висловлювався в його адресу образливими та нецензурними словами. Під час сварки він наніс ОСОБА_7 близько 10 ударів руками по різним частинам тіла, від чого ОСОБА_7 впав на пластмасовий таз, який розколовся. Заспокоївши ОСОБА_7, він та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжили вживати спиртне. В ході чого ОСОБА_7 попросив пива, на що він, взявши зі столу скляну закриту пляшку і кинув її в сторону ОСОБА_7, не передбчаючи можливості наступу тяжких наслідків, потрапив останньому в область голови, пошкодивши її та визвавши крововилив. Продовжуючи перебувати в образливому стані, він підняв з полу табуретку і наніс нею ОСОБА_7 удар в область спини. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 упав на підлогу. Далі ОСОБА_3 допоміг підвестися ОСОБА_7 та вивів його на вулицю, де останній втратив свідомість і йому викликано карету швидкої допомоги, якою він був доставлений до МКЛ № 11 м. Одеси, де ІНФОРМАЦІЯ_2 року від отриманих травм помер, не приходячи у свідомість.
23 серпня 2013 року в ході судового слідства між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_8 було укладено угоду про примирення, згідно якої, сторони примирилися між собою, обвинувачений ОСОБА_8 повністю та беззастережно визнав свою провину у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченого ст. 119 ч.1 КК України. Сторони узгодили покарання за ст. 119 ч.1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України із випробовувальним терміном на 3 роки. Сторони також домовилися, що обвинувачений ОСОБА_8 забов'язується повністю відшкодувавши матеріальну шкоду у розмірі 24 000 гривень. Крім того, згідно умов даної угоди, обвинуваченому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Під час судовго слідства ОСОБА_8 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 ч.1 КК України та підтримав вищезазначену угоду. При цьому пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.
Обвинувачений ОСОБА_8 і потерпіла ОСОБА_9 підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Прокурор Христенко М.С. не заперечувала проти пложень укладеної угоди та вважала за можливе затвердити угоду про примирення обвинуваченого ОСОБА_8 з потерпілою ОСОБА_9
Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.
Відповідно до ст. 314 ч.3 п.1 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Дослідивши угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_8, суд переконавшись що, укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_9, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. А також перевіривши її на відповідність вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, суд вважає, що угода про примирення між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_8 від 23.08.2013 р. відповідає вимогам КПК України та закону, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.1 ст. 119 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, очевидна неможливість визнання взятих на себе умов угоди відсутня, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, у зв'язку із чим, суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8, суд відносить - щире каяття.
Потерпілою позовна заява на заявлялася. Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 468, 469, 471, 475 КПК України, суд, -
Угоду про примирення, укладену 23.08.2013 року між потерпілою ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012010500000029 від 22.11.2012 року - затвердити.
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 119 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
Застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з випробуванням. Не приводити вирок у виконання, якщо протягом 3 /трьох/ років випробувального терміну ОСОБА_1 не скоїть нове кримінальне правопорушення.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 утримання під вартою - скасувати. ОСОБА_1 під варти із залу суду звільнити 28 серпня 2013 року.
На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Одеської області через районний суд протягом 30 діб від дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя місцевого Приморського
районного суду м. Одеси Пислар В.П.