15.08.2013
справа № 765/3158/13-ц
провадження № 2/765/1796/13
категорія № 44
15 серпня 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді - Лемешко А.С.,
при секретарі - Сергєєвій О.В.,
за участю прокурора - Тимко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 4515 до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, суд -
Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 4515 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, яка розташована в межах житлової зони № 2 військового авіаційного містечка "Бельбек", загальною площею 0,0114 га, що належить до земель Міністерства оборони України на праві постійного користування на підставі державного акту № 1206 від 27.12.2001 року. Відповідачем на зазначеній земельній ділянці був зведений гараж, що на думку позивача порушує його права у зв'язку з чим він був змушений звернутись зі справжнім позовом.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позові. Проти постановлення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 74-76 ЦПК України, заперечень на позов не надав, поважних причин неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, враховуючи думку представника позивача та прокурора, у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємовідносини сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в ході проведення перевірки за фактом самовільного захоплення земельних ділянок на території військової частини А 4515 встановлено, що на території житлової зони військового авіаційного містечка "Бельбек" відповідач ОСОБА_1 самовільно звела капітальну споруду на земельній ділянці площею 0,0114 га. Під час обстеження даної споруди встановлено, що вона знаходиться на території земельної ділянки, яка належить до земель оборони та заходиться у постійному користуванні військової частини А 4515 на підставі державного акту № 1206 від 27.12.2001 року, цей факт підтверджується наступними документами: актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №892 від 16.09.2011 року, актом обстеження земельної ділянки №892/О від 17.09.2011 року, протоколом про адміністративне правопорушення №000034 від 20.09.2011 року, постановою про накладення адміністративного стягнення №000034 від 20.09.2011 року. Самовільне зайняття земельної ділянки полягає в зведенні гаражу без отримання документа, що посвідчує право на землю та його державну реєстрацію.
Відповідно до ст.121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.
Відповідно ст.ст.20,361 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.45,46 ЦПК України, передбачено право прокурора звертатися до суду в інтересах держави у випадках порушення економічних, політичних та інших державних інтересів через противоправні дії фізичних чи юридичних осіб.
Відповідно до ст.ст. 13,14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля є об'єктом права власності Українського народу. Право власника від імені Українського народу здійснюється органами місцевого самоврядування.
Статею 376 ЦК України закріплено поняття самочинного будівництва, згідно якого самочинними визнаються будівлі, якщо вони будуються чи збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.
Таким чином, будівля яка зведена відповідачем є самочинною, оскільки ним не було надано документів на право власності на земельну ділянку, чи відведення цієї земельної ділянки під будівництво.
Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 87 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.
Таким чином, відповідач не може отримати у приватну власність спірну земельну ділянку, тому в нього не могло виникнути право користування нею та право на зведення гаражу.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
Згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Це положення також закріплюється у ст. 152 Земельного кодексу України, якою передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Таким чином, суд приходить до висновку що факти викладені в позові знайшли своє підтвердження оскільки встановлено, що громадянкою ОСОБА_1 на території житлової зони № 2 земель Міністерства оборони України самовільно зайнято та використовується земельна ділянка площею 0,0114 га. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку чи документи на право користування нею відповідачем на час перевірки та розгляду справи в суді надані не були. Викладені обставини підтверджуються матеріалами перевірки по цьому факту, тому суд вважає, що позовні вимоги, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 88 ЦПК України передбачено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 121 Конституцією України, ст.ст. 9, 77, 87, 125, 126, 211, 212, 152 п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 20,36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 10, 30, 42, 45, 46, 57, 58, 88, 212, 213, 224 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України - задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном військової частини А 4515, зобов'язавши ОСОБА_1,ІПН НОМЕР_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовно площею 0,0114 га земель оборони, розташовану в житловій зоні військового авіаційного містечка "Бельбек".
Зобов'язати ОСОБА_1,ІПН НОМЕР_1 привести земельну ділянку орієнтовною площею 0,0114 га, розташовану в житловій зоні військового авіаційного містечка "Бельбек" в первинний стан шляхом зносу самовільно збудованої споруди за власні кошти.
Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Нахімовським районним судом м. Севастополя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі у 10 денний строк з моменту проголошення рішення апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий
Згідно з оригіналом: /підпис/
Суддя Нахімовського районного
суду м. Севастополя А.С. Лемешко