Вирок від 26.07.2013 по справі 200/8842/13-к

провадження № 1-кп/200/300/2013 справа № 200/8842/13-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року липня 26 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Коляда В. В.,

з участю: прокурора Калугіна Є. П.,

у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ у залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013040640003696, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у с. Незабудино Солонянського району Дніпропетровської області, українця за національністю, з неповною професійно-технічною освітою, не одруженого, який постійо проживає за місцем реєстрації по АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні замаху на злочин за ч. 2 ст. 15-ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2013 року близько 15 години 00 хв. в м. Дніпропетровську в приміщенні магазину «PullandBear» у торгівельно-розважальному центрі «Мост-Сіті Центр» на вулиці Глінки, 2, з метою обернення на свою користь товарів народного споживання ОСОБА_1 з користі, не привертаючи до себе і своїх дій уваги сторонніх, умисно взув чоловіче взуття, чим таємно заволодів майном, належним Товариству з обмеженою відповідальністю «PullandBear», вартістю на суму 399 гривень. Намагаючись довести свій умисел до кінця, ОСОБА_1 попрямував з викраденим повз касової зони до виходу, не оплачуючи товар, і, не маючи реальної можливості розпорядитися чужим майном, на місці злочину пійманий охороною «на гарячому».

Підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в скоєному діянні, щиросердно розкаявся та засудив вчинене і, будучи допитаним в судовому засідання, докладно розповів про встановлені вище обставини незакінченого злочину. Пояснив суду, що у встановлені час і місце на першому поверсі торгівельно-розважального центру пригледів чоловіче взуття (туфлі), вартість яких не оспорює. За власним зізнанням підсудного, він вирішив вкрасти це взуття, бо не мав достатньої суми грошей. З його слів, у торгівельному залі він зняв датчики сигналізації та взув чоловічі туфлі, після чого направився до виходу з магазину, але в момент проходу повз апарат контролю спрацювала сигналізація, і він був пійманий охороною магазину. Як ствердив підсудний, взуття у нього вилучили та передали власнику.

Окрім зізнання підсудного, його вина у вчинені злочину підтверджується сукупністю достатніх даних, отриманих за допомогою зібраних доказів, достовірність яких сторонами обвинувачення і захисту не заперечується, на підставі чого фактичні обставини у судовому засіданні з'ясовані згідно з істиною у встановленому порядку за частиною третьою статті 349 КПК України.

Зокрема, сторони судового провадження не оспорюють дані огляду речей 28.05.2013 на місці події під протокол (т. 1 а.с. 5), які вказують на добровільну видачу ОСОБА_1 речі, вартість якої і належність до ТОВ «PullandBear» на праві власності підтверджується даними інвентаризації (т. 1 а.с. 3, 4), що вказує на саму подію таємного заволодіння з наступним пійманням підсудного «на гарячому».

Суд, оцінивши показання ОСОБА_1 в сукупності з викривними відомостями про піймання його «на гарячому», дійшов до стійкого внутрішнього переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних підсудним добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що виключає будь-які сумніви у свободі його самовикриття згідно зі ст. 18 і ч. 2 ст. 95 КПК України.

Суд знаходить вину підсудного ОСОБА_1 у скоєному доведеною повністю, а його умисні дії, що виразилися у спробі таємного розкрадання чужого майна, за якої він зміг заволодіти викраденим майном, але одразу був викритий на місці, не маючи реальної можливості ним розпорядитися і зникнути з ним з незалежних від його волі причин, підлягають кваліфікації згідно з ч. 2 ст. 15 КК України закінченим замахом на крадіжку середньої тяжкості за ч. 1 ст. 185 КК України, як роз'яснював Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 4 постанови № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності».

Призначаючи підсудному вид і міру покарання, суд, керуючись правосвідомістю, у відповідності до ст. 65 КК України враховує вчинення умисного незакінченого злочину, віднесеного кримінальним Законом за формальною ознакою до злочинів середньої тяжкості, які посягають на відносини приватної власності, непорушність яких гарантована державою, і вчинення якого припинено силою осіб, які охороняли майно, за закінченого замаху, що характеризує здійснення корисливих злочинних намірів у високому ступені.

Також суд приймає до уваги дані про особу підсудного, який скоїв злочин вперше, за місцем мешкання має задовільну характеристику, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відомості про аморальну поведінку підсудного у побуті відсутні, а так само він не був замічений у дебошах, у порушеннях громадського спокою в інших формах. За повного визнання підсудним своєї вини до пом'якшуючих покарання обставин суд згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України відносить активне сприяння розкриттю злочину та проявлене в судовому засіданні щире каяття.

Відповідно, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного і його майнового стану суд за стійким внутрішнім переконанням в силу ст. 68 КК України знаходить за необхідне призначити покарання у виді штрафу, визначивши його суму, достатньою для досягнення мети покарання за ст. 50 цього Кодексу і для його виправлення.

Вилучений у підсудного товар переданий представнику потерпілого (том 1, а.с. 18), а інші збитки не заявлені. З метою забезпечення належної поведінки для запобіганням процесуальним ризикам відповідно до ст. 177 КПК України належить продовжити згідно з ч. 6 ст. 194 цього Кодексу застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід, обраний за ст. 179 КПК України під час досудового розслідування, що відповідно до ст. 132 КПК України має визнаватися виправданим.

Керуючись ст.ст. 5, 368, 475 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за пред'явленим обвинуваченням у вчинені закінченого замаху за ч. 2 ст. 15 КК України на передбачену ч. 1 ст. 185 КК України крадіжку, з призначенням покарання у виді штрафу на суму 1 700 гривень.

Речові докази:

чоловіче взуття, передане на відповідальне зберігання ОСОБА_2 під розписку, - повернути за належністю у законне володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «PullandBear»;

протоколи допитів свідків, очних ставок та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, - зберігати у кримінальній справі.

ОСОБА_1 продовжити виконувати особисте зобов'язання в обсязі покладених на нього обов'язків слідчим суддею до набрання вироком законної сили, залишивши застосований запобіжний захід без змін під контролем прокурора за його здійсненням.

Вирок набирає законної сили із плином 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, протягом яких підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги, за виключенням підстав заперечення обставин, дослідження яких під час судового розгляду визнано недоцільним. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору негайно.

Головуючий

Попередній документ
33138122
Наступний документ
33138124
Інформація про рішення:
№ рішення: 33138123
№ справи: 200/8842/13-к
Дата рішення: 26.07.2013
Дата публікації: 28.08.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка