"27" серпня 2013 р. Справа № 916/1050/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.
при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,
за участю представників:
від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення №005250 від 22.09.2012р.;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2013 року
у справі №916/1050/13
за позовом: прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Комета-М"
про звільнення земельної ділянки
У квітні 2013р. перший заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Комета-М" (далі- ТОВ „Комета-М") про зобов'язання останнього звільнити земельну ділянку площею 1,3512 га вартістю 2520663 грн., розташовану за адресою: м. Одеса, 13 ст. В.Фонтану шляхом знесення паркану встановленого навколо цієї земельної ділянки. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірна земельна ділянка, будучи огородженою та закритою для доступу інших осіб, безпідставно перебуває у фактичному користуванні відповідача.
За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №916/1050/13.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2013р. у справі №916/1050/13 у позові відмовлено, з тих підстав, що договір оренди землі від 28.09.2007р., укладений між сторонами, не припинив свою дію, був продовжений на 3 роки, а тому ТОВ „Комета-М" використовує земельну ділянку на законних підставах.
Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2013 р. у справі №916/1050/13 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 27.08.2013 р. представник прокуратури вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, позивач та відповідач участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 156); в письмовому вигляді власну позицію щодо апеляційної скарги не виклали.
Заслухавши пояснення представника прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі рішення Одеської міської ради від 05.04.2007р. №1258-У між Одеською міською радою ("орендодавець") та товариством з обмеженою відповідальністю „Комета-М" („орендар") укладено договір оренди землі від 28.09.2007р. (далі - договір від 28.09.2007р.), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння, користування земельну ділянку, площею 13512 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, 13 ст. В.Фонтану, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору (а.с. 11-15).
Вказаний договір посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.12.2007р. за №040750500182.
Сторони узгодили у пункті 14.1 цього договору, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Пунктами 3.1, 3.2, 5.1 договору від 28.09.2007р. передбачено, що його укладено терміном на 3 роки, для проектування, будівництва готелю на 120 місць зі спортивно-оздоровчим та культурно-розважальним комплексом; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
27.07.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю „Комета-М" звернулось до Одеської міської ради з листом, в якому просило поновити строк дії договору оренди землі ще на три роки (а.с. 39).
Докази надання Одеською міською радою відповідачеві відповіді на зазначений лист в матеріалах справи відсутні; не надано сторонами та прокурором також і доказів, які б засвідчували відмову орендодавця від поновлення договору оренди від 28.09.2007р.
Із матеріалів справи також вбачається, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.01.2006р. №21, зокрема, надано дозвіл ТОВ «Комета-М» на проектування будівництво готелю на 120 місць зі спортивно-оздоровчим та культурно-розважальним комплексом на 13 ст. В.Фонтану; зобов'язано відповідача здійснити будівництво готелю в термін до ІІІ кварталу 2010 р., а також затверджено договір на право забудови спірної земельної ділянки, укладений між Одеською міською радою та забудовником - ТОВ «Комета-М» (а.с. 114, 130-133).
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.03.2013 р. №137 031765 було внесено зміни до рішення від 26.01.2006 р. №21 та затверджено додаткову угоду до договору на право забудови спірної земельної ділянки від 26.01.2006 р., у відповідності до яких продовжено термін будівництва до 31.12.2015 р. (а.с.99-107, 111).
Підставою для звернення заступника прокурора м. Одеси з позовом до господарського суду про звільнення зайнятої земельної ділянки стала відсутність відповідного рішення міської ради про продовження строку дії договору оренди від 28.09.2007р.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог враховуючи таке.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
У відповідності до правил статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.
Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема, статтею 764 визначено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до положень частини другої статті 759 та частини другої статті 792 Цивільного кодексу України, якими унормовано, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини з найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Частиною шостою статті 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
У відповідності до частини першої статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
В силу частини першої статті 31 цього закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно частини третьої статті 205 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Такий випадок передбачений, зокрема, частиною третьою статті 33 Закону України „Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору оренди від 28.09.2007р.), якою передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Отже, вказана норма передбачає обов'язковість пролонгації договору оренди земельної ділянки (на той самий строк і на тих самих умовах) в разі відсутності письмових заперечень орендодавця у формі листа-повідомлення протягом одного місяця після закінчення строку договору та не вимагає додаткового прийняття органом місцевого самоврядування рішення про продовження строку дії договору оренди.
Саме таку позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України №12/132-07 від 05.02.2008 р.
Місцевим господарським судом не встановлено факти направлення орендодавцем по договору відповідного листа-повідомлення в межах місячного терміну після закінчення строку дії договору орендарю про небажання продовжувати договір оренди від 28.09.2007р.
Навпаки низка перелічених вище дій Одеської міської ради та її виконавчих органів свідчать про надання відповідачеві дозволу на продовження будівництва на спірній земельній ділянці.
За таких обставин, у колегії суддів апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що договір оренди земельної ділянки від 28.09.2007 р. припинився 13.12.2010 р., так як він був пролонгований на тих же умовах та на той же трирічний строк до 13.12.2013 р. за наявності мовчазної згоди Одеської міської ради.
Відтак, Одеський апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання ТОВ «Комета-М» звільнити земельну ділянку площею 1,3512 га вартістю 2520663 грн., розташовану за адресою: м. Одеса,13 ст. В.Фонтану шляхом знесення паркану встановленого навколо цієї земельної ділянки.
До того ж, у відповідності з пунктом 1.3 ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва" до основних робіт по будівництву об'єкта або його частини дозволяється приступати лише після відведення в натурі майданчика (траси) для його будівництва, влаштування необхідних огороджень будівельного майданчика (охоронних, захисних або сигнальних) і створення розбивочної геодезичної основи.
Виходячи з викладеного, зведений відповідачем паркан відноситься до комплексу підготовчих робіт до будівництва, а тому влаштування необхідних огороджень будівельного майданчика не може вважатися неправомірним за наявності чинного дозволу на виконання будівельних робіт (а.с.112), чинного договору на право забудови (а.с.130-133) та чинного рішення виконавчого органу позивача про продовження терміну будівництва до 31.12.2015р. (а.с.111).
Підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта місцевого господарського суду від 29.07.2013 р. колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не вбачає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2013 року у справі №916/1050/13- без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст складено та підписано 28.08.2013р.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.І. Бойко
Суддя Т.А. Величко