Справа № 754/6560/13
Провадження № 2-2929/13
14.08.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Пархоменко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал", ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ПрАТ "Страхова компанія "Страховий капітал" та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у звязку з дорожньо-транспортною пригодою, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.09.2011 року приблизно о 08 годині 10 хвилин на вул. Пухівській у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем Фольксваген дн НОМЕР_1 під керуванням позивача та автомобілем Опель дн НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 Позивач керував автомобілем на підставі подорожнього листа службового автомобіля від 28.09.2011 року, а також на підставі довіреності від 29.08.2011 року, виданих ПСП "Модифікатор Агро", якому належить автомобіль Фольксваген. Внаслідок ДТП автомобіль Фольксваген отримав механічні пошкодження, а позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі 48958 грн. 74 коп. Відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, але постановою судді від 07.12.2011 року справу відносно нього було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Згідно висновку спеціаліста з дослідження обставин ДТП від 14.10.2011 року дії водія ОСОБА_2 створювали перешкоду для руху водію ОСОБА_1 Дане дослідження було покладено в основу постанови судді про закриття провадження по справі. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Опель була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Страховий капітал", згідно Полісу, що зобов"язує Страхову компанію виплатити страхове відшкодування. Крім цього позивачем було витрачено грошові кошти в розмірі 650 грн. на оцінку завданої шкоди, а також моральна шкода в розмірі 18000, 00 грн., що виражається в тому, що позивач внаслідок ДТП нервував, душевно страждав, у зв"язку з тим, що вимушений був використовувати власний автомобіль в службових цілях, доводити свою невинуватість в даній ДТП, у зв"язку із знищенням автомобіля, а також відмовою відповідача відшкодувати завдану шкоду. Оскільки відповідачі добровільно не відшкодовують завдану шкоду, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з Страхової компанії та ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 48958, 74 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5000, 00 грн., витрати на проведення оцінки в розмірі 650, 00 грн., витрати на висновок спеціаліста в розмірі 1550, 00 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 18000, 00 грн., а також стягнути зі Страхової компанії на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 651, 59 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що його вина у скоєній ДТП не доведена належними доказами, він рухався на автомобілі Опель з дотриманням вимог Правил дорожнього руху. Працівниками ДАІ в його діях не було встановлено порушень ПДР. Крім того, його цивільно-правова відповідальність була застрахована в Страховій компанії "Страховий капітал" із лімітом 50000, 00 грн. Також зазначив, що на підтвердження моральної шкоди позивачем не надано жодних підтверджуючих документів, а його дії не завдали моральної шкоди позивачу. На підставі викладеного відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, повністю підтримав пояснення відповідача, в задоволенні позову просив відмовити.
Представник відповідача - Страхової компанії - в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, його представника, оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 3-7903/11, вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 28.09.2011 року приблизно о 08 годині 10 хвилин на вул. Пухівській у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем Фольксваген дн НОМЕР_1, що належить на праві власності ПСП "Модифікатор Агро", під керуванням позивача та автомобілем Опель дн НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2
Згідно проведеного Звіту про оцінку автомобіля Фольксваген від 06.10.2011 року вартість матеріального збитку становить 48958, 74 грн. (а.с.12-15).
Відносно водія ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України за порушення п. 12.1, 12.3, 2.3 (б) Правил дорожнього руху, а саме за те, що ОСОБА_1 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та при виникненні перешкоди в русі, яку водій об"активно виявив, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об"їзду перешкоди, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Опель.
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2011 року, залишеною без змін постановою судді Апеляційного суду м. Києва від 20.02.2010 року, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.. 124 КпАП України закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення (а.с.5-10).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вже зазначалося вище, відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, але справу відносно нього було закрито за відсутністю складу правопорушення.
Але при цьому слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 за фактом даної ДТП не складався, до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху за даною ДТП ОСОБА_2 не притягувався.
У Висновку спеціаліста з дослідження обставин ДТП № 0012/10-11 від 14.10.2011 року (а.с.45-55) вказано про те, що дії водія ОСОБА_2 створювали перешкоду для руху водію автомобіля Фольксваген, а також зазначено, що з технічної точки зору дії водія ОСОБА_2 були у причинно-наслідковому зв"язку з виникненням ДТП.
Але суд критично ставиться до даного висновку, оскільки він був проведений за заявою ОСОБА_1, дослідження було проведено лише на підставі копій документів, наявних у справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
При розгляді справи позивачем не було доведено належними доказами той факт, що саме відповідачем ОСОБА_2 було допущено порушення вимог Правил дорожнього руху, що призвело до скоєння ДТП, а тому повинен відповідати за завдану шкоду.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні довів, що дана ДТП сталася не з його вини, оскільки ані після скоєння ДТП, ані пізніше відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не складався, до адміністративної відповідальності він не притягувався.
З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства суд вважає, що підстав для відшкодування відповідачем шкоди, завданої власнику автомобіля Фольксваген, немає, оскільки вина ОСОБА_2 у вчиненні 28.09.2011 року ДТП не є доведеною.
Також слід зазначити, що автомобіль Фольксваген належить на праві власності ПСП "Модифікатор Агро", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.22).
Позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом на підставі подорожнього листа службового легкового автомобіля від 28.09.2011 року та довіреності від 28.09.2011 року на право володіння транспортним засобом (а.с.27-28).
Як пояснив в судовому засіданні позивач, після ДТП він повністю відновив автомобіль Фольксваген і після цього вимушений був звільнитися з роботи.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1. Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
Як встановлено судом, автомобіль Фольксваген належить на праві власності ПСП "Модифікатор Агро", з яким ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах на момент ДТП, згідно довіреності позивач має право на отримання компенсації за пошкодження автомобіля лише від імені довірителя (власника автомобіля), а не від свого імені і не на свою користь.
Крім того, позивачем не доведено жодними належними доказами той факт, що він витратив особисті грошові кошти на ремонт автомобіля.
З урахуванням викладеного суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди немає.
Крім того, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Страховий капітал", згідно Полісу.
Солідарна відповідальність Страхової компанії та особи по відшкодуванню завданої власнику майна шкоди діючим законодавством не передбачена.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, то суд відмовляє в задоволенні даних позовних вимог, оскільки відмовлено в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, такими, що не засновані на вимогах діючого законодавства, а тому в їх задоволенні повинно бути відмовлено в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 16, 22, 23, 990, 993, 999, 1166, 1187 ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал", ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Головуючий: