Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2547/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Кореняк В.К.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Доповідач Полежай В. Д.
Іменем України
27.08.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого - Полежая В.Д.
суддів - Єгорової С.М., Кіселика С.А.
при секретарі - Діманової Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2013 року, -
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк») у квітні 2013 року звернувся в суд до ОСОБА_2 з зазначеним позовом посилаючись на те, що 09.12.2006 року за заявою ОСОБА_2 № KGNLRX08060084 банком відповідачу був наданий строковий, терміном на один рік кредит у розмірі 1151,70 грн. зі сплатою 12% річних за користування кредитом.
У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за кредитним договором, його загальний борг станом на 21.03.2013 року склав 26918,13 грн., з яких:
-!151,70 грн. заборгованість за кредитом;
-8960,56 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;
-186,60 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом;
-14861,26 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п.1.15.20 умов правил надання банківських послуг:
-500 грн. фіксована частина;
-1258,01 грн. процентна складова.
Посилаючись на ці обставини позивач просив стягнути з відповідача на його користь 26918,13 грн. та 269,18 грн. в відшкодування судових витрат.
Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку зі спливом передбаченого кредитним договором п'ятирічного строку позовної давності.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права.
Зокрема, судом не взято до уваги, що відповідно до п.1.7.31. умов надання споживчого кредиту за укладеним між сторонами договору, термін позовної давності встановлено тривалістю 50 років, але зазначеним обставинам судом не дана належна оцінка.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогам ЦК України.
Відповідно до положень ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення суми кредиту та нарахованих процентів є право кредитора вимагати повернення всієї суми кредиту.
З матеріалів справи видно, що 09.12.2006 року за заявою ОСОБА_2 № KGNLRX08060084 Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2 був наданий строковий кредит у розмірі 1151,70 грн. по 09.12.2007 року за умови щомісячного погашення заборгованості за виданим кредитом зі сплатою 12% річних за користування кредитом.
На час укладення між сторонами зазначеного договору відповідно до наказу голови Правління ПриватБанку від 21.03.2006 року №391 діяли умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт) в редакції договірної бази для технологій: «Розстрочка», «Експрес-розстрочка» по договорам на суму не більш ніж 10000 грн. За п.5.5 зазначених «Умов» термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, пені сторонами встановлено тривалістю п'ять років. Таким чином, строк позовної давності за укладеним між сторонами кредитним договором сплив 10.12.2012 року, а в суд за захистом порушеного права позивач звернувся лише у квітні 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності. За таких обставин суд обґрунтовано, відповідно до вимог ч.4 ст.267 ЦК України відмовив в задоволенні позовних вимог. Щодо односторонньої дії банку по зарахуванню 3,47 грн. в рахунок погашення заборгованості по кредиту з іншого рахунку відповідача без його згоди, суд правильно прийшов до висновку, що такі дії відповідно до вимог ч.1 ст.264 ЦК України не можуть свідчити про переривання перебігу позовної давності.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи спростовуються зібраними по справі доказами яким судом була дана правильна оцінка.
Рішення суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-304,307-308,313-314,315,317,319,325 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Ленінського районного суду від 11 червня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: