Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц/778/3567//13 Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
28 серпня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів Бабак А.М.
Полякова О.З.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2013 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення, -
В жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення, який уточнив 10.01.2012 року (а.с.34-36).
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до укладеного договору № ZPD0GI0000003755 від 28.02.2008 року (далі Кредитний договір) ОСОБА_3 28.02.2008 року отримав кредит у розмірі 284 000,00 грн. зі сплатою 15% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28.02.2033 року.
У порушення умов Кредитного договору та норм чинного законодавства Відповідач зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків Позивача, які мають вираз у залученні Позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.
У зв'язку з зазначеним порушенням зобов'язань за Кредитним договором Відповідач станом на 28.07.2011 року має заборгованість в сумі 626679,86 грн., яка складається з наступного: 283433,45 - заборгованість за кредитом; 212026,55 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 131219,86 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_3 28.02.2008 року уклали договір іпотеки № ZPD0GI0000003755, згідно з яким Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 50,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказане майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.
Посилаючись на зазначені обставини, просив в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 626679,86 грн.: звернути стягнення на вищезазначену квартиру, шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки та стягнути з Відповідача судові витрати.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2013 року позов задоволено.
Звернуто стягнення на квартиру загальною площею 50,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ZPD0GI0000003755 від 28.02.2008 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPD0GI0000003755 від 28.02.2008 року в розмірі 626 679,86 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору в розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині способу виконання рішення, зазначивши, що «звернення на предмет іпотеки здійснити шляхом продажу квартири з прилюдних торгів, в межах процедури, передбаченої законодавством України про виконавче провадження».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального, процесуального права.
Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки умови кредитного договору не виконуються відповідачем, відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернув стягнення на предмет іпотеки у спосіб вказаний позивачем.
Однак, з таким висновком суду судова колегія погодитися не може.
Так, звертаючись до суду із вказаним позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив звернути стягнення на предмет шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Розглядаючи спір та дійшовши висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб визначений позивачем, суд першої інстанції залишив поза увагою норми ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку", якими передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону. Норми ст. 38 Закону України "Про іпотеку" надають право іпотекодержателю на продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу, які здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Щодо вказаних способів реалізації предмета іпотеки вказується і в п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" де роз'яснено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст. 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої ст. 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки.
Однак, судом першої інстанції визначено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, що не передбачений діючим законодавством.
За таких обставин, доводи апелянта щодо невідповідності способу реалізації предмета іпотеки знайшли своє підтвердження при перегляді рішення суду першої інстанції, однак, змінити рішення суду та встановити інший спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу квартири з прилюдних торгів, в межах процедури, передбаченої законодавством України про виконавче провадження, судова колегія позбавлена можливості, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивач, в силу ст. 16 ЦК України звернувся до суду з позовом, в якому визначив спосіб реалізації предмета іпотеки, а інший спосіб, що запропонований відповідачем - шляхом продажу квартири з прилюдних торгів, в межах процедури, передбаченої законодавством України про виконавче провадження не заявлявся позивачем та не був предметом дослідження у судовому засіданні.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що встановивши інший спосіб реалізації предмета іпотеки, суд вийде за межі позовних вимог, оскільки такий спосіб реалізації предмета іпотеки, як продаж квартири з прилюдних торгів, в межах процедури, передбаченої законодавством України про виконавче провадження позивачем не заявлявся.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що оскільки визначений позивачем спосіб реалізації предмета іпотеки не передбачений законодавством, а будь-який інший спосіб, передбачений ст. 38,39 Закону України «Про іпотеку» позивачем не заявлявся та предметом дослідження не був, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк.
Керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: