"27" серпня 2013 р. Справа № 5019/1625/12
Суддя Торчинюк В.Г., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області за нововиявленими обставинами
у справі № 5019/1625/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (далі - ТОВ "Агролюкс")
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Заявник, ПАТ "Державна продовльчо-зернова корпорація України")
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фізична особа-підприємець Подставкін Андрій Федорович (далі - ФОП Подставкін А.Ф.)
про стягнення в сумі 372 757 грн. 50 коп.
Представники:
від позивача: - Саюк Ю.В. (довіреність № б/н від 17 квітня 2013 року);
від відповідача (заявника): - Мельничук І.В. (довіреність № 148 від 25 лютого 2013 року);
від відповідача (заявника): - Дзюбак Є.Ф. (довіреність № 287 від 27 травня 2013 року);
від третьої особи: - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" звернулося до суду із позовом до ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фізична особа - підприємець Подставкін Андрій Федорович, згідно якого просить стягнути з відповідача збитки, спричинені втратою зерна ріпаку першого класу в кількості 82 835 кг. в сумі 372 757 грн. 50 коп.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 05 грудня 2012 року позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 372 757 грн. 50 коп. збитків, спричинених втратою зерна ріпаку першого класу в кількості 82 835 кг.
Постановою від 04 лютого 2013 року Рівненський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Рівненської області від 05 грудня 2012 року у справі № 5019/1625/12 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2013 року у справі № 5019/1625/12 залишено без змін.
14 серпня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник ПАТ "Державна продовольча-зернова корпорація України" подав заяву № 130-2-12/2884 від 07 серпня 2013 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій останній просить суд, скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 05 грудня 2012 року по справі № 5019/1625/12, оскільки висновком експерта від 19 червня 2013 року № 194 щодо підроблення акту приймання-передачі ріпаку від 18 серпня 2012 року та накладної на повернення № 8 від 15 серпня 2012 року викликає сумнів у належності та достовірності доказів, які подано ТОВ "Агролюкс" та є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Враховуючи зазначене вище, нововиявлені обставини підтверджують відсутність складу господарського правопорушення в діях ПАТ "Державна продовольча-зернова корпорація України", а відтак керуючись ст. 22, 43, 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу Україну (далі - ГПК України) відповідач просить задоволити заяву.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 серпня 2013 року вказану заяву позивача прийнято до розгляду та призначено її до слухання на 27 серпня 2013 року.
У судовому засіданні 27 серпня 2013 року представники заявника підтримали вимоги, викладені у заяві від 07 серпня 2013 року № 130-2-12/2884, та наполягали на її задоволенні.
Представник позивача проти задоволення зазначеної заяви заперечив, посилаючись на те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні чинного господарського процесуального законодавства.
ФОП Подставкін А.Ф. про дату, час та місце розгляду даної заяви був повідомлений належним чином, проте явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду заяви на іншу дату не надіслав.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників заявника та ТОВ "Агролюкс, суд дійшов висновку про те, що заява ПАТ "Державна продовольча-зернова корпорація України" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 05 грудня 2012 року у справі № 5019/1625/12 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Частиною 2 вищезазначеної статті встановлено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили (частина 1 статті 113 ГПК України).
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (далі - Постанова) передбачено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Згідно з пунктом 5 Постанови не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ГПК України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Як зазначалося вище, в якості нововиявленої обставини заявник посилався на висновок експерта № 194 від 19 червня 2013 року НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області відділу організації роботи з техніко-криміналістичного забезпечення ОВС Сектора ТКЗР Дубенського МВ та Млинівського РВ про який ПАТ "Державна продовольча-зернова корпорація України" стало відомо 12 липня 2013 року. Вказаний висновок, на думку заявника, має істотне значення, зокрема, для визначення наявності складу господарського правопорушення в діях ПАТ "Державна продовольча-зернова корпорація України" які призвели до збитків у ТОВ "Агролюкс".
