Справа № 265/3905/13-ц
Провадження № 2/265/1670/13
20 серпня 2013 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Костромітіної О. О.,
при секретарі Бойко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат по утриманню дитини,-
27 травня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, в якому зазначила, що відповідач є батьком її малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 18.05.2007 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. Рішенням суду з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання доньки в розмірі ? частини з усіх видів доходів. Після розірвання шлюбу вона з відповідачем мешкає окремо, спільне господарство не ведуть. ІНФОРМАЦІЯ_4 вона народила доньку ОСОБА_4 від іншого чоловіка. Згідно довідки з місця мешкання за адресою АДРЕСА_1 сумісно з нею проживають її діти ОСОБА_3 2002 року народження та ОСОБА_4, 2010 року народження. Відповідач аліменти сплачує регулярно, так згідно довідки з місця роботи ПАТ «Азовзагальмаш», ОСОБА_2 в період з жовтня 2012 року по березень 2013 року сплатив аліменти на утримання доньки на загальну суму 3507 гривень 18 копійок. Перенесена донькою ОСОБА_3 у січні 2013 року повітряна оспа дала ускладнення. Так відповідно до виписки з історії хвороби у дитини з'явився довготривалий субфебрилитет, головні болі, слабкість. В лютому 2013 року після звернення до педіатра, після лікування ГРВІ, у неї було виявлено загострення хронічного фарінготонзіліту, пройдено курс лікування, однак стан дитини не покращився. Після консультації невролога 05.04.2013 року діагноз: астенічний синдром на послабленому соматичному фоні. Після консультації кардіолога встановлено діагноз: вторична кардіопатія, астено-вегетативний синдром на послабленому соматичному фоні. Призначено та пройдено курс лікування. 23.04.2013 року консультація ЛОР, діагноз ВЕБ інфекція, хронічний компенсований тонзілліт, вторична кардіопатія, астено-вегетативний синдром. Вказане захворювання може тривати роками і потребує постійного лікування, профілактики. На лікування витрачаються значні кошти, вона перебуває в декретній відпустці по догляду за другою дитиною до 02.11.2013 року, а відповідач відмовляється частково відшкодувати додаткові фінансові витрати на лікування доньки. Так в період з лютого 2013 року по травень 2013 року вона витратила на лікування дитини 1895,29 гривень (товарний чек 04.02.2013 року з аптеки на суму 491 гривень, касовий чек 11.03.2013 року з аптеки на суму 216,94 гривень, касовий чек 11.03.2013 року з аптеки на суму 7,54 гривень, касовий чек 12.03.2013 року з аптеки на суму 165 гривень, касовий чек 13.03.2013 року з аптеки на суму 154,55 гривень, касовий чек 13.03.2013 року з аптеки на суму 6,10 гривень, товарний чек 13.03.2013 року на суму 13,60 гривень, касовий чек 18.03.2013 року з аптеки на суму 37,88 гривень, товарний чек 27.03.2013 року з аптеки на суму 13,60 гривень, товарний чек 27.03.2013 року з аптеки на суму 37,40 гривень, касовий чек 02.04.2013 року з аптеки на суму 53,33 гривень, касовий чек 03.04.2013 року з аптеки на суму 13,86 гривень, касовий чек 10.04.2013 року з аптеки 145,21 гривень, касовий чек 10.04.2013 року з аптеки на суму 48,28 гривень, касовий чек 10.04.2013 року з аптеки на суму 189,24 гривень, касовий чек 11.04.2013 року з аптеки на суму 101,12 гривень, касовий чек 16.04.2013 року з аптеки на суму 41,82 гривень, касовий чек 07.05.2013 року з аптеки на суму 43,47 гривень, товарний чек 07.05.2013 року з аптеки на суму 17,35 гривень, чек від 06.02.2013 року на огляд в Приазовській регіональній клініці «Медифаст» на суму 98 гривень). Просить суд стягнути з відповідача половину понесених нею витрат на лікування доньки в розмірі 947,65 гривень, а також судові витрати в розмірі 229,40 гривень.
В судовому засіданні позивач повністю підтримала позов, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5, діючий на підставі договору про надання правової допомоги, позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що додаткові витрати на дитину понесені позивачем не пов'язані з особливими обставинами, а саме: дитина не потребує протезування, довготривалого,о періодичного, спеціального лікування, санаторно-курортного лікування, що потребує додаткових витрат, які виходять за рамки розходів пов'язаних з утриманням дитини. Крім того позивач понесла витрати на лікування доньки в сумі 1895,30 гривень, які вважає додатковими. З цих витрат належним чином підтверджені витрати в розмірі 1368,02 гривень, оскільки придбані позивачем ліки та мінеральна вода на суму 526,23 гривень не призначалися лікарями, та купувалися позивачем з власної ініціативи, а тому не можуть входити в загальний розмір додаткових витрат. Позивач вимагає стягнути з нього половину понесених витрат в розмірі 947,65 гривень в той час, як належним чином підтверджені витрати в сумі 648,01 гривень. Крім того, він приймає участь в утриманні доньки, сплачуючи на її користь не тільки аліменти, в період її хвороби він придбав ліки на суму 400 гривень, а також фрукти на суму 470 гривень. Виплачуючи аліменти на утримання доньки, 01 червня 2013 року він уклав шлюб з ОСОБА_6. Дружина має сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, та аліментів на його утримання не отримує. В теперішній час вона перебуває на обліку в жіночій консультації по вагітності, разом із сином знаходиться на його утриманні, таким чином його сімейний стан і матеріальне становище змінилося, тому він має право вимагати зменшення розміру аліментів, що стягуються. За таких обставин просили в задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 18 травня 2007 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 18.05.2007 року (а.с.7).
