ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" серпня 2013 р. Справа № 809/2465/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитин Н.М.
при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.
за участю: представника позивача Василів М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.07.2013 року та визнання дій неправомірними,-
09 серпня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.07.2013 року та визнання дій неправомірними.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.07.2013 року відповідачем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Підставою винесення якої, було те, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зазначено РНОКПП боржника. Позивач не погоджується з вказаною постановою, вважає, що така підлягає скасуванню оскільки такий номер було зазначено як у виконавчому документі - рішенні про застосування фінансової санкції № 2069-Ф від 05.04.2013 року так і в супровідному листі, яким таке рішення направлялось відповідачу. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм законодавства та є такою, що порушує права та законні інтереси позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові. Звернула увагу суду на те, що РНОКПП (ідентифікаційний код) боржника зазначено двічі у виконавчому документі після вказання адреси боржника - код за ЄДРПОУ НОМЕР_1, та зі зворотньої його сторони. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи(а.с.14).
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 КАС України.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2001 року, який набрав чинності з 09.03.2011 року) та покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (далі - Закон № 2677-VI).
Судом встановлено, що 05.04.2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську винесено рішення № 2069-Ф про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відносно ОСОБА_2 (а.с.7).
Супровідним листом від 19.07.2013 року №1504/04 вказане рішення направлено на виконання відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, та отримано останнім згідно вхідного штампу 23.07.2013 року (а.с.6).
24.07.2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Рибак М.М. винесено постанову ВП № 39035535 про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення № 2069ф виданого 05.04.2013 року УПФУ в м.Івано-Франківську про стягнення із ОСОБА_2 60,30 грн. боргу. Згідно мотивувальної частини постанови, підставою її винесення є не відповідність виконавчого документу ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, не зазначення РНОКПП боржника (а.с.9).
Вищезазначену постанову отримано управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську 31.07.2013 року, що підтверджується вхідним штампом на супровідному листі відповідача (а.с.8).
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Пунктом 63.5 ст.63 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс) всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 70.9 ст. 70 розділу ІІ Кодексу та п.10 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1147 (далі - Положення) передбачено, що за зверненням фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи орган державної податкової служби видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Положення, відповідно до порядку, визначеного цим Положенням (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків(РНОКПП).
Згідно із пунктом 70.17 ст.70 розділу ІІ Кодексу обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності Кодексом зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків - фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Кодексом, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають обов'язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Таким чином, РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків) відповідає ідентифікаційному номеру платника податків - фізичної особи.
Як вбачається з копії рішення від 05.04.2013 року № 2069ф виданого управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську перед зазначенням розміру штрафу, а саме в десятому рядку рішення, позивачем вказано код ЄДРПОУ(ідентифікаційний код) божниці ОСОБА_2 - НОМЕР_1. Також, такий вказано на звороті рішення у розрахунку фінансової санкції та пені.
Частина 2 статті 19 Конституції України закріпила обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими а дії відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції в частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження №39035535 від 24.07.2013 року є протиправними, відповідно постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження №39035535 від 24.07.2013 року підлягає скасуванню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати дії відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції в частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження №39035535 від 24.07.2013 року протиправними.
Скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Рибак М.М. про відмову у відкритті виконавчого провадження №39035535 від 24.07.2013 року з примусового виконання рішення управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську за № 2069-Ф від 05.04.2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Микитин Н.М.
Постанова складена в повному обсязі 27.08.2013 року.