20 серпня 2013 року Справа № 5002-33/5439-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Латиніна О.А.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
прокурор: Алісов Олег Володимирович, посвідчення №005827 від 25.09.12 року, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
позивача: не з'явився, Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим;
відповідача: не з'явився, Лівадійська селищна рада;
відповідача: не з'явився, дочірнє підприємство "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема";
третя особа: не з'явився, ОСОБА_3;
третя особа: не з'явився, ОСОБА_4;
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема"
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 27 травня 2013 року у справі № 5002-33/5439-2011
за позовом заступника прокурора міста Ялти (вул. Київська, 81,Сімферополь,95000)
в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Кірова, 18,Ялта,98600)
до Лівадійської селищної ради (вул. Батуріна, 8,Лівадія, м. Ялта,98655)
дочірнього підприємства "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" (вул. Батуріна, 8,Лівадія,Ялта,98655)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року
Заступник прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Лівадійської селищної ради, дочірнього підприємства "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема", у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0565 га в АДРЕСА_4 для обслуговування бази відпочинку, укладений 14.04.2006 року між Лівадійською селищною радою та дочірнім підприємством «Зарема-Південь» товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема", зареєстрований у книзі записів договорів оренди земельних ділянок 04.05.2006 року за №040602100015; зобов'язати дочірнє підприємство "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" повернути Лівадійській селищній раді земельну ділянку площею 0,0565 га в АДРЕСА_4.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.05.2012 року здійснено заміну позивача - Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим на Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2012 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2012 року, позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0565 га в АДРЕСА_4 для обслуговування бази відпочинку, укладений 14.04.2006 року між Лівадійської селищною радою та дочірнім підприємством «Зарема-Південь» товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема", зареєстрований у книзі записів договорів оренди земельних ділянок 04.05.2006 року за № 040602100015.
Дочірнє підприємство «Зарема-Південь» товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" зобов'язано повернути Лівадійській селищній раді земельну ділянку площею 0,0565 га в АДРЕСА_4.
Постановою Вищого господарського суду України від 19 березня 2013 року постанову Севастопольського апеляційного суду від 21 серпня 2012 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 березня 2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_3.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2013 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0565 га в АДРЕСА_4 для обслуговування бази відпочинку, укладений 14 квітня 2006 року між Лівадійською селищною радою та дочірнім підприємством «Зарема-Південь» товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема", зареєстрований у книзі записів договорів оренди земельних ділянок 04 травня 2006 року за № 040602100015.
Дочірнє підприємство «Зарема-Південь» товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" зобов'язано повернути Лівадійській селищній раді земельну ділянку площею 0,0565 га в АДРЕСА_4.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, дочірнє підприємство „Зарема" товариства з обмеженою відповідальністю „Зарема-Південь" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про невідповідність договору оренди земельної ділянки, укладеного 14.04.2006 року між Лівадійською селищною радою та дочірнім підприємством «Зарема-Південь» товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема", вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим безпідставно задовольнив вимоги прокурора про визнання його недійсним та повернення земельної ділянки орендодавцю.
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий суддя Антонова І.В., судді Сікорська Н.І., Градова О.Г.
У зв'язку з відпустками суддів Сікорської Н.І. та Градової О.Г. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2013 року здійснено заміну судді Сікорської Н.І. на суддю Латиніна О.А., судді Градової О.Г. на суддю Фенько Т.П.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено ОСОБА_4.
20 серпня 2013 року до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача - Лівадійської селищної ради про розгляд справи, призначеного на 20 серпня 2013 року, за відсутністю представника, який знаходиться у відпустці.
У судове засідання також не з'явились представники позивача - Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, відповідача - дочірнього підприємства "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" та треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Повернення на адресу суду копії ухвали з додатками, направленої на адресу третьої особи - ОСОБА_4, крім Росії, за місцем знаходження придбаного у власність майна по АДРЕСА_4 з відміткою про те, що ОСОБА_4 мешкає в Росії не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки отримання ОСОБА_4 за довіреністю від дочірнього підприємства "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" аналогічної ухвали свідчить про перебування вказаної особи в Україні та її обізнаність про час та місце засідання суду.
Оскільки явка в судове засідання згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням третьої сесії 24-го скликання Лівадійської селищної ради №25 від 12 червня 2002 року „Про дозвіл переоформлення права на земельну ділянку при переході права на будівлю дочірнього підприємства „Зарема-Південь" дочірньому підприємству „Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю „Зарема" надано дозвіл на переоформлення права на земельну ділянку площею 0,06 га, на якій розташована будівля, що знаходиться у власності товариства з обмеженою відповідальністю „Зарема" та передана за актом приймання-передачі дочірньому підприємству „Зарема-Південь" за адресою: смт.Лівадія, провулок Юності.
28 серпня 2002 року п'ятою сесією 24 скликання Лівадійської селищної ради прийнято рішення №28 "Про припинення Сургутському управлінню бурових робіт №1 відкритого акціонерного товариства "Сургутнафтогаз" права користування земельною ділянкою, розірвання договору на право тимчасового користування землею та надання "Зарема-Південь" (дочірньому підприємству „Зарема") в користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4", яким дочірньому підприємству „Зарема" товариства з обмеженою відповідальністю „Зарема-Південь" надано в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 0,0565 га, за адресою: АДРЕСА_4 для обслуговування бази відпочинку.
04 липня 2003 року між Лівадійською селищною радою (орендодавець) та дочірнім підприємством "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого на виконання рішення п'ятої сесії 24-скликання Лівадійської селищної ради №28 від 28.08.2002 року орендодацець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,0565 га, за адресою: АДРЕСА_4 для обслуговування бази відпочинку.
Договір зареєстровано у виконавчому комітеті Лівадійської селищної ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок 12 серпня 2003 року за №46.
Договір укладено строком на 25 років (пункт 2.1 договору).
12 квітня 2006 року між Лівадійською селищною радою та дочірнім підприємством "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" укладено договір про розірвання договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого договір оренди земельної ділянки від 04 липня 2003 року, укладений на виконання рішення п'ятої сесії 24-скликання Лівадійської селищної ради №28 від 28.08.2002 року, розірвано за згодою сторін.
Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 694.
14 квітня 2006 року між Лівадійською селищною радою (орендодавець) та дочірнім підприємством "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" (орендар) укладено новий договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове користування земельну ділянку площею 0,0565 га для обслуговування бази відпочинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.
Договір зареєстровано в книзі записів договорів оренди земельних ділянок 04 травня 2006 року за №04060210001.
Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком на 25 років, починаючи з дня прийняття рішення п'ятої сесії 24-скликання Лівадійської селищної ради №28 від 28.08.2002 року.
Згідно з пунктом 9 договору орендна плата вноситься орендарем в сумі 2619,03 грн. на рік щомісячно рівними частками.
Земельна ділянка площею 0,0565 га, розташована за адресою: АДРЕСА_4, передана дочірньому підприємству "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" на підставі акту приймання-передачі від 2006 року (без дати).
Стверджуючи, що договір оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року, укладений між Лівадійською селищною радою та дочірнім підприємством „Зарема" товариства з обмеженою відповідальністю „Зарема-Південь", не відповідає вимогам статей 12, 116, 124 Земельного кодексу України та положенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з тих підстав, що рішення органом місцевого самоврядування про надання в оренду відповідачу земельної ділянки не приймалось, а договір оренди від 04.07.2003 року, укладений на підставі рішення Лівадійської селищної ради №28 від 28 серпня 2002 року, був розірваний сторонами договору, заступник прокурора міста Ялти звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про визнання договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року недійсним та повернення земельної ділянки Лівадійській селищній раді.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги дочірнього підприємства „Зарема" товариства з обмеженою відповідальністю „Зарема-Південь" з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для укладення договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року між Лівадійською селищною радою та дочірнім підприємством „Зарема" товариства з обмеженою відповідальністю „Зарема-Південь" стало рішення Лівадійської селищної ради №28 від 28 серпня 2002 року, на підставі якого раніше вже був укладенний договір оренди земельної ділянки від 04 липня 2003 року, розірваний 12 квітня 2006 року за згодою сторін.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату укладення договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату укладення договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату укладення договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату укладення договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року) передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, яка діяла на дату укладення договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
У рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2009 від 16 квітня 2009 року зазначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, волевиявлення відповідного органу як орендодавця здійснюється у формі рішення такого органу і реалізується шляхом укладення договору оренди.
З матеріалів справи вбачаться, що рішення Лівадійської селищної ради №28 від 28 серпня 2002 року вже було реалізовано відповідачами - Лівадійською селищною радою та дочірнім підприємством "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" шляхом укладення договору оренди земельної ділянки від 04 липня 2003 року, який пройшов державну реєстрацію та у подальшому був розірваний за згодою сторін.
Згідно з пунктом 2.26 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.
