Справа № 802/520/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
31 липня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Сушка О.О.
суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.
при секретарі: Бондаренко С.А.
за участю представників сторін:
представника позивача: Мосьондза С.А.
представника відповідача: Белз О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дії , -
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулось в суд позовною заявою до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дії відповідача щодо виділення в окреме провадження п. 2 постанови від 29.12.2012 року «Про стягнення виконавчого збору по постанові 101/9 від 05.08.2005 року» та скасування п.2 постанови про закриття виконавчого провадження від 29.12.2012 року.
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач не погодившись з ухваленим судовим рішення подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції під час розгляду справи та прийнятті оскаржуваної постанови допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи наведені в запереченнях на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 05.08.2005 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №1646, виданого 03.08.2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Єврогаз-Інвест Групп" грошової суми у розмірі - 12 325 509,00 грн.
23.08.2005 року головним державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника - ПАТ "Вінницягаз" виконавчого збору у розмірі 1 232 550,90 грн. за невиконання боржником виконавчого напису нотаріуса у встановлений строк.
Відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Вінницягаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Наказом Мінпаливенерго України від 10.11.2005 року №568 ПАТ "Вінницягаз" внесено до реєстру підприємств паливо - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
24.01.2006 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1646, виданого 03.08.2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Єврогаз-Інвест Групп" грошової суми у розмірі - 12 325 509,00 грн..
29.12.2012 року постановою про закінчення виконавчого провадження, винесеною головним державним виконавцем, закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №1646, виданого 03.08.2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Єврогаз-Інвест Групп" грошової суми у розмірі - 12 325 509,00 грн. в зв'язку з фактичним виконанням рішення.
Відповідно до постанови старшого державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 16.01.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання постанови №101/9 від 23.08.2005 року
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає, що їх зроблено за виключної юридичної оцінки обставин справи, з правильним застосуванням норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Так, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно до ч. 1 ст. 28 Закону У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 8 ч.11 ст. 37 Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 39 Закону протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.
Разом з тим, п.8 ч.1 ст. 49 Закону визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з ч. 3 ст. 49 Закону, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Слід зазначити, що п. 2 постанови № 101/9 від 05.08.2005 року про відкриття виконавчого провадження позивачу було надано семиденний строк для добровільного виконання виконавчого напису № 1646, виданого 03.08.2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, з моменту отримання постанови. Однак, в зазначений державним виконавцем строк товариство добровільно рішення не виконало.
Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору не оскаржувалась та судом не скасовувалась.
Доводи представника позивача про те, що боржник добровільно сплатив суму боргу, тому виконавчий збір стягненню не підлягає є необгрунтованими, оскільки згідно платіжного доручення № 3278 борг в сумі 12324605,80 грн. сплачений 25.12.2012 року, в той час як постановою про відкриття виконавчого провадження № 101/9 від 05.08.2005 року встановлювався семиденний строк з моменту її отримання.
Зважаючи на викладене, безпідставними також є твердження позивача про те, що оскільки постановою від 24.01.2006 року зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, то виконавчі дії не проводяться.
Враховуючи, що розглядом справи встановлена правомірність дій відповідача, то вимоги позивача задоволенню не підлягають, і такий висновок знайшов своє відображення в оскарженому судовому рішенні.
Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 05 серпня 2013 року .
Головуючий Сушко О.О.
Судді Боровицький О. А.
Граб Л.С.