Провадження № 2а/235/148/13
Єдиний унікальний номер 235/3452/13-а
23 серпня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Воробйова С.А.
при секретарі Подлєсній О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії, скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -
13.06.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії, скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії посилаючись на те, що вона працювала на посаді начальника відділу культури, туризму та культурної спадщини Красноармійської міської ради та 20.07.2011 року їй відповідачем була призначена пенсія державного службовця.
12.09.2011 року їй був зроблений перерахунок пенсії через зміну надбавки.
Для призначення пенсії вона відповідачу надала довідки Красноармійської міської ради про складові заробітної плати від 19.07.2011 року та №02/30-804 від 20.07.2011 року, які були складені відповідно до вимог по заповненню довідок, форма якої була затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 30.10.2008 року № 19-11.
Однак, в наданих нею довідках була відсутня графа «Інші виплати», які були виплачені їй за останні 24 місяці перед виходом на пенсію і на які, відповідно, були нараховані страхові внески на загальнодержавне пенсійне страхування, тому в ці довідки не були включені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових проблем та індексація заробітної плати, про що їй стало відомо у березні 2013 року від колишніх працівників державної служби України, тому у квітні 2013 року вона звернулася до Красноармійської міської ради з проханням надати нову довідку про складові заробітної плати на час нарахування пенсії 20.07.2011 року.
На підставі отриманих з Красноармійської міської ради довідок №02/30-440 від 19.04.2013 року та №7 від 19.04.2013 року вона звернулась до відповідача з заявою від 22.04.2013 року про перерахунок пенсії по заробітній платі з урахуванням вказаних в довідках від 19.04.2013 року «Інших виплат» за період з 01.07.2009 року по 30.06.20111 року.
Рішенням відповідача від 27.04.2013 року їй було відмовлено у проведенні перерахунку і вказане рішення нею було отримане поштою 01.06.2013 року.
Вона вважає, що в виконанні перерахунку пенсії їй було безпідставно відмовлено, тому просить суд визнати неправомірними дії відповідача про відмову у включенні матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати для перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату пенсії з 20.07.2011 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати за період з 01.07.2009 року по 30.06.2011 року, справу просила розглянути за її відсутності, на позовних вимогах наполягала, про що надала заяву.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення проти позову та просив справу розглянути за його відсутністю.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка з 20.07.2011 року вийшла на пенсію держслужбовця з посади начальника відділу культури, туризму та культурної спадщини Красноармійської міської ради (а.с.8-10).
Для нарахування пенсії позивачем були надані довідки Красноармійської міської ради №02/30-440 від 19.04.2013 року та №7 від 19.04.2013 року (а.с.15-16) для проведення перерахунку пенсії по заробітній платі з урахуванням матеріальної допомоги та індексації заробітної плати за період з 01.07.2009 року по 30.06.2011 року.
Рішенням від 27.04.2013 року (а.с.18) відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з посиланням на ст.ст.33, 37 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХП (далі -Закон № 3723-ХП) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
04 лютого 2003 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року N 432-ІУ, яким внесено зміни до зазначеного закону та доповнено його статтею 371, якою визначено порядок і умови перерахунку пенсії державним службовцям. Зокрема, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до статті 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» - на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:
1)пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2)іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії;
- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
- премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Що стосується позовних вимог про включення в розрахунок пенсії середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, то за змістом статті 37 Закону № 3723-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі -Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення»(далі - Закон № 1788-ХП) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 105 8-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058-ІУ) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
На суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань і індексацію нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що відображено у наданій довідці форми N5-1 (а.с.20-21).
Таким чином, суд вважає, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, є правильним, оскільки перевага має надаватись не положенням законів № 3723-ХІІ та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону № Ю58-ІУ та стаття 66 Закону № 1788-ХП.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.
Частиною першою ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
В судовому засіданні було встановлено, що предметом спору по даному адміністративному позову є незаконне неврахування при обчисленні пенсії матеріальної допомоги як складової заробітної плати позивача, що підтверджується і змістом позовних вимог, за якими позивач просить зобов'язати відповідача прийняти нові довідки Красноармійської міської ради №02/30-440 від 19.04.2013 року та №7 від 19.04.2013 року для розрахунку та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 20.07.2011 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати за період з 01.07.2009 року по 30.06.2011 року, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу».
За таких обставин суд вважає, що при визначенні дати з якої відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивачу необхідно виходити з вимог ст.ст.99,155 КАС України щодо строків звернення до суду та наслідків пропуску цих строків.
Позивач із позовом до суду звернулася 13.06.2013 року (а.с.2).
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюються шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає, що позивач повинна була дізнатися про порушення своїх прав ще при призначенні їй пенсії 20.07.2011 року, а тому позивач пропустила строк звернення до суду для вимог по 12.12.2012 року включно.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо останню подано з пропущенням строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З огляду на вимоги ст.ст.100,107 КАС України суд зазначає, що пропуск позивачем строку звернення до суду виключає можливість розгляду справи з прийняттям рішенням по суті спору про задоволення чи відмову позову за вказаний період, а є підставою для залишення позову в цій частині без розгляду.
Суд вважає, що не підлягають застосуванню в частині нерозповсюдження на спірні правовідносини строків звернення до суду положення ст.46 Закону України №1058 та ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788 з огляду на наступне.
Згідно ст.87 Закону України №1788 не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Однак, з 1 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058-ІV. Відповідно до пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таким чином, положення статті 87 Закону № 1788 до даних відносин застосуванню не підлягають.
Відповідно ж до статті 46 Закону № 1058-ІV виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує. Оскільки позивачу спірна частина пенсій нарахована не була, а також з огляду на те, що сам перерахунок пенсії є похідним від неправомірних дій або бездіяльності відповідного суб'єкту владних повноважень, для оскарження яких ст.99 КАС України встановлюється шестимісячний строк, підстав для застосування цих положень немає.
Суд вважає, що матеріали справи не містять жодних даних про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду для позовних вимог за період з 01.07.2009 року по 12.12.2012 року включно, у зв'язку з чим позовні вимоги за вказаний період підлягають залишенню без розгляду.
Оскільки відмова в перерахунку пенсії позивачу з урахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати відповідачем оформлена відповідним рішенням від 27.04.2013 року, то для повного захисту прав позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним вказане рішення відповідача та скасувати його, а не визнавати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, як в позові просив позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.11 ч.2, 158-163, 186 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії, скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, - задовольнити частково.
Рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області від 27.04.2013 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області прийняти нові довідки Красноармійської міської ради №02/30-440 від 19.04.2013 року та №7 від 19.04.2013 року для розрахунку та здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 13.12.2012 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.07.2009 року по 12.12.2012 року залишити без розгляду.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 34,41 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя