Справа № 333/6473/13-к
Провадження № 1-кс/333/532/13
Іменем України
17 серпня 2013 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., за участю прокурора прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання старшого слідчого СВ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2, погоджене прокурором прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12013080040003034 та додані до нього матеріали, -
17.08.2013 року старший слідчий СВ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12013080040003034 відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого.
Вимоги клопотання обґрунтовані наступним.
16.08.2013 приблизно о 12.15 годині ОСОБА_3 маючи намір на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового слідства особою, шляхом злому врізного замка вхідних дверей таємно проникли до АДРЕСА_2 звідки таємно викрали ювелірні вироби зі срібла проби 925 які належали ОСОБА_5, чим заподіяли останній матеріальну шкоду на загальну суму 1150 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий приходить до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_3 у слідчі органи та суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, необхідно обрати йому як запобіжний захід - тримання під вартою з наступних підстав:
1. ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.
2. Зібрані слідством докази по справі, достатньо вказують на винність ОСОБА_3 у скоєнні закінченого злочину направленого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням до житла, скоєного за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується протоколом огляду місця події, показанням потерпілої, свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
3. ОСОБА_3 перешкоджає кримінальному провадженню, а саме викриттю співучасника даного злочину, особа та місце знаходження якого на теперішній час невстановлена.
У зв'язку із вказаними обставинами, орган досудового розслідування приходить до висновку, що існують ризики, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; перешкоджати кримінальному провадженню; незаконно впливати на свідків; вчинити інше подібне кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні, слідчий у повному обсязі підтримав своє клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 зазначила, що ОСОБА_3 вперше скоїв злочин, працевлаштований, хоча і не офіційно. У пред'явленій підозрі ОСОБА_3 щиросердно розкаюється та своїми показаннями допомагав органу досудового розслідування у встановленні істини у справі, має бажання добровільно відшкодувати потерпілій збитки. Враховуючи вказані обставини, захисник просила суд застосувати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника, повідомивши, що дійсно розкаюється у вчиненому, нікуди не збирається виїжджати з м. Запоріжжя. Крім того, додатково зазначив, що не знає іншу особу, з якою скоював злочин, однак, у разі, якщо він дізнається його ім'я, він обов'язково повідомить про це органи досудового слідства. Крім того, він має бажання добровільно відшкодувати потерпілій збитки.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу - тримання під вартою та застосувати більш м'який запобіжний захід на підставі наступного.
Судом було встановлено, що 16.08.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (кримінальне провадження №12013080040003034).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 16.08.2013 року, ОСОБА_3 був затриманий без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні злочину 16.08.2013 року о 13 годині 50 хвилин.
Під час судового засідання підтверджено, що ОСОБА_3 фактично був затриманий після скоєння злочину.
17.08.2013 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Статтею 177 КПК України зазначено мету та підстави застосування запобіжного заходу.
У судовому засіданні та при вивченні матеріалів, доданих до клопотання було встановлено, що по кримінальному провадженню проведені усі слідчі дії: допитані усі свідки, проведено експертизу, пред'явлено підозру. Таким чином, можливість знищити, сховати, будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, у ОСОБА_3 відсутні. Також, у підозрюваного відсутня можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
ОСОБА_3 постійно мешкає у м. Запоріжжі, раніше не судимий, має сестру та дядька, щиросердне розкаюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, хоча і не офіційно, але має постійне місце роботи.
Відповідно до практики Європейського суду, викладеної у рішенні «В. проти Швейцарії» від 26.01.1993 року небезпеку переховування від правосуддя не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з урахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправдуванням для тримання під вартою. При цьому необхідно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні зв'язки».
Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду від 26.06.1991 року у справі «Летелье проти Франції», згідно якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути виправданий очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.
Крім цього, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», відповідно до якого необхідність тримання під вартою не можна оцінювати тільки виключно з абстрактної позиції, приймаючи до уваги тільки тяжкість злочину.
Враховуючи факти, встановлені у судовому засіданні та матеріали, на які посилався слідчий та прокурор, суд приходить до висновку, що при розгляді клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу, прокурор довів обставини, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КПК України та наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Проте, вказаний ризик є настільки незначний, що застосування запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є недоцільним.
Також, прокурором у судовому засіданні не було доведено недостатність застосування до ОСОБА_3 застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобіганню ризику, зазначеному у клопотанні.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, на думку слідчого судді, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, та саме вказаний запобіжний захід необхідно застосувати до ОСОБА_3 з обов'язками, передбаченими ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 176-178, 183, 184, 194, 196, слідчий суддя, -
У задоволені клопотання старшого слідчого СВ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2, погоджене прокурором прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12013080040003034 відносно ОСОБА_3 - відмовити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_3 строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1. Прибувати до старшого слідчого СВ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2, або іншого слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження з періодичністю 1 раз на тиждень по понеділкам з 15-ї до 18-ї години.
2. Не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
4. Утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Запорізької області.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва