ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 серпня 2013 року № 826/11921/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»
доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2012 № 0019014310, № 0019024310, № 0019034310, № 0019044310, № 0019054310, № 0019064310, № 0019074310, № 0019074310, № 0019094310.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну неналежного відповідача Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на належного - Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки відповідачем не враховано у сукупності положення Податкового кодексу України. Позивач зазначив, що оскільки він самостійно виявив допущені у податковій звітності помилки та виправив їх у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за допущені у такій звітності порушення.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на порушення позивачем вимог до подання податкової звітності, а саме надання недостовірних даних податковому органу, що було виявлено при поданні позивачем уточнюючих розрахунків за відповідні податкові періоди. За таких обставин, відповідач вважає висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Посадовими особами відповідача проведено ряд документальних позапланових невиїзних перевірок ПАТ «Укрсоцбанк» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, відображених відповідачем в уточнюючих розрахунках.
За результатами перевірок складено наступні акти:
- від 06.09.2012 № 933/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІІ кварталу 2011 року, поданого у квітні 2012 року);
- від 06.09.2012 № 934/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІІ кварталу 2011 року, поданого у червні 2012 року);
- від 06.09.2012 № 935/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у квітні 2012 року);
- від 06.09.2012 № 936/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у квітні 2012 року);
- від 06.09.2012 № 937/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у квітні 2012 року);
- від 06.09.2012 № 938/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у квітні 2012 року);
- від 06.09.2012 № 939/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у травні 2012 року);
- від 06.09.2012 № 940/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у травні 2012 року);
- від 06.09.2012 № 941/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у травні 2012 року).
Відповідач за результатами зазначених перевірок дійшов висновку про порушення позивачем положень пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. «б» пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, та згідно п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, застосував відповідальність у вигляду штрафу за платежем «податок на доходи фізичних осіб», який визначив у наступних податкових повідомленнях-рішеннях:
- від 20.09.2012 № 0019014310 на суму 1020,00 грн.;
- від 20.09.2012 № 0019024310 на суму 1020,00 грн.;
- від 20.09.2012 № 0019034310 на суму 1020,00 грн.;
- від 20.09.2012 № 0019044310 на суму 1020,00 грн.;
- від 20.09.2012 № 0019054310 на суму 1020,00 грн.;
- від 20.09.2012 № 0019064310 на суму 1020,00 грн.;
- від 20.09.2012 № 0019074310 на суму 1020,00 грн.;
- від 20.09.2012 № 0019084310 на суму 1020,00 грн.;
- від 20.09.2012 № 0019094310 на суму 1020,00 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд встановив, що позивач у квітні та травні 2012 року подав до податкового органу уточнюючі податкові розрахунки ф. № 1ДФ за звітні (податкові) періоди II та IV квартали 2011 року.
Підставою для подання уточнюючих розрахунків стало самостійне виявлення позивачем помилок у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку поданих за II та IV квартали 2011 року.
Суд встановив, що позивачем було уточнено наступні показники у податковій звітності: 1 випадок - зміна ідентифікаційного номеру фізичної особи, яка отримувала дохід від позивача та 8 випадків - зміни ознаки виплачених раніше доходів фізичним особам.
На думку позивача, зміна ідентифікаційного номеру фізичної особи не може розцінюватись як внесення недостовірних відомостей або як помилка визначення суми доходів фізичних осіб, а тому у відповідача відсутні підстави нараховувати позивачу штраф. Щодо коригування ознак виплачених раніше доходів фізичним особам, позивач пояснив, що ці уточнення не призвели до додаткового нарахування податку, не призвели до втрат бюджету (недоплат), тобто при таких уточненнях звітності немає факту заниження податкового зобов'язання.
В свою чергу відповідач наполягав на тому, подані позивачем уточнюючі податкові розрахунки вказують на те ,що звітні податкові розрахунки містили недостовірні відомості, відповідальність за подання яких передбачена п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.
Однак, суд не погоджується з доводами відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Пунктом 119.2. статті 119 Податкового кодексу України передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку у розмірі 510 гривень, а за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - у розмірі 1020 гривень.
Відповідно до п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового
зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно з п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України, невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.
Щодо 1 випадку - зміна ідентифікаційного номеру фізичної особи, яка отримувала дохід від позивача, суд зазначає, що оскільки помилка у ідентифікаційному номері фізичної особи була виявлена та виправлена позивачем самостійно, відповідач не мав правових підстав застосовувати положення п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.
При цьому, враховуючи те, що уточнення ідентифікаційного номеру фізичної особи, а також зміна ознаки виплачених раніше доходів фізичним особам не призвели до додаткового нарахування податку, не призвели до втрат бюджету (недоплат), то відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, позивач не мав сплачувати штрафні санкції при поданні таких уточнюючих розрахунків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 20.09.2012 № 0019014310, № 0019024310, № 0019034310, № 0019044310, № 0019054310, № 0019064310, № 0019074310, № 0019074310, № 0019094310, з огляду на що вони підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2012 № 0019014310, № 0019024310, № 0019034310, № 0019044310, № 0019054310, № 0019064310, № 0019074310, № 0019084310, № 0019094310.
3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 коп. на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський