№ 107/4693/13 к
№ 1 кп/107/261/13
27 серпня 2013 року Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді - Ковальова О.В.
при секретарі - Остряніній О.А.
за участю прокурора - Плахтій Г.А.,
Шубьонкіної Т.А.
потерпілого - ОСОБА_1
представника потерпілого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сімферополя, АР Крим, громадянки України, освіта професійно-технічна, не одруженої, не працюючої, що проживає АДРЕСА_1, зареєстрованої там же, в силу ст.89 КК України раніше не судимої
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,
28 березня 2013 р., близько 10 години, ОСОБА_3, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, яку остання орендувала у ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, таємно викрала телевізор «Саньо», вартістю 300 грн., який належить потерпілому ОСОБА_1., заподіявши останньому матеріальний збиток на вказану суму, розпорядившись викраденим за своїм розсудом.
29 березня 2013 р., близько 11 годин 30 хвилин, ОСОБА_3, в стані алкогольного сп*яніння, повторно, маючи умисел на заволодіння чужого майна, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, яку остання орендувала у ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, таємно викрала кухонні меблі, вартістю 5000 грн., які належать потерпілому ОСОБА_1., заподіявши останньому матеріальний збиток на вказану суму, розпорядившись викраденим за своїм розсудом.
31 березня 2013 р., в обідній час, ОСОБА_3, в стані алкогольного сп*яніння, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, яку остання орендувала у ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, таємно викрала шафу, вартістю 150 грн., люстру, вартістю 250 грн., диван, вартістю 800 грн., вішалку для верхнього одягу, вартістю 150 грн., тумбочку, вартістю 300 грн., які належать потерпілому ОСОБА_1., заподіявши останньому матеріальний збиток на загальну суму 1650 грн., розпорядившись викраденим за своїм розсудом.
04 квітня 2013 р., в період часу з 15 годин до 16 годин, ОСОБА_3, повторно, маючи умисел на заволодіння чужого майна, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3, де знаходилася в якості гостя, шляхом вільного доступу, зі столу, таємно викрала мобільний телефон «Самсунг Е 1200», вартістю 150 грн., який належить потерпілій ОСОБА_4., заподіявши останній матеріальний збиток на вказану суму, розпорядившись викраденим за своїм розсудом.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчинені злочинів визнала частково, позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 визнала повністю та показала суду, що з 07 жовтня 2012 р. по 31 березня 2013 р. вона мешкала в квартирі потерпілого ОСОБА_1 АДРЕСА_2 за усною домовленістю з останнім, з дозволу ОСОБА_1. За проживання в квартирі вона платила ОСОБА_1. В квартирі були диван, стіл, двокамерний холодильник, пральна машина, телевізор, вішалка для одягу, меблі. У вказаній квартирі вона мешкала зі своїм співмешканцем ОСОБА_5. Ключі від квартири були у неї і ОСОБА_5. Вона і ОСОБА_5 пішли з квартири 31 березня 2013 р., коли, не пам*ятає. 28 березня 2013 р., близько 10 години, у вказаній квартирі знаходилася вона і її знайомий ОСОБА_6.. Останній запропонував їй продати імпортний телевізор, який належить ОСОБА_1, вона промовчала. Чи вона чи ОСОБА_6 подзвонили по оголошенню про купівлю телевізора, яке було в газеті «Боспор». Приблизно через годину після того, як вони подзвонили по оголошенню, приїхав незнайомий чоловік, якому двері квартирі відкрив ОСОБА_6, квартира однокімнатна. Чоловік спитав про телевізор, ОСОБА_6 показав на телевізор, чоловік поклав 30 грн., взяв телевізор і пішов. В цей проміжок часу вона сиділа в мовчки, нічого не казала. Вона не дозволяла ОСОБА_6 продавати телевізор ОСОБА_1, але нічого нікому не казала. Гроші, в сумі 30 грн., за телевізор, забрав ОСОБА_6, вона гроші не брала. 29 березня 2013 р., близько 11 годин 30 хвилин, в квартирі ОСОБА_1 знаходилася вона і ОСОБА_6, який прийшов з ранку. ОСОБА_6 подзвонив по вказаному оголошенню і запропонував купити кухню. Через півтори години після того, як ОСОБА_6 подзвонив, приїхав той же парубок, який купив телевізор, і чоловік у віці, кульгавий, ОСОБА_6 відкрив їм двері квартири. ОСОБА_6, парубок і кульгавий чоловік за 2 рази винесли з квартири кухню. Весь цей час вона сиділа мовчки. Вона не дозволяла ОСОБА_6 продавати кухню. Вона ніяк не сприйняла те, що з квартири забрали телевізор і кухню, вона про це взагалі не думала. Чому вона не заборонила ОСОБА_6 продавати телевізор і кухню, вона не знає. Вона розуміла, що ОСОБА_6 незаконно продав телевізор і кухню, гроші за кухню теж забрав ОСОБА_6. 31 березня 2013 р., в першій половині дня, в квартирі була вона і її знайома ОСОБА_4., яка прийшла до неї з ранку. Про що вони розмовляли з ОСОБА_4., вона не пам*ятає. ОСОБА_4. подзвонила по тому ж оголошенню в газеті «Боспор», чому ОСОБА_4. подзвонила, вона не знає. Вона не пропонувала ОСОБА_4 дзвонити по оголошенню, що ОСОБА_4 казала по телефону, коли дзвонила по оголошенню, не пам*ятає. Після дзвінка ОСОБА_4 до них знов приїхав парубок і кульгавий чоловік, двері квартири їм відкрила ОСОБА_4, вона в цей час розмовляла по телефону. ОСОБА_4 керувала виносом предметів, які чоловіки винесли з квартири, залишили гроші, які забрала ОСОБА_4. Вона не дозволяла ОСОБА_4 виносити предмети з квартири. Вона не забороняла ОСОБА_4 продавати предмети, оскільки це марно. 04 квітня 2013 р., в період часу з 15 годин до 16 годин, вона не була в квартирі АДРЕСА_3. Вона взагалі не знає, де знаходиться вказана квартира. В той день вона була на кафедрі соціальної медицини медичного університету ім. Георгіївського в м. Сімферополі, повернулася до м. Керчі 04 квітня 2013 р. після 18 години. В квітні вона зустрілася з ОСОБА_6, який попросив її продати мобільний телефон, вона взяла у ОСОБА_6 мобільний телефон і продала.
Дослідивши і оцінивши надані докази, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена повністю.
Потерпілий ОСОБА_1 показав суду, що у нього є квартира АДРЕСА_2. 07 жовтня 2012 р. по його оголошенню йому подзвонила ОСОБА_3 з якою він зустрівся в той же день на вказаній квартирі, ОСОБА_3 була з якоюсь жінкою. ОСОБА_3 сказала, що буде мешкати у вказаній квартирі разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_5. В квартирі були диван, телевізор, пральна машина, холодильник, меблі, кухня, шафи, тумбочка, мийка. Після цього він бачив ОСОБА_3 і ОСОБА_5 тільки тоді, коли останні платили йому за проживання у вказаній квартирі. Приблизно 15 березня 2013 р. йому подзвонила ОСОБА_3 повідомила, що не може відкрити двері у квартиру. Він приїхав, вхідні двері квартири були пошкоджені, замок вибитий. Він відкрив двері квартири. ОСОБА_3 сказала йому, що двері зламав ОСОБА_5, і що останній відновить двері. Він зайшов до квартири, все було на місці. 04 квітня 2013 р. подзвонив ОСОБА_5, попросив його прийти до квартири. Він прийшов, побачив, що з квартири все винесли, навіть зрізали решітки з вікон. Він викликав міліцію, ОСОБА_5 був присутнім, пояснив, що не мешкав з ОСОБА_3 півмісяці, пояснив, що ОСОБА_3 принесла йому ключі від квартири, в той час він мешкав на АДРЕСА_4 у своєї матері, при цьому ОСОБА_3 сказала, щоб ОСОБА_5 сам розбирався з квартирою. Через деякий час прибула опергрупа, до квартири заходила ОСОБА_7 - дружина брата ОСОБА_5. ОСОБА_7 розповіла, що бачила, як ОСОБА_3 і ще одна жінка керували вивозом меблів з квартири. В ході огляду квартири виявили довідку про судимості на ім*я ОСОБА_6. Він з дільничним поїхали до ОСОБА_6, який розповів їм, що 17 березня 2013 р. познайомився з ОСОБА_3, яка продавала предмети з квартири, гроші вони пропивали. ОСОБА_5 повернув йому гроші за пошкоджені двері квартири. Потім, у будівлі колишньої школи по вул. Свердлова в м. Керчі, в його присутності, знайшли кухню, диван, люстру, прихожу, телевізор «Саньо», тумбочку, які належать йому. Потім він встановив ОСОБА_8, який розповів йому, що все купив у ОСОБА_3, яка йому дзвонила. У ОСОБА_3 і ОСОБА_5 було 2 ключі від його квартири. 04 квітня 2013 р. ОСОБА_5 повернув йому один ключ від квартири, пояснив, що другий ключ від квартири загубив. ОСОБА_5 пояснив, що ключ від квартири йому принесла ОСОБА_3 в останній день березня. Він підтверджує кількість, назву та вартість предметів, які вказані в обвинувальному акті, які були у нього викрадені.
Свідок ОСОБА_5 показав суду, що 01 жовтня 2013 р. він зустрівся з ОСОБА_3, став з нею проживати. Про проживання в квартирі АДРЕСА_2 домовлялася ОСОБА_3. Коли він і ОСОБА_3 заселилися до квартири всі речі були на місці. Він перестав мешкати з ОСОБА_3 у вказаній квартирі з середини березня 2013 р.. Потім він приходив у вказану квартиру до ОСОБА_3, речі були на місці. Він став жити у своєї матері. 02 чи 03 квітня 2013 р., о 10 годині, до нього прийшла ОСОБА_3 і віддала йому ключі від вказаної квартири, договір на мешкання у вказаній квартирі був до 01 квітня 2013 р.. В основному за проживання в квартирі платив він. Після 02 чи 03 квітня 2013 р. він подзвонив ОСОБА_1, за проханням якого, 04 квітня 2013 р. прийшов до квартири, де побачив, що в квартирі нічого немає. Було відсутнє все, навіть люстра на стелі була відсутня. За фактом зникнення речей з вказаної квартири йому нічого не відомо, ніхто йому про відсутність речей з квартири не казав.
Свідок ОСОБА_9 показав суду, що наприкінці березня 2013 р., за його оголошенням у газеті «Боспор», йому декілька разів, близько 07 годин, дзвонила жінка. Коли він приїздив до квартири за речами, в квартирі знаходився ОСОБА_6, останній нічого не казав. Телевізор йому продала ОСОБА_3 за 130 грн.. Гроші, в сумі 130 грн., за телевізор, він віддав ОСОБА_3. Наступного дня, після того, як він купив телевізор, йому знов подзвонила жінка, запропонувала купити кухню з тієї ж квартири, де він купив телевізор. Він разом з батьком приїхали до тієї ж квартири, де були ОСОБА_3 і ОСОБА_6. ОСОБА_3 запропонувала їм купити кухню за 150 грн., батько погодився. Кухню була забрана. Він і ОСОБА_6 розібрали кухню і винесли з квартири. Батько віддав ОСОБА_3 за кухню 150 грн.. Він і батько відвезли кухню на АДРЕСА_5, де збиралися відремонтувати. Через день, після того, як він і батько купили кухню, він і батько знов приїхали до тієї ж квартири, де була ОСОБА_3 і жінка на ім*я ОСОБА_13, які вживали горілку. ОСОБА_3 запропонували йому і батькові купити у неї диван за 200 грн., вони погодилися купити диван за 150 грн., які віддали ОСОБА_3. Також вони купили у ОСОБА_3 шафу за 100 грн., вішалку з люстрою за 70 грн., тумбочку під телевізор ОСОБА_3 віддала їм безплатно. Гроші за телевізор він особисто віддав ОСОБА_3 в руки, за останнє гроші ОСОБА_3 віддавав його батько, він при цьому був присутній, бачив. Решітки з вікон спиляв чоловік на ім*я ОСОБА_10. Хто зняв газовий лічильник і газову колонку, він не знає. Всі предмети продавала ОСОБА_3 вона ж отримувала гроші.
Свідок ОСОБА_10 дав суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_9, уточнивши, що дзвонила і пропонували купувати речі обвинувачена ОСОБА_3 поясняла, що виїздить з квартири, все розпродає. ОСОБА_3 пропонували їм купити газову колонку, але вони відмовилися. ОСОБА_6 питав у ОСОБА_3, навіщо остання продає речі. Ім*я жінки, яка була у ОСОБА_3 у квартирі, яку остання представила їм як свою сестру на ім*я ОСОБА_13, потім оказалося ОСОБА_14. Всі питання з приводу продажу речей вирішувала ОСОБА_3.
Свідок ОСОБА_6 показав суду, що він познайомився з обвинуваченою ОСОБА_3 в березні 2013 р., остання була у стані алкогольного сп*яніння, попросила його провести додому, він погодився. Він провів ОСОБА_3 додому, у квартиру по вул. Гайдара в м. Керчі, номер будинку та квартири, не пам*ятає. В квартирі, де проживала ОСОБА_3 були меблі, телевізор, пральна машинка, все, що потрібне для проживання. Він став приходити до ОСОБА_3 у квартиру. ОСОБА_3 пояснила йому, що квартира належить їй, що вона збирається переїхати до м. Алушта, та запропонувала продати кухонні меблі, телевізор. В один з днів березня 2013 р. він дав ОСОБА_3 свій мобільний телефон, оскільки вона попросила подзвонити з приводу продажу телевізора та кухонних меблів. ОСОБА_3 подзвонила, через деякий час приїхав чоловік в окулярах купив телевізор. В той же день, чи наступного дня, знов приїхав той же чоловік в окулярах з батьком, купили у ОСОБА_3 кухонні меблі, які він допоміг винести квартири. Меблі продавала ОСОБА_3 вона отримала гроші за телевізор і за кухонні меблі. Він знайомий з ОСОБА_4., але за якою адресою остання проживає, він не знає, ніколи не був вдома у ОСОБА_4.. В квітні 2013 р., в тому числі, 04 квітня 2013 р. він не зустрічався з ОСОБА_4, можливо зустрічався з нею в районі вул. Козлова в м. Керчі, але ОСОБА_4 ніякого мобільного телефону йому не давала, він ніякого мобільного телефону у ОСОБА_4 не брав. Ніякого мобільного телефону, ні в березні ні в квітні 2013 р. він ОСОБА_3 не давав, в тому числі, на продаж, ніколи не просив ОСОБА_3 продати мобільний телефон.
Згідно до відомостей, що містяться в оголошеному в судовому засіданні протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.04.2013 р., ОСОБА_1 звернувся до 1-го ВМ КМУ ГУ МВС України в АР Крим із заявою про те, що в період часу з 16 березня 2013 р. по 04 квітня 2013 р., невстановлені особи, шляхом вільного доступу, викрали з квартири АДРЕСА_6 диван, вартістю 800 грн., тумбочку, вартістю 300 грн., телевізор «Саньо», вартістю 300 грн., шафу з антресолями, вартістю 150 грн., люстру, вартістю 250 грн., 2 металеві решітки на вікна, вартістю 200 грн., стінку в прихожу, вартістю 150 грн., пральну машинку, вартістю 500 грн., двокамерний холодильник, вартістю 400 грн., вбудовану кухню, вартістю 5000 грн., газову плиту, вартістю 600 грн., газову колонку, вартістю 600 грн., мийку, вартістю 800 грн., газовий лічильник, вартістю 600 грн., дзеркало з полками, вартістю 300 грн., на загальну суму 10950 грн. (а.к.п.36).
З відомостей, які містяться в оголошеному та дослідженому протоколі огляду місця події від 04.04.2013 р., слідує, що зафіксована обстановка в квартирі АДРЕСА_2, згідно до якої вхідні двері квартири пошкоджень не мають, в квартирі безлад (а.к.п.37-39).
Згідно до відомостей, які містяться в оголошеному та дослідженому в судовому засіданні протоколі огляду місця події від 11.04.2013 р., який проводився за участю потерпілого ОСОБА_1 та власника приміщення, розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_5, ОСОБА_9, у вказаному приміщенні виявлені та вилучені диван, мебельні тумбочки, люстра, кухонний набір, стілешниця з металевою мийкою, при цьому, потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що вказані предмети належать йому і були у нього викрадені (а.к.п.49-52).
Згідно до відомостей, які містяться в оголошеному та дослідженому в судовому засіданні протоколі огляду місця події від 11.04.2013 р., який проводився за участю ОСОБА_12, у дворі будинку АДРЕСА_7, виявлена та вилучена пральна машинка (а.к.п.53-54).
З оголошеної та дослідженої в судовому засіданні розписки від 11.04.2013 р. слідує, що потерпілий ОСОБА_1 отримав на зберігання пральну машинку, телевізор «Саньо», кухонні меблі, шафу, люстру, диван, тумбочку, вішалку, кухонну мийку, які належать останньому. Все майно знаходиться у розібраному, розбитому пошкодженому стані (а.к.п.56).
Згідно до відомостей, що містяться в оголошеному в судовому засіданні протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.04.2013 р., ОСОБА_4. звернулася до 1-го ВМ КМУ ГУ МВС України в АР Крим із заявою про те, що просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 яка 04 квітня 2013 р., за місцем її проживання АДРЕСА_3, в період часу з 15 годин до 19 годин, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку мобільного телефону «Самсунг», вартістю 150 грн., який належить їй (а.к.п.58).
З відомостей, які містяться в оголошеному та дослідженому протоколі огляду місця події від 11.04.2013 р., слідує, що зафіксована обстановка в квартирі АДРЕСА_3, згідно до якої вхідні двері квартири пошкоджень не мають (а.к.п.59-60).
Як слідує з відомостей, які містяться в оголошеному та дослідженому в судовому засіданні протоколі огляду місця події від 11.04.2013 р., який проводився за участю ОСОБА_11, в ларьку № 41 на Центральному ринку м. Керчі виявлений та вилучений мобільний телефон «Самсунг» без сім-карти (а.к.п.61-63), який, згідно до відомостей, що містяться в протоколі пред*явлення речей для впізнання від 15.04.2013 р. (а.к.п.68-69), був впізнаний потерпілою ОСОБА_4., як такий, що належить їй.
Згідно до висновку товарознавчої експертизи № ВК-31Є від 19.04.2013 р. остаточна вартість мобільного телефону «Самсунг Е 1200» складає 136 грн., середня первісна вартість мобільного телефону на момент проведення експертизи складає 170 грн. (а.к.п.74).
З відомостей, які містяться в оголошеному та дослідженому в судовому засіданні протоколі пред*явлення особи для впізнання від 12.04.2013 р., слідує, що свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_3 як жінку, яка 10 квітня 2013 р. продала йому мобільний телефон «Самсунг Е 1200» (а.к.п.66-67).
Обвинувачена ОСОБА_3 пояснила, що відомості у вказаному протоколі викладені вірно, її впізнали.
Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 доведена повністю сукупністю вищевказаних доказів, її дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Суд не приймає до уваги версію обвинуваченої ОСОБА_3 про те, що крадіжки майна, яке належить потерпілому Кокінку О.О., вона не вчиняла, а була лише присутня при цьому, крадіжку мобільного телефону, який належить потерпілій ОСОБА_4. вона не вчиняла, 04 квітня 2013 р., протягом всього дня вона знаходилася на кафедрі соціальної медицини медичного університету ім. Георгіївського в м. Сімферополі. В квітні вона зустрілася з ОСОБА_6, який попросив її продати мобільний телефон, вона взяла у ОСОБА_6 мобільний телефон і продала.
Вказана версія обвинуваченої ОСОБА_3 спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 при цьому, обвинувачена не заявляла суду про недостовірність показань вказаних свідків, потерпілого ОСОБА_1, не надала суду відомостей, які б вказували на недостовірність показань свідків і потерпілого.
Окрім цього, згідно телефонограми від 26.07.2013 р., яку надав прокурор, в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгіївського не існує кафедри «Соціальної медицини», приймальні дні на інших кафедрах припадають на понеділок кожного тижня.
Також, версія обвинуваченої ОСОБА_3 спростовується вказаними вище відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події від 11.04.2013 р. (а.к.п.61-63), в протоколі пред*явлення речей для впізнання від 15.04.2013 р. (а.к.п.68-69), протоколі пред*явлення особи для впізнання від 12.04.2013 р. (а.к.п.66-67).
Обговорюючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченої ОСОБА_3.
ОСОБА_3, в силу ст.89 КК України, раніше не судима, шкода потерпілій ОСОБА_4 відшкодована повністю, шкода потерпілому ОСОБА_1. відшкодована частково, шляхом вилучення та повернення викраденого майна, за місцем проживання характеризується негативно. Обставин, які пом*якшують покарання, суд не вбачає, обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп*яніння.
Згідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 103 від 17.04.2013 р. ОСОБА_3 визнана осудною (а.к.п.89-90).
У зв'язку з викладеним, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій покарання тільки з ізоляцією від суспільства.
В ході досудового розслідування до обвинуваченої ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов*язання, який було продовжено судом в порядку ч.3 ст.315 КПК України.
Згідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Глава 18 КПК України передбачає, що клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу повинно бути викладене у письмовій формі та містити відомості, вказані в ст.ст.184, 200 КПК України.
В ході судового розгляду кримінального провадження прокурором не заявлялося таке клопотання щодо обвинуваченої ОСОБА_3, тому запобіжний захід у виді особистого зобов*язання, застосований до обвинуваченої ОСОБА_3, не може бути змінений судом.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в розмірі 7450 грн. задоволенню не підлягає, оскільки майно, яке було викрадене обвинуваченою ОСОБА_3 все повернуте потерпілому ОСОБА_1..
Потерпілий ОСОБА_1 заявив в судовому засіданні, що не відмовляється від майна, яке йому повернули, бажає, щоб воно залишилося у нього, не дивлячись на те, що майно пошкоджене. Потерпілий ОСОБА_1 не надав суду доказів, які витрати він поніс у зв*язку з ремонтом повернутого майна.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. підлягає задоволенню повністю, як такий, що доведений наданими суду доказами, та як такий, що випливає з кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 370,371,374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винною у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, та призначити їй покарання:
за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік;
за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки.
Згідно до ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 залишити особисте зобов*язання до набрання вироком законної сили.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п*ять тисяч) грн..
Речові докази: мобільний телефон «Самсунг Е 1200», який знаходиться у потерпілої ОСОБА_4., залишити там же; телевізор «Саньо», диван, кухонний набір, шафу, люстру, пральну машинку, шухляду для телевізора, вішалку, кухонну мийку, які знаходяться у потерпілого ОСОБА_1, залишити там же.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку, до Апеляційного суду АРК через Керченський міський суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений, захисник, його законний представник, потерпілий, його представник мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право заявити клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору після його проголошення, а інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя