20.08.2013
Справа № 522/3234/13
Провадження по справі № 2/522/6642/13
20 серпня 2013 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді -Абухіна Р.Д.,
за участю секретарів - Гудзь О.О.,Гонтар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про визнання наказу про звільнення незаконним без поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди за незаконне звільнення, додаткової вихідної допомоги, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди за затримку розрахунку,компенсації за затримку заробітної плати, стягнення моральної шкоди за умисне ухилення від розрахунку в день звільнення,-
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та згідно останнього уточнення до позову просить визнати незаконним наказ ДСК «ЧМП» про її звільнення № 39-л від 14.01.2013 р. без поновлення на роботі; стягнути з ДСК «ЧМП» на її користь моральну шкоду за незаконне звільнення у розмірі 7 000 гривень, додаткову вихідну допомогу за колективним договором у розмірі - 27 647, 64 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку з 15.01.2013 р. по 27.06.2013 р. у розмірі 19 927, 64 гривень, стягнути з ДСК «ЧМП» на користь позивача компенсацію за затримку заробітної плати за червень 2013 року у розмірі 2,40грн.,моральну шкоду за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 7 000 гривень.
При цьому посилається на те, що вона працювала в ДСК «ЧМП» з 08.04.2010 р. на різних юридичних посадах, зокрема з 02.03.2012 року працювала на посаді начальника юридичного відділу ДСК «ЧМП». 14.01.2013 р. вона була звільнена з посади начальника юридичного відділу на підставі наказу ДСК «ЧМП» від 14.01.2013 р. № 39-л у зв'язку зі скороченням штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП України). Вважає, що її звільнення відбулося з порушеннями чинного законодавства України, і тому є незаконним. Наказом ДСК «ЧМП» № 55 від 15.10.2012 р., її було попереджено про майбутню зміну штатного розкладу і, як наслідок, можливе скорочення штату. Однак, в процесі підготовки нового штатного розкладу керуючим санацією ДСК «ЧМП» була порушена ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», тобто до первинної профспілкової організації ДСК «ЧМП» за три місяці не було надано мотивованого техніко-економічного обґрунтування скорочення штату працівників. Мотивом розробки нового розкладу і необхідного скорочення штату - є, якби необхідне зменшення витратної частини підприємства, в зв'язку з тяжким фінансово-економічним становищем, але ж, наказами ДСК «ЧМП» №161-Л від 18.10.2012 р., №59 від 31.10.2012р., №73 від 19.11.2012 р., №79 від 29.11.2012 р. вносяться зміни в штатний розклад, утворюються нові посади на які приймаються нові люди, фактично ніякого скорочення не передбачається, лише старих працівників заміщують новими.. 13.11.2012 р. її попереджають про майбутнє вивільнення, при цьому 14.11.2012 року пропонують вакансію провідного юрисконсульта, від якого ОСОБА_1 відмовилась.
Її звільнення було здійснено без згоди профспілкового комітету, що зазначено у протоколі №10 від 28.12.2012 року. Просить визнати наказ ДСК «ЧМП» №39-л про її звільнення незаконним, без поновлення на роботі, оскільки в даний час на підприємстві склалася така обстановка та відношення до неї зі сторони адміністрації, що робить не моживим її перебування на будь-якій посаді в ДСК «ЧМП». Просить суд стягнути з ДСК «ЧМП» моральну шкоду за незаконне звільнення у розмірі 7 000 гривень.
Судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2013 року було стягнуто з ДСК «Чорноморське морське пароплавство» на користь ОСОБА_1 нараховану але не виплачену суму заробітної плати у розмірі 7 379, 32грн., але фактичний розрахунок відбувся 27.06.2013 року, тому просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку з 15.01.2013 р. по 27.06.2013 р. у розмірі 19 927,64 гривень.
Також при звільненні їй не було сплачена додаткова вихідна допомога, яка передбачена п. 9.4.1. Колективного договору, у розмірі - 27 647, 59 гривень.
Діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що дії відповідача були направлені на приниження її честі та гідності. Все це призвело до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв'язків, вона повинна докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Завдану їй моральну шкоду за затримку розрахунку оцінює у розмірі 7 000 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, надав суду письмові заперечення.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, надані докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки ОСОБА_1 з 08.04.2010 року працювала в Державній судноплавній компанії «Чорноморське морське пароплавство» на різних посадах, зокрема з 02.03.2012 року на посаді начальника юридичного відділу ДСК «ЧМП», копія якої наявна в матеріалах справи( а.с 9-10).