При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що зазначений висновок вказує на те, що в акті приймання передачі ріпаку від 15 серпня 2012 року, першочергово було нанесено, печатку "Подставкін Андрій Федорович Код 2681816653" *Приватний підприємець* Україна м.Хмельницький*", потім виконано підпис в графі "ПП _____ Подставкін А.Ф., та поверх печатки нанесено машинописний текст. Встановити послідовність нанесення підпису та машинописного тексту не представляється можливим по причині відсутності єдиної ліній перехрещування. Також встановлено, що в накладній на повернення № 8 від 15 серпня 2012 року, першочергово було виконано підпис в графі "Здав _____ Подставкін А.Ф.", нанесено, печатку "Подставкін Андрій Федорович Код 2681816653" *Приватний підприємець* Україна м.Хмильницький*", потім нанесено машинописний текст.
Враховуючи наведене вище суд зазначає, що у висновку вказується про послідовність нанесення печатки, підпису та машинописного тексту, проте жодним чином не вказано, що зазначені документи, які були на дослідженні експертизи є підробленими.
Відтак, вказаний висновок не вказує на факт підроблення посадовими особами ТОВ "Агролюкс" Акту приймання-передачі ріпаку від 15 серпня 2012 року та накладної на повернення № 8 від 15 серпня 2012 року, як вказує у своїй заяві ПАТ "Державна продовольча-зернова корпорація України" а тому, суд сприймає критично такі висновки заявника та вважає їх надуманими та передчасними і такими, які не відповідають матеріалам справи.
Щодо наданих у судовому засіданні 27 серпня 2013 року копій виписки з вироку Дубенського міськрайонного суду Рівненської області № 1705/3486/2012 1/559/52/2013 від 19 березня 2013 року та протоколу допиту свідка від 20 березня 2013 року Подставкіна Андрія Федоровича суд зазначає, що надані документи не підтверджують викладені у заяві № 130-2-12/2884 обставини, оскільки зазначений вище вирок не набрав законної сили, а тому не може прийматися до уваги судом, а зазначений протокол допиту свідка не може слугувати належним і допустим доказом в розумінні господарського процесуального кодексу.
Відтак, суд прийшов до висновку, що господарський суд Рівненської області при винесенні рішення від 05 грудня 2012 року у справі № 5019/1625/12 виходив саме з доведеності позивачем факту невиконання зобов'язання ПАТ "Державна продовольча-зернова корпорація України" перед ТОВ "Агролюкс". А саме коли відповідач відмовився відвантажити позивачу насіння ріпаку в кількості 82 835 кг., хоча згідно складської квитанції на зерно № 179 від 15 серпня 2012 року ПАТ "Державна продовольча-зернова корпорація України" на підставі договору складського зберігання № 5 від 06 липня 2012 року прийнято на зберігання від ТОВ "Агролюкс" зерно ріпаку в кількості 82 835 кг., а тому такі дії відповідача (відмова відвантажити зерно позивачу) призвели до завдання збитків ТОВ "Агролюкс" в розмірі 372 757 грн. 50 коп.
Тому, суд вважає, що подані заявником докази, в обґрунтування своєї заяви про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 05 грудня 2012 року у справі № 5019/1625/12, а саме, висновок експерта № 194 від 19 червня 2013 року, протокол допиту свідків від 20 березня 2013 року, виписка з вироку Дубенського міськрайонного суду Рівненської області № 1705/3486/2012 1/559/52/2013 від 19 березня 2013 року, не можуть бути належними та допустимими доказами, які в установленому порядку спростовували б факти, покладені в основу вже прийнятого судового рішення, також заява не містить істотних обставин, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 05 грудня 2012 року у справі № 5019/1625/12 за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, не відповідає вимогам ст.112 ГПК України, відтак задоволенню не підлягає.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 34, 43, 86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Приватного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 05 грудня 2012 року у справі № 5019/1625/12 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фізична особа - підприємець Подставкін Андрій Федорович про стягнення з відповідача збитків спричинених втратою зерна ріпаку першого класу в кількості 82 835 кг. в сумі 372 757 грн. 50 коп. залишити без задоволення, а вказане рішення господарського суду залишити без змін.
Суддя Торчинюк В.Г.