Відповідно до положень статті 640 Цивільного кодексу України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Положення статті 13 Закону України "Про оренду землі" передбачають, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про оренду землі" (яка діяла на дату укладення договору оренди від 04 липня 2003 року) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" (яка діяла на дату укладення договору оренди від 04 липня 2003 року) встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.
Враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки від 04 липня 2003 року, укладений між Лівадійською селищною радою та дочірнім підприємством "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" на підставі рішення Лівадійської селищної ради № 28 від 28 серпня 2002 року, пройшов державну реєстрацію та набрав чинності, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що вказане рішення Лівадійської селищної ради вже було реалізовано відповідачами, а для укладення договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року Лівадійська селищна рада повинна була прийняти нове рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду дочірньому підприємству "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема".
Відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Аналіз діючого на той час законодавства та обставини справи свідчать про правильність висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року у зв'язку з порушенням при його укладенні вимог закону.
Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачано, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З огляду на встановлення місцевим господарським судом підстав для визнання договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року недійсним, колегія суддів також вважає обґрунтованим рішення господарського суду Автономної Республіки Крим щодо зобов'язання дочірнього підприємства "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" повернути спірну земельну ділянку Лівадійській селищній раді.
Колегія суддів вважає, що визнання договору оренди земельної ділянки від 14 квітня 2006 року недійсним та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку орендодавцю не порушують прав ОСОБА_3, якій рішенням Лівадійської селищної ради № 106 від 22 листопада 2012 року було відмовлено у передачі у власність земельної ділянки площею 0,0100 га, розташованої під гаражем АДРЕСА_5, та ОСОБА_4, яка є власником будівлі літ.В, розташованої на спірній земельній ділянці, оскільки вказані особи мають статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а, отже, суд обмежений предметом спору та позбавлений права вчиняти дії, спрямовані на захист третіх осіб за відсутністю відповідних заяв.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правильності обрання прокурором позивача - Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим з огляду на наступне.
Так, Державна сільськогосподарська інспекція в Автономній Республіці Крим створена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 року №1300 "Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства", пунктом 2 якої визначено, що територіальні органи, утворені згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками Державної хлібної інспекції Автономної Республіки Крим, обласних державних хлібних інспекцій, установ Української державної насіннєвої інспекції, що реорганізуються шляхом приєднання до територіальних органів, утворених згідно з пунктом 1 цієї постанови, та територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів, у частині виконання такими територіальними органами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Повноваження Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим визначені її Положенням, яке затверджене наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 №103.
Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим визначено, що Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України і її повноваження поширюються на територію Автономної Республіки Крим. До повноважень відповідної інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема, дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Згідно із пунктом 4.4 Положення Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим має і інші повноваження, визначені законами України та покладені на Держсільгоспінспекцію України Президентом України.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, Держсільгоспінспекція України як орган державної влади уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, що збігаються із вищевказаним загальнодержавним інтересом.
Як вбачається з матеріалів справи, під час укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки відбулося порушення загальнодержавного інтересу з додержання встановленого законом порядку набуття та реалізації прав на землю, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду в інтересах єдиного органу, на якого покладено відповідній нагляд (контроль) у зазначеній сфері - Держсільгоспінспекції в Автономній Республіці Крим.
Також є правильним висновок місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для застосування при вирішенні спору строку позовної давності з наступних підстав.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Положення статті 261 Цивільного кодексу України визначають, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, про існування спірного договору прокурору міста Ялти стало відомо лише в жовтні 2011 року з листа Лівадійської селищної ради вихідний номер № 02/4-2868 від 10 жовтня 2011 року, а, отже, прокурор звернувся до суду в інтересах Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, який вподальшому було замінено на Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, у межах визначеного процесуальним законодавством строку, у зв'язку з чим заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності задоволенню не підлягає.
Відповідність висновків місцевого господарського суду обставинам справи, дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права свідчать про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2013 року.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2013 року у справі №5002-33/5439-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.А.Латинін
Т.П. Фенько
Розсилка:
1.Заступник прокурора міста Ялти (вул. Кірова, 18,Ялта,98600) прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95015); прокуратура міста Севастополя (вул. Л. Павліченко, 1 місто Севастополь, 99011)
2.Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Кечкеметська, 198,Сімферополь,95055)
3.Лівадійська селищна рада (вул. Батуріна, 8,Лівадія, м. Ялта,98655)
4.Дочірнє підприємство "Зарема-Південь" товариства з обмеженою відповідальністю "Зарема" (вул. Батуріна, 8,Лівадія,Ялта,98655) (АДРЕСА_3)
5.ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
6. ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) (АДРЕСА_3 )