13.11.2012 р. ОСОБА_1 було письмово попереджено про майбутнє звільнення, що підтверджується копією наказу № 55 від 15.10.2012 року, наявною в матеріалах справи (а.с.12,17).
28.12.2012 року на засіданні профсоюзного комітету ДСК «ЧМП», протоколом №10, не дано згоди на звільнення ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням ст. 42 КЗоТ України, за наявності вакантної посади керівника договірно- правової служби, посада запропонована не була, була запропонована посада провідного юрисконсульта, від якої ОСОБА_1 відмовилась у зв'язку з пониженням в посаді при наявності вакансії, відповідній освіті (а.с.20).
Згідно ч. 5 ст. 43 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Згідно наказу ДСК «ЧМП» від 14.01.2013 р. № 39-л ОСОБА_1 з 14.01.2013 р. була звільнена з посади начальника юридичного відділу у зв'язку зі скороченням штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП України), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.11).
Позивач просить суд визнати наказ про звільнення її з посади незаконним без поновлення на роботі, ця вимога не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що не має на меті захист права позивача( без застосування наслідків), такий спосіб захисту не передбачений законодавством.
Відповідно ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
05.04.2013 року Приморським районним судом м. Одеси видано судовий наказ, яким стягнуто з ДСК «ЧМП» на користь ОСОБА_1 суму заробітної плати у розмірі 7 379,32 грн. та судовий збір у розмірі 114,70 грн. Які були перераховані на рахунок ОСОБА_1 27.06.2013 року в сумі 7379,32 грн.,що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с. 215).
Таким чином, у відповідності до ст. 117 КЗпП України на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 15.01.2013 р. по 27.06.2013 р. у розмірі 19 927,64 гривень.
Пунктом 9.4.1. Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДСК «ЧМП» на 2005-2007 роки, що діє на теперішній час, всім працівникам ДСК «ЧМП» при звільненні передбачено виплату додаткової вихідної допомоги в розмірі дванадцятимісячного середнього заробітку звільняємого працівника. Виплату провадити в першочерговому порядку.(а.с.24).
Крім того, як вбачається з наданих суду копій наказів про звільнення та платіжних доручень, при звільненні працівників з ДСК «ЧМП» у 2008 - 2011 р.р. їм було сплачено додаткову вихідну допомогу в розмірі дванадцятимісячного середнього заробітку, як це передбачено пунктом 9.4.1. Колективного договору.
Отже відповідачем, в порушення пункту 9.4.1. Колективного договору, при звільненні позивача не сплачено додаткову вихідну допомогу у розмірі дванадцятимісячного середнього заробітку, що становить 27 647, 59 гривень, тому вказана сума також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не була виплачена компенсація за затримку заробітної плати за червень 2013 року у розмірі 2,40грн.,яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, на підставі платіжної відомості №209, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.249).
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Відповідно до ст.. 237 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Цивільна - правова відповідальність за завдану моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.
Як зазначено в п. 9 Постанови від 31.02.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості,можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди не зазначено, з яких міркувань позивачка виходила, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, не надала ніяких доказів причино- наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача та її моральними стражданнями.
Таким чином, позивач не надала доказів на підтвердження факту заподіяння їй відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не обгрунтувала, з чого вона виходила, визначаючи розмір заподіяної їй шкоди.
Отже, в частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди слід відмовити, оскільки позивачкою не надано доказів заподіяння їй такої шкоди з боку відповідача.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави також слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 475,78 гривень.
Керуючись ст. ст. 116, 117, 221, 237-1 КЗпП України, ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 10, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про визнання наказу про звільнення незаконним без поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди за незаконне звільнення, додаткової вихідної допомоги, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди за затримку розрахунку,компенсації за затримку заробітної плати, стягнення моральної шкоди за умисне ухилення від розрахунку в день звільнення-задовольнити частково.
Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на користь ОСОБА_1 додаткову вихідну допомогу за колективним договором у сумі - 27 647,59 грн.
Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 15 січня по 27 червня 2013 року у розмірі 19 927,64 грн.
Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку заробітної плати за червень 2013 року у розмірі 2,40грн.
Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на користь держави судовий збір у розмірі 475,78 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Абухін Р.Д.