Судом встановлено, що сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.6).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 11 листопада 2010 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, в графі «Батьки» вказано; Батько - ОСОБА_8, Мати - ОСОБА_1.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя сплачує на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів (а.с.11).
Згідно довідки ПАТ «Азовзагальмаш» позивач ОСОБА_1 перебуває у декретній відпустці з 30.12.2010 р. по ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.10)
Довідкою з місця проживання підтверджено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. проживають за адресою АДРЕСА_1, разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно довідки КЗ «ЦПМСД» №5 м. Маріуполя, міжнародний класифікатор захворювань не підрозуміває ступеню тяжкості захворювання. Захворювання ОСОБА_3, перенесене нею з січня 2013 року не пов'язане з виявленим у неї вірусом Епштейн-Барр.
З довідки про доходи відповідача вбачається, що загальна сума доходу ОСОБА_2 за період жовтень 2012 р. по березень 2013 р. за винятком аліментів становить 13613,50 гривень (а.с.11).
Згідно виписки з історії хвороби ЦПМСД №5 м. Маріуполя, у ОСОБА_3, 2002 року народження, після перенесеної повітряної оспи з'явився довготривалий субфебрилитет, головні болі, слабкість. В лютому 2013 року після лікування ГРВІ, у неї було виявлено загострення хронічного фарінготонзіліту, пройдено курс лікування. Після консультації невролога 05.04.2013 року діагноз: астенічний синдром на послабленому соматичному фоні. Після консультації кардіолога встановлено діагноз: вторична кардіопатія, астено-вегетативний синдром на послабленому соматичному фоні. Призначено та пройдено курс лікування. 23.04.2013 року консультація ЛОР, діагноз ВЕБ інфекція, хронічний компенсований тонзілліт, вторична кардіопатія, астено-вегетативний синдром. Призначалися ліки: цефутіл, орасепт, цетрин, анаферон, ехінацея, пеніцилін, тонзилотрен, гропринозин, лаферобіон, назівін, тантум верде, декатилен, едем, ереспал, карбонат (а.с.12).
Згідно фіскальних і товарних чеків на придбання ліків позивачем було витрачено 1895,30 гривень, але ліки: фіточай 2х13,60 гривень, старт-омега 48,28 гривень, санофри-авенти 84,09 гривень, риб'ячий жир 101,12 гривень, хепель 41,82 гривень, евказолін, лаферобіон 43,47 гривень, р/р хлорофілла 17,35 гривень, рентгеноплівка 13,86 гривень, узі печінки, жовчного міхура та ін. 98 гривень, йогурт 37,40 гривень, мінеральна вода на суму 13,64 гривень, а всього на суму 526,23 гривень, згідно з вищенаведеної виписки із історії хвороби не призначалися лікарями, та купувалися позивачем з власної ініціативи, тому суд приходить до висновку, що позивачем за призначенням лікарями витрачено додаткових витрат на суму 1368,02 гривень (а.с.14-16).
Вирішуючи питання щодо розміру участі відповідача у додаткових витратах, суд виходить до наступного.
Згідно зі ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Сімейного Кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору, тому відповідач як батько, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину ОСОБА_3, а саме у витратах на придбання медичних препаратів та лікування дитини, призначених лікарем, оскільки вони викликані особливими обставинами, а саме - її хворобою у розмірі 684,01 гривень, що складає половину додаткових витрат, та який визначений судом з урахуванням матеріального стану відповідача, підтверджених призначеннями лікарів та чеками про придбання ліків, а не 648,01 гривень, сума, яка математично визначена невірно, та вказана відповідачем в запереченнях проти позову.
З урахуванням вищенаведених норм права суд не приймає до уваги при вирішені спору по суті пояснення відповідача та його представника що він не повинен приймати участь у додаткових витратах на дитину, оскільки ці додаткові витрати не пов'язані з особливими обставинами, а саме: дитина не потребує протезування, довготривалого,о періодичного, спеціального лікування, санаторно-курортного лікування, що потребує додаткових витрат, які виходять за рамки розходів пов'язаних з утриманням дитини, тому що хвороба дитини ОСОБА_3, яка підтверджена вищенаведеною випискою з історії її хвороби та довідкою ЦПСМСД №5 м. Маріуполя є особливими обставинами які передбачені ч.1 ст. 185 СК України, що є підставою для прийняття участі батька у додаткових витратах на дитину.
Також суд при вирішені спору по суті не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він повинен бути звільнений від прийняття участі у додаткових витратах у зв'язку з тим, що його теперішня дружина вагітна та не отримує аліменти на сина від першого шлюбу, що підтверджено довідками та свідоцтвом про шлюб (а.с. а.с. 45-49), що є виключними обставинами, які мають істотне значення при визначені розміру додаткових витрат, оскільки відповідачем не надано доказів про те, що його дружина не має доходу в наступний час, та його дохід є єдиним джерелом існування родини, внаслідок чого суд не визнає вагітність його дружини та неотримання його дружиною аліментів на утримання її сина від першого шлюбу, обставинами, що мають істотне значення для визначення розміру додаткових витрат на дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 229,40 гривень.
Керуючись ст.ст.88, 213-215 ЦПК України , суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 947 гривень, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 684,01 гривень
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.О.Костромітін