Справа № 2-а-130/11
ПОСТАНоВА
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
13 серпня 2013 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Матяш Т.Л.,
при секретарі - Колєвій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради, третя особа - відділ Держземагенствоа у м. Білгород-Дністровському Одеської області, ОСОБА_2, ТОВ «Регіональне агентство оцінки» про скасування рішення та визнання недійсним державного акту, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною позивною заявою до Білгород-Дністровської міської ради, третя особа - відділ Держземагенствоа у м. Білгород-Дністровському Одеської області, ОСОБА_2, ТОВ «Регіональне агентство оцінки» та відповідно до заяви про зміну позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Білгород-Дністровської міської ради № 379 від 11 липня 2003 року в частині: затвердження матеріалів інвентаризації; передачі безоплатно у приватну власність громадянці ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд земельної ділянки площею 0,0412 га АДРЕСА_1; видачі ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю; зобов'язання Білгород-Дністровського міського відділу земельних ресурсів Держкомзему України внести належні зміни до земельно-облікової документації;
- визнати недійсним держаний акт на право власності на земляну ділянку серії ЯА № 163688, виданий 10 січня 2004 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0412 га АДРЕСА_1;
- скасувати проведену Білгород-Дністровським міським відділом земельних ресурсів в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі реєстрацію № 01.05.506.00236 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 163688, виданого 10 січня 2004 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею ,0412 га АДРЕСА_1.
В обґрунтуванні своїх вимог, позивач посилається на те, що ОСОБА_2 10.01.2004 року був виданий державний акт на земельну ділянку площа якої хоча і відповідає частині ОСОБА_2 в домоволодінні (16/25 частин), однак межі земельної ділянки в натурі та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановлювались з порушенням прав суміжних власників, зокрема позивача.
Позивач у судове засідання з'явився, уточнені позовні вимоги підтримав повністю.
Представник позивача у судове засідання не з'явився.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. Представив до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Представник відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. Згідно з клопотанням від 25.09.2012 року представник відділу Держзеагенства у м. Білгород-Дністровському просив суд розглянути справу за його відсутністю та за наявними в справі матеріалами.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась. Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Представник ТОВ «Регіональне агентство оцінки» у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся. В матеріалах справи є заява від 28.07.2010 року з проханням ухвалити рішення в їх відсутність, проти позову не заперечують.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у неї доказів.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі представлених доказів.
У судовому засіданні встановлено, що 10 січня 2004 року на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради від 11.07.2003 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації та передачу у приватну власність гр.. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0412 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 163668, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.506.0236.
Позивач та ОСОБА_2 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_1 належить 9/25 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.04.2003 року. ОСОБА_2 належить 10/25 частин на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.1986 року.
Загальна площа земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння, становить 643 кв.м., з них 231 кв.м. - у користуванні ОСОБА_1, 412 кв.м. - ОСОБА_2
Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 45/08 від 14.03.2007 року встановлено, що конфігурація суміжного кордону, що зазначена в державному акті на землю і фактична межа на момент дослідження не відповідає вимогам п. 3.25 ДБН 360-92 ** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських населених пунктів» - відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни повинна бути менше 1 м - насправді відстань від гаража літ. «Е» до кордону становить від 0,65-0,78 м (прохід ОСОБА_1 на свою земельну ділянку).
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п.1.12 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» N 43 від 04.05.1999 із змінами від 16.03.2009 року, складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам,
підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натурі (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.
п.1.15 - розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів.
В даній ситуації розробка технічної документації, на думку суду, здійснювалась без врахування певних обставин, що мають суттєве значення для справи. До того ж, ОСОБА_2 не були представлені докази того, що технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку включала всі необхідні вимоги та документи передбачені п. 1.16 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» N 43 від 04.05.1999.
З огляду на наведене, вбачається, що під час здійснення необхідних заходів для отримання державного акту на право власності на землю, був порушений порядок та правила перенесення в натурі (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками, в результаті чого ОСОБА_2 все ж таки отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, але з порушенням прав одного з суміжних власників землі, а саме ОСОБА_1, яка не визнавала визначені межі та не погоджувалась з ними з самого початку виконання робіт, що підтверджується відсутністю її підпису в акті встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки, що передається для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель громадянці ОСОБА_2
Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: зокрема визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 3.4 Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, за Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 10 від 15.02.1993 року громадяни і юридичні особи здобувають право власності на земельну ділянку з земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхньої компетенції. Відповідно до п. 4 зазначеного порядку відповідні Ради народних депутатів перевіряють обґрунтованість заяв громадян і матеріалів, і в місячний термін приймають рішення.
Згідно з ч.1ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких
ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.І ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.2 ч.І ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно із ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Суд, оцінюючи належність та допустимість, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.144 Конституції України, ст.ст.83,152 ЗК України, ст.ст. 6, 9, 71, 128, 161, 162, 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Білгород-Дністровської міської ради № 379 від 11 липня 2003 року в частині:
1.затвердження матеріалів інвентаризації;
2.передачі безоплатно у приватну власність гр.. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0412 га АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;
3.видачі ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю, згідно п.2 цього рішення;
4.зобов'язання Білгород-Дністровського міського відділу земельних ресурсів Держкомзему України, за встановленим законом порядком внести належні зміни до земельно-облікової документації;
Визнати недійсним держаний акт на право власності на земляну ділянку серії ЯА № 163688, виданий 10 січня 2004 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0412 га АДРЕСА_1.
Скасувати проведену Білгород-Дністровським міським відділом земельних ресурсів в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі реєстрацію № 01.05.506.00236 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 163688, виданого 10 січня 2004 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею ,0412 га АДРЕСА_1.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя