Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2592/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Мохонько В.В.
Спори, що виникають із житлових правовідносин Доповідач Кіселик С. А.
Іменем України
27.08.2013 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого: судді Кіселика С.А.
Суддів: Дьоміч Л.М., Полежая В.Д.
при секретарі Дімановій Т.А., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ЖЕК №10, ОСОБА_4, за участю третіх осіб: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області про встановлення порядку користування підсобним приміщенням, усунення перешкод в користуванні підсобними приміщенням за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 жовтня 2012 року,
16 березня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з зазначеним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що вони тривалий час проживають в окремих кімнатах на дев'ятому поверсі гуртожитку, розташованого за АДРЕСА_1
Після прийняття Кіровоградською міською радою, за рішенням №1046 від 22 серпня 2007 року, гуртожитку до комунальної власності територіальної громади, їм було видано свідоцтва про право власності - ОСОБА_2 та членам її сім'ї на 1/4 частину, а ОСОБА_3 - на 11/100 частин секції №15, розташованої на 9 поверсі зазначеного гуртожитку. За ними закріплені на праві власності кімнати № 91, 92 та 97.
Оскільки ОСОБА_4, якій у власність надана кімната №98, що становить 7/150 часток секції №15, самочинно, без згоди інших співвласників зайняла приміщення колясочної на сходинковому майданчику 9 поверху, провела переобладнання, чим порушила їх як співвласників цього допоміжного приміщення права, просили встановити порядок користування зазначеним підсобним приміщенням, усунути перешкоди у користуванні цим приміщенням, яке є місцем загального користування, шляхом зобов'язання ОСОБА_4 провести демонтаж влаштованих нею вхідних дверей у спірне підсобне приміщення, привести його до попереднього стану, замурувати дверний отвір з квартири відповідачки у підсобне приміщення.
Відповідними ухвалами від 25 жовтня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда, за заявами позивачів, залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 на підставі п.4 ст. 169 ЦПК, та позов ОСОБА_2 в частині вимог про встановлення порядку користування спірним приміщенням і залишення його в спільному користуванні всіх співвласників- за п.5 ч. 1 ст.207 ЦПК України (а.с.160,161).
Зазначені ухвали позивачами не оскаржувались.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 жовтня 2012 року у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі позивач ставила питання про скасування цього рішення з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Посилаючись на те, що неправомірними діями ОСОБА_4 порушені її, позивачки, права, просила ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги.
Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 3 ЦПК України захисту підлягають порушенні, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси особи, що звертається до суду чи за зверненням інших осіб або органів в інтересах цієї особи.
Суд першої інстанції дійшов висновку про не доведеність того, що наявність дверного отвору із кімнати ОСОБА_4 до спірного приміщення порушує права та інтереси ОСОБА_2
Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції.
Апелянт наполягаючи, в своїй апеляційній скарзі, на порушенні її прав, облаштуванням вищезазначеного дверного отвору, не зазначила в чому ж саме полягає таке порушення та не довела його наявність.
Судом першої інстанції встановлено, і це не заперечувалося позивачкою у суді апеляційної інстанції, що відповідачка до кімнати АДРЕСА_1 вселилась у 2009 році, і на той час перепланування спірного приміщення вже мало місце. Як пояснила ОСОБА_2, стіна та вхідні двері в дане приміщення, зі сторони сходів, були збудовані особою яка займала дане приміщення, але ким саме, вона не знає.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, щодо безпідставності вимоги позивачки про зобов'язання відповідачки демонтувати вхідні двері у спірне підсобне приміщення та приведення цього приміщення ОСОБА_4 до попереднього стану.
Оскільки судом встановлено, що перепланування спірного приміщення виконувалось не ОСОБА_4, то суд вирішуючи спір правильно не застосував положення ст. 100 ЖК України та ст. 152 ЖК України, на необхідність застосування яких в своїй апеляційній скарзі зазначала апелянт.
За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції повно досліджено обставини, зібраним по справі доказам дана належна оцінка, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя:
Судді: