Справа № 545/2243/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3045/2013
Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І.С.
Доповідач Акопян В. І.
21 серпня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Акопян В.І.
Суддів: Касмініна О.В., Лобова О.А.
При секретарі: Фадєйкіній Н.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Аккорд»
на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 липня 2013 року
у справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог вказували, що відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором № п3955оф. від 21.06.2007 року, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 23 222 грн. 42 коп.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 04 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено у зв'язку зі закінченням строку позовної давності.
З вказаним рішенням не погодився позивач Кредитна спілка «Аккорд» та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що при ухваленні рішення не було повно з'ясовані, вивчені та досліджені всі обставини справи, судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2007 року між Кредитною спілкою "Аккорд" та членом кредитної спілки "Аккорд" ОСОБА_2 укладено договір №П 3955оф. відповідно до якого кредитна спілка надала позичальнику кредит у розмірі 3 730 грн. 46 коп., зі сплатою процентів за користування кредитом, які нараховуються на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0,148 % за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п.2.2. договору позичальнику було надано право щомісячно сплачувати спілці нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах, передбачених рекомендованим графіком платежів згідно додатоку №1 договору кредиту. Відповідно до п. 3.2 Договору, при порушенні строків сплати кредиту нараховується пеня в розмірі 0.5% від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення.
Як встановлено районним судом та вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій, 11.10.2008 року відповідач внесла останню проплату по кредиту на суму 250 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором відповідно до рекомендованого графіку платежів вчасно не виконувала, то станом на 23 травня 2013 року допустила заборгованість за тілом кредиту - 3 707 грн. 73 коп., за процентами - 10 190 грн. 15 коп., за встановленою рішенням кредитного комітету пенею - 3707грн. 73 коп., що в сумі складає 17 605 грн. 61 коп., сума індексу інфляції та 3% річних складає - 5 616,81 грн. Отже, сума боргу відповідача з урахуванням індексу інфляції та 3% річних складає 23 222 грн. 42 коп.
Суд першої інстанції відмовив Кредитній спілці «Аккорд» в задоволенні позову виходив з того, що на час звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості, строк позовної давності, як загальний так і спеціальний минув.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду .
Відповідно до ст. 256 ч. 1 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ч. 1 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За правилом ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Укладаючи кредитний договір сторони не обумовили та не збільшили строк позовної давності.
Пунктом 2.1. договору №П3955оф від 21 червня 2007 року передбачено, що позичальник зобов'язується щомісячно сплачувати Спілці нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах не менше, ніж вказано у рекомендованому графіку платежів (додаток №1). З додатку №1 вбачається, що сторони обумовили рекомендований графік платежів з 21.06.2007 року по 28.06.2008 рік з загальною сумою платежу - 4863 грн. 71 коп. Тобто, кінцевий терміном виконання зобов'язань за кредитним договором є 28.06.2008 рік, отже спілкою, яка звернулась з позовом до суду лише в травні 2013 року, пропущено строк позовної давності, а тому районний суд мав всі підстави для відмови у задоволенні позову.
Доводи апелянта про те, що зобов'язання за договором не припинилися, оскільки п. 5.1 передбачає, що договір діє до повного його виконання сторонами, судова колегія вважає неспроможними, оскільки сама по собі умова договору про дію договору до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем не може розглядатися як доказ установлення строку дії договору та не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до графіку платежів, останній платіж повинен бути внесений - 28.06.2008 року, отже 28.06.2008 року і є терміном закінчення дії договору.
Таким чином, перебіг позовної давності починається з 28.06.2008 року та закінчується 28.06.2011 року, до суду позовна заява надійшла 04.06.2013 року ,позивачем пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно роз'ясненням у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", п.31 - враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апелянта про те, що відповідачка визнала позов і 25 липня 2012 року сплатила черговий платіж на погашення боргу, не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідачка заперечувала факт сплати такого платежу, а позивач не надав доказів того, що дійсно відповідачка здійснила цей платіж.
Колегія суддів також не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що знаходження оригіналів кредитних справ у слідчому відділенні перериває чи поновлює строк позовної давності, оскільки позивач не був позбавлений права взяти копії документів, які знаходились у слідчих органах і звернутися до суду.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону, підстав для його скасування не має, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Аккорд»» - відхилити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 липня 2013 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя: Акопян В.І.
Судді: Касмінін В.О.
Лобов О.А.