Справа № 754/9345/13
Провадження № 2-3617/13
12.08.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Пархоменко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у звязку з дорожньо-транспортною пригодою, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у звязку з дорожньо-транспортною пригодою, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.01.2013 року на пр.. Ватутіна у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем ГАЗ дн НОМЕР_1 під його керуванням та автомобілем Мітсубісі дн НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2 Дана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 В результаті ДТП автомобіль ГАЗ отримав механічні пошкодження, а позивачу завдано матеріальні збитки в сумі 33626, 50 грн., відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу. 24.01.2013 року позивач звернувся до Страхової компанії "Лафорт", де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, із заявою про виплату страхового відшкодування, але до цього часу страхове відшкодування не виплачено, на письмові звернення відповідач не реагує. За проведення звіту оцінки транспортного засобу позивачем було сплачено грошові кошти в розмірі 500 грн. Враховуючи те, що шкода була завдана з вини відповідача ОСОБА_2, Страхова компанія страхове відшкодування не виплачує, позивач вважає, що завдану йому матеріальну шкоди відповідачі повинні відшкодувати в солідарному порядку. Крім того, діями відповідача ОСОБА_2 позивачу завдана моральна шкода, які він оцінює в 10.000 грн., які також просить стягнути з відповідачів солідарно, зважаючи на те, що він тривалий час був позбавлений можливості експлуатувати автомобіль, не міг здійснювати підприємницьку діяльність, у зв"язку з чим поніс збитки, у зв"язку з чим був порушений його ритм життя, що негативно вплинуло на стан здоров"я. На підставі викладеного позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь матеріальну шкоду в розмірі 33626, 50 грн., витрати на проведення оцінки в розмірі 500, 00 грн., моральну шкоду в розмірі 10000, 00 грн. та судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 33626, 60 грн., витрати на проведення оцінки в розмірі 500, 00 грн., моральну шкоду в розмірі 10000, 00 грн. та судові витрати по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована, згідно Полісу страхування, в Страховій компанії "Лафорт", а тому вважає, що саме Страхова компанія повинна відшкодувати завдану позивачу шкоду. Також зазначив, що його вини у тому, що страхова компанія не виплачує страхове відшкодування, немає, а тому вважає, що моральна шкода позивачем не доведена належними доказами. На підставі викладеного просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник відповідача - Страхової компанії - в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 21.01.2013 року на пр.. Ватутіна у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем ГАЗ дн НОМЕР_1 під його керуванням та автомобілем Мітсубісі дн НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2
Дана ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_2, який допустив порушення Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 22.02.2013 року (а.с.7) про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, а також поясненнями самого відповідача в судовому засіданні.
Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому суд вважає вину відповідача ОСОБА_2 в даній ДТП доведеною, оскільки він керував транспортним засобом, визнаний винним у даній ДТП, згідно постанови судді, із скаргами на незаконні дії працівників ДАІ не звертався, відповідні документи по ДТП ним не оскаржувалися.
Що стосується повноважень позивача на звернення до суду з даним позовом, то судом встановлено наступне.
На момент ДТП 21.01.2013 року позивач керував транспортним засобом ГАЗ дн НОМЕР_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 21.06.2004 року. Автомобіль ГАЗ зареєстрований на праві власності на ім"я ОСОБА_3 (а.с.36).
В подальшому 23.01.2013 року власником автомобіля ОСОБА_3 на ім"я позивача ОСОБА_1 була видана довіреність на право користування та розпорядження даним автомобілем (а.с.37).
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1. Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
З урахуванням вищевикладених вимог діючого законодавства суд вважає позивача ОСОБА_1 належним позивачем і належною особою, яка має право на звернення до суду з даним позовом.
Що стосується відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Але як встановлено при розгляді справи, між відповідачем ОСОБА_4 та ПрАТ СК "Лафорт" був укладений Договір обов"язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів із лімітом відповідальності 50000, 00 грн., що підтверджується витягом з реєстру.
Згідно із Звітом № 6761 від 05.02.2013 року матеріальний збиток, заподіяний позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля, становить 33626, 50 грн. (а.с.10-14).
Згідно із ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обовязок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоровя, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обовязкове страхування). До відносин, що випливають із обовязкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
При настанні страхового випадку, відповідно до вимог ст. 22.1 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 991 ЦК України рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 24.01.2013 року звернувся до Страхової компанії "Лафорт" із заявою про виплату страхового відшкодування, але до цього часу грошові кошти не виплачено, письмової відповіді на свою заяву позивач не отримав.
З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що матеріальна шкода в розмірі 33626, 50 грн. підлягає стягненню з відповідача - Страхової компанії "Лафорт", оскільки солідарна відповідальність у даних правовідносинах діючим законодавством не передбачена, відповідач ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність, виконавши при цьому вимоги закону, розмір шкоди не перевищує ліміт відповідальності за страховим полісом, а тому ОСОБА_2 не повинен відповідати за завдану ним шкоду.
Також підлягають стягненню з Страхової компанії на користь позивача і витрати на проведення оцінки матеріального збитку в розмірі 500, 00 грн., згідно квитанції, наявної в матеріалах справи.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, то судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачу діями відповідача ОСОБА_2 було завдано моральну шкоду, що виразилася в тому, що він переніс великий стрес, втратив душевний спокій, тривалий час не мав можливості використовувати автомобіль, витрачав багато часу на оформлення відповідних документів по ДТП, до цього часу не має можливості отримати грошові кошти на відшкодування завданої шкоди, але разом з тим суд вважає, що розмір шкоди є завищеним і становить 1.000 грн., які і підлягають стягненню на користь позивача з відповідача ОСОБА_2
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача - Страхової компанії - на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 341, 26 грн., а з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача - витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп., відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 22, 23, 979, 990, 1166, 1167, 1187 ЦК України, постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у звязку з дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 229, 40 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 33626, 50 грн., витрати на проведення оцінки в розмірі 500 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 341, 26 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Головуючий: