Справа № 2-367/2013
Провадження № 22ц/782/2398/13
22 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого судді - Лозко Ю. П.
Суддів: Медведєва А.М., Соловей Р.С.
При секретарі : Івасенко І.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 07 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", третя особа - Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Луганської обласної дирекції про визнання дій банка незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, який неодноразово уточнював, та в обгрунтування якого вказав, що 01.08.2007р. між ним та ЗАТ «КБ «Приватбанк» в особі Луганської філії, був укладений Кредитний договір № LGL3AU01280587, згідно умов якого позивачу був наданий кредит на строк з 01.08.2007р., по 31.07.2010р., включно, у вигляді непоновленої кредитної лінії у розмірі 15328, 13 доларів США на купівлю автомобіля. Також 01.08.2007р., між позивачем та ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Луганської філії, був укладений Договір застави рухомого майна, згідно якого предметом вказаного договору є автомобіль CHEVROLET AVEO, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2, об'ємом двигуна 1.4., державний номер НОМЕР_1. Вказаний предмет застави був залишений йому у користування. Позивач також вказує, що Банк постійно порушує його права та Закон України «Про захист прав споживачів», а саме позивач просив відповідача провести реструктуризацію кредиту шляхом збільшення строку кредитування до 31.09.2011р., однак отримав відмову. Крім того позивач вказує, що письмо повідомив Банк про відмову укладати з СК «Кредо» договір страхування, та уклав договір з СК «Оранта», а тому вимога Банку по сплаті грошових коштів у розмірі 482, 73 доларів США за договір страхування є незаконною. Також позивач вказує, що положення кредитного договору суперечать вимогам ЦК України, Законам України «Про банки та банківську діяльність» та «Про страхування», а також договір запоруки є нікчемним, оскільки недотримана нотаріальна форма підписання договору. У зв'язку з вказаним просить суд визнати припиненим кредитний договір від 01.08.2007 року № LGL3AU01280587 та зобов'язання по ньому, укладений між ОСОБА_3 і ПАО КБ " Приватбанк", визнати недійсним Договір застави рухомого майна від 01.08.2007 року № LGL3AU01280587 укладений між ОСОБА_3 і АО КБ "Приватбанк", зобов'язати ПАО КБ «Приватбанк» видати йому належним чином оформлену, довідку про відсутність заборгованості по кредитному договору № LGL3AU01280587 від 01.08.2007р., зобов'язати ПАО КБ «Приватбанк» повернути йому кошти у розмірі, згідно довідки ПАО «Ощадбанк», 496,22 дол. США. х 7,99 = 3964 грн. 80 коп., судові витрати по сплаті судового збору, витрат на проведення судово-економічної експертизи і витрат за інформаційно-технічне забезпечення покласти на відповідача.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 07 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", третя особа - Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Луганської обласної дирекції про визнання дій банка незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд скасувати рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 07 травня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, доводи осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судова колегія вважає, що у даному випадку вказані вимоги закону судом першої інстанції виконано.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зобов'язання за договорами кредиту та застави не виконані, то й не має підстав для припинення дії договорів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства ( ст. 11 ЦПК України), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним законом (ст. 60 ЦПК України), покладено на сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2007р., між ОСОБА_3 і ЗАТ «КБ «Приватбанк» в особі Луганської філії, був укладений Кредитний договір № LGL3AU01280587, згідно умов якого позивачу був наданий кредит на строк з 01.08.2007р., по 31.07.2010р., включно, у вигляді непоновленої кредитної лінії у розмірі 15328, 13 доларів США на купівлю автомобіля.
Також 01.08.2007р., між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «Приват банк» в особі Луганської філії був укладений Договір застави рухомого майна, згідно якого предметом вказаного договору було надання у заставу рухомого майна - автомобілю CHEVROLET AVEO, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2, об'ємом двигуна 1.4., державний номер НОМЕР_1.
Внаслідок укладення Кредитного договору від 01.08.2007р., № LGL3AU01280587, позивач отримав у користування автомобіль CHEVROLET AVEO, 2007 року випуску, який був переданий у заставу Банку до моменту погашення кредиту. Вказаний вище предмет застави, був залишений позивачу у користування.
У п.п. 5.1., 5.3 укладеного кредитного договору сторони визначили, що договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором та припинення дії цього договору здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивач власноручно кредитний договір не складав, під текстом підпис не його, на увагу не заслуговують, оскільки текс договору виготовлений комп'ютерним способом, доказів, що підпис не позивача не надано. Крім того позивач підтвердив, що зазначену у договорі суму кредиту отримав, та частками її погашав.
Крім того суд обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні вимог про покладення на відповідача обов'язку видати довідку про відсутність заборгованості по кредитному договору та зобов'язати останнього повернути позивачу кошти, згідно довідки ПАО «Ощадбанк» у розмірі 3964, 80 грн., оскільки питання наявності чи відсутності заборгованості за спірним кредитним договором не було предметом судового розгляду.
Доводи апелянта про відсутність заборгованості не заслуговують на увагу, оскільки доказів з цього приводу позивачем не надано.
Посилання апелянта на висновок судово-економічної експертизи № 503/24 від 07.11.2012 року є безпідставним, оскільки з нього не вбачається категоричних висновків про відсутність заборгованості взагалі, посилання на відсутність заборгованості зроблено без врахування сум штрафів та пені, про що зазначено у висновку.
Інших доказів з цього приводу позивачем не надано.
Нарахування штрафів та пені та їх сум позивачем не оскаржено, ніяких вимог з цього приводу не заявлено. Отже у суду не має підстав для перевірки обґрунтованості та правильності їх нарахування.
Також необґрунтованими, на думку колегії суддів, є доводи апелянта про те, що в порушенні вимого діючого законодавства договір застави не було нотаріально посвідчено, у зв'язку з чим останній є недійсним.
Стаття 55 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02 вересня 1993 року, в редакції Закону від 15 березня 2006 року № 3538, яка діяла на час укладання договору застави, не містить вказівки про посвідчення угод про заставу рухомого майна за місцем реєстрації.
Згідно ст. ст. 13,15 Закону України «Про заставу» № 2654-ХІІ від 02 жовтня 1992 року, в редакції закону від 27 квітня 2007 року № 997-V, яка діяла на час укладання договору застави, договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін. Застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.
Враховуючи, що ні діючим законодавством, ні самим договором застави не було передбачено його нотаріальне посвідчення, вищезгадані доводи апелянта не є підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Доказів того, що сторони досягли домовленості про нотаріальне посвідчення спірного договору не має.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки доказів про виконання обов'язку по сплаті всіх передбачених кредитним договором сум позивачем не надано, строк дії його не скінчився, тому підстав для визнання дії договору припиненою не вбачається.
Крім того колегія суддів погоджується яз висновком суду першої інстанції, що такого способу захисту, як визнання в судовому порядку кредитного договору припиненим, чинним ст. 16 ЦК України не передбачено,оскільки звільняється від виконання прийнятих на себе зобов'язань лише у випадку виконання зобов'язання належним чином, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання припиненим кредитного договору від 01.08.2007 року та зобов'язання по ньому.
Доводи апеляційної скарги зводяться до тлумачення законодавства та незгоди з висновками суду щодо оцінки доказів, проте відповідно до статті 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
У даному випадку доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду відповідає вимогам закону, підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів, керуючись ч.3 ст. 209, 308 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 07 травня 2013 року, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Луганської області набирає чинності негайно, з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.
Головуючий :
Судді :