Справа № 754/11618/13
Провадження № 2-4360/13
13.08.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.
за участю секретаря - Пархоменко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-30", треті особи: Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Державна реєстраційна служба України, про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_3, залишивши на його ім"я заповіт на все належне йому майно. Померлий під час життя проживав в квартирі АДРЕСА_1, що знаходиться у будинку, що належить ЖБК "Арсеналець-30". Пайові внески за квартиру ОСОБА_3 сплатив в повному обсязі, що підтверджується довідкою ЖБК, але при житті не встиг оформити всі необхідні документи на право власності на квартиру. 12.08.2011 року позивач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини, але оформити спадщину належним чином він не може у зв"язку із відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру. На підставі викладеного позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, а також зобов"язати державний орган з реєстрації речових прав на нерухоме майно або інший державний орган в порядку чинного законодавства зареєструвати за ним право власності на вказану квартиру.
В судовому засіданні було встановлено, що частина позовних вимог, а саме, щодо зобов"язання державного органу з реєстрації речових прав на нерухоме майно або іншого державного органу в порядку чинного законодавства зареєструвати за ним право власності на вказану квартиру підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_1, що стосуються зобов"язання вчинити певні дії третіх осіб, підлягає закриттю з наступних підстав.
Як встановлено, позивач в своїх позовних вимог, в тому числі просить суд зобов"язати державний орган з реєстрації речових прав на нерухоме майно або інший державний орган в порядку чинного законодавства зареєструвати за ним право власності на вказану квартиру.
Згідно із ст. 1, 15 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленню, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші субєкти публічного права.
Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб.
Стаття 21 ЦК України визначає, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З наведених норм вбачається, що в межах цивільних відносин можуть оскаржуватися нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії, видані вказаними субєктами публічного права, якщо вони порушують цивільні права або інтереси.
Відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод чи інтересів у публічно-правових відносинах.
Стаття 104 КАС України передбачає, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Таким чином, вказані норми встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві. Змістом будь-яких правовідносин є врегульовані правом взаємні права, інтереси, обовязки та заборони субєктів суспільства у цивільних правовідносинах. Відповідно зміст публічно-правових відносин складається з взаємних публічних прав, інтересів, обовязків та заборон субєктів суспільства у певних публічно-правових відносинах.
Отже, у публічно-правових відносинах одна особа має та реалізує певні публічні права чи інтереси, а інша особа відповідно виконує певні публічні обовязки або дотримується публічних заборон. У разі невиконання останньою особою своїх публічних обовязків або недотримання публічних заборон вона порушує публічні права чи інтереси першої особи, яка не в змозі їх належним чином реалізувати. За цих обставин ця особа має право подати до суду адміністративний позов на захист своїх порушених публічних прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Так, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутися особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин. Звернення особи з позовом до суду на захист іншого, крім публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин. Звернення особи з позовом до суду на захист іншого, крім публічного права, свободи чи інтересу, наприклад, приватного цивільного чи господарського права, інтересу відповідно до вказаних норм Цивільного чи Господарського кодексів України, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
А тому суд вважає, що частина позовних вимог про зобов"язання третіх осіб здійснити певні дії повинні вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вимоги діючого законодавства та вищевикладене, провадження по справі в частині позовних вимог, що вказані вище, повинно бути закрито.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, -
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-30", треті особи: Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Державна реєстраційна служба України, про визнання права власності в порядку спадкування в частині, що стосується позовних вимог про зобов"язання третьої особи вчинити певні дії - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом пяти днів з дня проголошення.
Головуючий: