Справа № 764/2184/13-к
1-кп/764/59/2013
16 серпня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Клімакова В.М.,
секретар судового засідання - Козловська С.О.,
за участю прокурора - Вільчинської В.І.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12013140060000857 від 30.01.2013 року по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, що має неповну середню освіту, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:
- 11 жовтня 2002 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 186, ст. 69, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, в силу ст. 71 КК України частково приєднаний вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2001 року до 5 років позбавлення волі;
- 28 серпня 2003 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -
ОСОБА_1 01 липня 2012 року близько 12 години 00 хвилин, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне відкрите заволодіння чужим майном, знаходячись біля будинку № 192 по пр. Ген. Острякова в м. Севастополі, застосувавши насильство небезпечне для життя і здоров'я ОСОБА_2, що виразилося у тому, що ОСОБА_1 завдав декілька ударів кулаком в область обличчя ОСОБА_2, чим заподіяв останньому фізичний біль, тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості та тягнуть тривалий розлад здоров'я на строк понад 21-го дня. Після чого відкрито заволодів майном, що належить ОСОБА_2, а саме: барсеткою вартістю 400 гривень, в якій знаходився мобільний телефон «Nokia 6220» вартістю 2000 гривень, укомплектований сім-картою оператора МТС № НОМЕР_1, яка матеріальної цінності не представляє, шкіряним портмоне вартістю 200 гривень в якому знаходилися грошові кошти в сумі 300 гривень, ключами від квартири у кількості 7 штук, які матеріальної цінності не представляють, флешкартою об'ємом 8 ГБ вартістю 150 гривень, а також золотим ланцюжком вартістю 15000 гривень із золотою ладанкою вартістю 2000 гривень. Після чого ОСОБА_1 з вказаним майном з місця скоєння злочину скрився, викраденим майном розпорядився на свій розсуд, заподіявши своїми умисними діями ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 20050 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що він 01 липня 2012 року у денний час близько 12 годин 00 хвилин знаходився на пр. Ген. Острякова в м. Севастополі. Напав на ОСОБА_2, наніс йому декілька ударів кулаком в обличчя від яких потерпілий впав на землю, забрав у нього барсетку та золотий ланцюжок з золотою ладанкою. Далі з зазначеним майном скрився. Золотий ланцюжок з золотою ладанкою продав, грошовими коштами у сумі 300 гривень розпорядився на свій розсуд, барсетку, портмоне, ключі та флешкарту викинув, мобільний телефон подарував знайомому. Суму заподіяної шкоди не оскаржував, щиро розкаявся. Вчинення злочину пояснив відсутністю коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При судовому розгляді судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст встановлених фактичних обставин скоєного злочину, які зазначені у обвинувальному акті, їх позиція істинна та добровільна, а також їм роз'яснено, що у випадку не дослідження зібраних доказів судом вони будуть позбавлені права оспорювати означенні фактичні обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні і кваліфікує його дії по заволодінню майном ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів.
По місцю проживання ОСОБА_1 характеризується задовільно, на обліку у диспансерному наркологічному відділенні не перебуває, у диспансерному психоневрологічному відділенні під наглядом не знаходиться, офіційно не працевлаштований, ОСОБА_1 неодноразово судимий за скоєння умисних корисливих злочинів.
Відповідно до. ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, всі обставини кримінального правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше судимий за скоєння умисних корисливих злочинів, те, що матеріальну шкоду потерпілому не відшкодовано, при визначенні покарання, суд приходить до висновку, про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі у межах, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений обвинуваченим злочин.
Керуючись положеннями ст.ст. 55, 65 КК України, суд вважає, що призначене ОСОБА_1 близького до мінімального строку покарання у вигляді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для його виправлення і послужить попередженням вчинення підсудним нових злочинів.
З врахуванням викладених обставин, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст. 69, 75 КК України та призначення більш м'якого покарання або звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальних витрат немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на ТРИ роки ТРИ місяця.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін, до набрання вироку законної сили.
Строк досудового тримання під вартою ОСОБА_1 зарахувати у строк відбування покарання та обчислювати з 27 червня 2013 року.
Речові докази по кримінальному провадженню:
- мобільний телефон «Nokia 6220» імей 352921028940162, залишити потерпілому ОСОБА_2 за належністю.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Севастополя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до ч. 3 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня надіслати учаснику судового провадження який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий