Справа № 591/5165/13-ц
Провадження № 2/591/1915/13
29 серпня 2013 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:
головуючого в особі судді - Міліціанов Р.В.
за участю секретаря - Бузова Т.І.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 29753,40 грн., 10000,00 моральної шкоди, 5000,00грн. шкоди по втраті товарного виду автомобіля.
Позовні вимоги мотивовані тим, що шкоди завдано в результаті вчинення відповідачем злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, вирок по якому набрав законної сили.
Позивач вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач та його представник позовні вимоги визнали частково щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 3000,00грн.
Третя особи до суду не з'явились, повідомлена належним чином, надала письмові пояснення та заяву про розгляд справи у її відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
04.06.2012 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на зул.Прокофєва, в районі заїзду до вул. Репіна в м.Суми, ОСОБА_2 перед початку зміни напрямку руху та під час виконання повороту ліворуч, зневажив безпекою дрожнього руху, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався на зустріч, що призвело до зіткнення вищезазначених транспортних засобів.
Своїми діями, які виразились у порушенні Правил безпеки дорожнього руху, передбачених пунктами 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, що спричинило пасажиру автомобіля ОСОБА_4 тілесні ушкодження середньої тяжкості, а також ОСОБА_1 тілесні ушкодження та автомобілю НОМЕР_3 механічні пошкодження, що не давали можливості експлуатувати автомобіль.
Згідно вироку Зарічного районного суду м. Суми від 23.10.2012р. у справі №1805/8626/2012 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину, йому призначене покарання у вигляді виправних робіт строком на 2 (два) роки, з відрахуванням в дохід держави 15% заробітку без бавлення права керувати транспортним засобом.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2, який керував даним транспортним засобом, була застрахована ВАТ HACK «ОРАНТА».
За вироком суду з відповідача та ВАТ HACK «ОРАНТА» стягнуто на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 10000,00грн.
Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль НОМЕР_3, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВМС 012760 від 04.07.2007 року зареєстрований за позивачем, зазнав значних механічних ушкоджень.
ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, в зв'язку з чим перебував на лікарняному з 05.06.2012р. по 22.06.2012р.
HACK «ОРАНТА» було проведено огляд транспортного засобу КІА-Маджентіс д.н. НОМЕР_4 та складений Протокол огляду автомобіля від 06.06.2012 року, в якому зазначені всі пошкодження, що спричинені внаслідок зазначеного ДТП.
Відповідно до ремонтної калькуляції, складеної ВАТ HACK «ОРАНТА», матеріальний збиток завданий власнику автомобіля НОМЕР_5, становить 79753,40 грн.
ВАТ HACK «Оранта» було відшкодовано 50000,00грн. за пошкодження автомобіля.
Згідно з п.22.1 ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'я третьої особи.
На виконання вимог ст. 34 Закону, та з метою визначення розміру збитків, завданих в результаті пошкодження транспортного засобу, страховик ВАТ HACK «ОРАНТА» звернулось до незалежного суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Гарант - АСІСТАНС».
Відповідно до Висновку спеціаліста, а саме дослідження від 04.07.2012 року вартість матері збитку завданого власнику автомобіля, складає 79753,40 грн.
Зазначене товарознавче дослідження проведено згідно чинного законодавства, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна Україні листопада 2003 р. N 142/5/2092 зі зміна ми та доповненнями, внесеними наказом Міністра юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.09 № 1335/5/1159, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08.09 за № 724/16740 (надалі - Методика), розробленої з ЗУ «Про судову експертизу», ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну експертну діяльність в Україні», Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003 року та інших нормативно - правових актів з питань судової експертизи й оцінки вимоги якої є обов'язковими під час проведення товарознавчих досліджень.
ТОВ «Гарант - АСІСТАНС» внесений до реєстру оцінювачів та має право оцінювати дорожні транспортні засоби, що підтверджується сертифікатом від 22.07.2011р. (а.с.89).
Отже, суд оцінює наданий третьою особою звіт як висновок спеціаліста.
Відповідачем жодними доказами не спростовано вартість завданих збитків.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шкода, завдана зелом підвищеної небезпеки, яким є транспортний засіб відповідно до ч. 1 цієї ж статті, ікодовується особою, яка на відповідній підставі володіє транспортним засобом. За правилами 188 ЦК, шкода заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним.
Згідно ч.3 ст.386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування (даної йому майнової та. моральної шкоди.
Тому, в частині стягнення майнової шкоди позов підлягає задоволенню в сумі 29753,40 грн.
Суд критично оцінює доводи представника позивача стосовно зменшення суми завданої шкоди на підставі ч.4 ст.1193 ЦК України, оскільки суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Шкоди завдано саме в результаті вчинення відповідачем злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, що підтверджено вироком, який набрав законної сили.
Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають необхідно з'ясувати, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди може бути визначено залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд зобов'язаний виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Однак, в підтвердження доводів цивільного позову, окрім власних пояснень, позивач не надав жодних доказів, не просив допитати свідків, які могли б підтвердити порушення соціальних зв'язків, погіршення емоційного стану. З наявної в матеріалах справи документації не вбачається, що окрім лікування по факту отримання ушкоджень, позивач продовжує приймати ліки або отримувати допомогу лікарів.
Тому, суд не має змоги оцінити глибину та ступінь страждань, визначити наслідки завданої шкоди.
Суд критично оцінює доводи позивача з приводу завдання моральної шкоди перебуванням на амбулаторному лікуванні з 17.04.2013р. по 30.04.2013р. та з 01.05.2013р. по 31.05.2013р., оскільки позивач лікувався зі спливом близько року з моменту ДТП, тобто суду не доведено, що дані обставини не перебувають у причинному зв'язку з фактом нанесення ушкоджень.
Також, потерпілим не обґрунтовано з яких показників та матеріальних втрат або суджень, він виходив, оцінюючи моральну шкоду в 10000,00грн., не зазначено протягом якого періоду позивачка не мала змоги користуватися транспортним засобом.
Тому, розмір моральної шкоди є значно завищеним.
Одночасно, суд враховує, що позивач перебував на лікуванні одразу після подій злочину з 05.06.2012р. по 22.06.2012р., мав переживання з приводу хвороби дружини, був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, тому суд оцінює моральну шкоду в сумі 2000,00грн.
При спричиненні шкоди потерпілий має право отримати відшкодування від її заподіювача, а також обирати, до кого цю вимогу пред'являти - до заподіювача чи до страховика (Лист Верховного Суду України від 19.07.2011р. «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування»).
Позивач 14.11.2012р. звертався до страхової компанії з заявою про страхове відшкодування (а.с.69), однак йому моральну шкоду страховиком не відшкодовано, тому він не позбавлений можливості пред'явити такі вимоги до відповідача.
В силу ст.59 ЦПК України, щодо вимог про стягнення шкоди по втраті товарного виду автомобіля суд зазначає наступне. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В обґрунтування вимог з втрати товарного виду транспортного засобу позивачем не надано висновку спеціаліста або експерта. В судовому засіданні позивач пояснив, що розрахунок здійснив самостійно, не маючи відповідної кваліфікації.
Судом роз'яснено можливість призначення експертизи, однак позивач відмовився від залучення та оплати послуг експерта.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тому, позовні вимоги щодо стягнення 5000,00грн. шкоди по втраті товарного виду автомобіля після ремонту не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Отже, з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 29753,40грн. на відшкодування завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000,00грн. на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині в задоволенні позову - відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 317,53грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано.
Суддя Р.В. Міліціанов